– Меніщаститьінаколег, інаучнів, – повідалавикладачкадитячоїмузичноїшколи№2 містаІзмаїлаТамараОлексіївнаГодованецьпіслянедавньогоконцерту, присвяченого30-річчюїїтворчоїдіяльності. – Завждирадіюуспіхамсвоїхвихованців– ітих, хтолишеробитьпершікрокивмистецтві, івжедорослих. Раділаїхнімвиступампідчаснинішньоготворчогозвіту– лауреатівідипломантівміжнародних, всеукраїнськихіобласнихфестивалів-конкурсіввокалістів, ітим, хтолишеробитьпершікрокинасцені.
СередмайбутніхзірочоквокальногокласуТамариОлексіївни– ідесятирічнаМальвінаМитєва, яказаймаєтьсявжешістьроків.
– Пам’ятаю перший виступ дівчинки, перші оплески. І її слова після концерту: «Тамаро Олексіївно, я така щаслива, що мені радіють люди!»
– Співати донька почала, напевно, навіть трохи раніше, ніж говорити, – розповіли мені батьки юної артистки Іван Іванович і Наталя Василівна Митєви.
Родом вони із села Виноградного Болградського району. Наталя Василівна за освітою – педагог, закінчила один із вузів у Болгарії. Батько Мальвіночки – будівельник.
– Ми переїхали до Ізмаїла насамперед заради доньки, заради того, щоб вона могла займатися музикою, співом. І дуже вдячні Тамарі Олексіївні, яка вкладає в дітей стільки душі. Підростає молодшенька – Білянка. Хочемо і її показати улюбленому педагогу.
Як розповіла сама Мальвіночка, їй дуже подобається займатися у Тамари Олексіївни тому, що вона дуже вимоглива, але в той же час – добра і уважна. Звичайно ж, дівчинка мріє стати такою ж, як її педагог, а в майбутньому знаменитою співачкою.
А найбільше запам’яталося їй, як нещодавно їздили до рідного села на ювілей дідуся і разом з Білянкою влаштували справжній концерт.
– Свого часу захоплювався, записував на магнітофон болгарські пісні, які співали в селі наші мами і бабусі, – говорить Іван Іванович. – Мальвінка постійно просить включити записи, встигла вивчити багато пісень. І молодшенька завжди тут як тут. Тож, виступаючи в рідному селі, показали клас.
На – літніх канікулах сестрички знову поїдуть до рідного села і будуть продовжувати розучувати і співати разом з тіточками і бабусями болгарські пісні. А поки що – кожен день старшенької до краю заповнений заняттями. Адже Мальвінка бере участь і у художній самодіяльності своєї загальноосвітньої школи № 16, діючого тут освітнього центру «Аз-Буки-Веді», що орієнтується на вивчення болгарської мови, літератури, досягнень культури цієї країни.
– Не важко тобі, встигаєш? – запитав я її.
– Якщо ставиш мету, треба її домагатися, – відповіла дівчинка. – Так завжди говорять мої батьки. Так говорить і Тамара Олексіївна. А я хочу бути схожою на них.
