Зі «Щитом Вітчизни»
«Щит Вітчизни» – так називається військово-патріотична організація, яка почала діяти на Одещині нинішнього року. Ця організація згуртувала безліч об’єднань та клубів: воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів силових спецслужб, офіцерів у відставці... Усі разом ці люди почали відроджувати таке напівзабуте поняття, як військово-патріотичне виховання.
Першою гучною заявкою про роботу став патріотичний зліт молоді Одещини, який проходив під патронатом голови облради Миколи Скорика. Відбувся цей захід у липні, причому на виїзді – у Очакові, сусідньої Миколаївської області. Адже Очаків – один із опорних пунктів морського спецназу на Україні. Ну а зараз тренування та уроки мужності тривають безпосередньо в Одесі.
Зокрема, приблизно раз на два тижні на 13-й станції Великого Фонтана провадяться заняття: молодь пірнає з аквалангами. Інтерес взаємний: хлопці мають можливість відчути себе чоловіками-захисниками, а інтернаціоналісти – передати накопичений досвід.
– Просто більше нікому, – пояснює керівник військово-патріотичної організації «Щит Вітчизни» Юрій Танклевський. – Відійде наше покоління – залишиться мінімум людей, які пройшли не навчальні теорії, а реальні бойові схеми. Отоді й почнуться проблеми: «у них» є, а «в нас» – немає...
Водолазна підготовка, як і належить, почалася з теорії та інструктажу. Завдання будуть поступово ускладнюватися. Якщо під час «очаківських» занурень хлопці просто вчилися дихати під водою, то цього разу їм потрібно було зібрати предмети, викладені на морському ґрунті.
– Мужнім треба бути, щоб можна було і під воду, і з парашутом стрибнути, – ділиться враженнями Сашко, один із юних нирців. Він – один з п’ятнадцяти хлопців від 8 до 15 років, які цього разу тренувалися у зануреннях.
– Головне – навчитися витримки та хоробрості, а чим це буде досягнуто – підводним плаванням, стрибками з парашутом або стрільбою із бойової зброї – це друге питання. Головне, щоб хлопці змужніли, – вважає віце-президент військово-патріотичної організації «Щит Вітчизни» Валерій Сенченко. – Рано чи пізно чоловіку доведеться захищати себе, свій дім, обстоювати свої інтереси. Цьому треба колись навчитися, треба навчити хлопців з дитинства. Немає ДТСААФу, що був, отже – треба чимось замінити. Святе місце порожнім не буває.
Під час подібних занять хлопці не лише навчаються поводитися із аквалангами або стрілецькою зброєю, але й вивчають військову історію. Безпосередньо занурення будуть тривати і після початку навчального року, доти, доки дозволить погода. А ось наступного року і хлопці, і вихователі сподіваються провадити такі заняття на спеціальній базі у Єгорівці Роздільнянського району. Фінансує цей проект знову ж Одеська облрада. Як розповіли наші співрозмовники, наявність власної бази дозволить провадити зльоти не один-два дні, а хоча б тиждень і активніше залучати хлопців із районів області. Військово-патріотичне виховання в області набирає сили. І ви, напевно, погодитеся, що це далеко не гірший спосіб розвитку молодого покоління.
Прес-служба облради
До скарбнички літнього відпочинку
ДватижнівідпочинкувГреції– такийподаруноквідОдеськоїобласноїрадиодержалагрупадітей-сирітзАндрієво-Іванівськоїшколи-інтернату(Миколаївськийрайон). Ще восени минулого року наш регіон підписав договори про співпрацю з трьома грецькими провінціями: Серрес, Драма і Салоніки. Одним із заходів, передбачених в межах цих угод, стала поїздка наших юних земляків до Серреса.
Дитячий літній табір «Хрисопіги» розташований у мальовничій гірській місцевості. Він обладнаний всім необхідним, включаючи басейн та ігрові майданчики. Кожен день із двотижневої поїздки був розписаний і присвячений різним заходам. Ігровий і туристичний відпочинок чергувався з культурними поїздками і офіційними зустрічами. Тому діти встигли скрізь: зустрітися з губернатором провінції Серрес Стефаносом Фотіадісом, побувати на екскурсії в печері сталактитів і у ляльковому театрі, викупатися в Егейському морі, а також провести дружній футбольний матч із грецькими ровесниками. До речі, наші земляки не осоромилися – виграли з рахунком 2:1.
Директор інтернату Віктор Інжестойков подякував обласній владі за участь і підкреслив, що «багато домашніх дітей не бачать стільки турботи і уваги, як наші». Очевидно, якщо на початку навчального року дітям доведеться писати твір: «Як я провів літо», у них знайдеться чимало цікавих спогадів.
Наш кор.
