Це як подвиг…
Дитяча безпритульність уже давно стала головною бідою нашого суспільства. Підраховувати точну кількість бездомних, бездоглядних або позбавлених батьківського піклування дітей, мабуть, не зможе ніхто. Вони як перелітні птахи. Сьогодні тут, а завтра можуть бути за сотні кілометрів.
Нещодавно на вокзалі лінійна міліція затримала хлопчика з Кіровоградської області. Привели до відділку. Після того, як його помили, одягли, постало питання відправлення на батьківщину. За його словами, там він нікому не потрібний. Але за існуючим положенням, після визначення місця проживання, мандрівник повинен бути відправлений додому.
– Щотижня при міському голові провадиться нарада із соціальних питань,– розповідає Марія Василівна Мазур,заступник міського голови Котовська. – На особливому контролі неблагополучні сім’ї, у яких є діти. До нас люди самі йдуть або телефонують. Знають: тут їх вислухають і допоможуть. Сьогодні це питання на контролі і Президента, і міністерств. Чужих дітей бути не повинно.
Те, що мерія, на чолі з А.П. Івановим, у своїй роботі віддає пріоритет соціальним питанням, переконуєшся, наприклад, подивившись, у яких умовах живуть діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування у міському соціальному гуртожитку.
– Такі гуртожитки є тільки у трьох районах – далі розповідає директор міського центру соціальних служб сім’ї, дітей і молоді Петро Васильович Бондаренко. Основне наше завдання – підготовка юнаків і дівчат до самостійного життя, адаптація їх у соціумі.
– За існуючим положенням, – доповнює розмову Наталя Григорівна Шалашина, соціальний педагог гуртожитку, – юнаки і дівчата перебувати у нас можуть три роки, здобувши за цей час професію зварника, кухаря, або будь-яку іншу. Охочі, якщо є здібності, можуть далі навчатися у вузах. У нас є двоє братів-близнюків Михайло та Валерій Пастухи із села Станіславки. Їхній батько пропав безвісти. Мати залишила їх маленькими на дідуся з бабусею і теж зникла. Після інтернату хлопчики потрапили до нас. Закінчили ліцей, пройшли тестування і готуються вступати до вузу. Також ми піклуємося про те, щоб діти, виходячи у самостійне життя, мали якісь грошові заощадження. Дитяча допомога і пенсії, що виділяються державою таким дітям, непогані. Є і по 1,500, і 2,500 гривень. Раз на тиждень ми разом їдемо до банку і знімаємо суму грошей, потрібну дитині на якийсь час. За період перебування дітей у нас, накопичується до 15 і більше тисяч гривень. У нас є дівчинка із села Качурівки, для якої в селі, на її прохання, придивилися будиночок. Але було і таке. Віддавши картку на руки дитині, через кілька днів з’ясовувалося, що на рахунку у неї нуль. Про те, що потрібно харчуватися і одягатися ще днів двадцять, хлопець забув. Тому спільно вирішили – картки повинні перебувати в одному місці, доступ до якого має дитина разом з вихователем. Ведеться суворий облік грошей, що привчає дитину до економії і порядку.
Будинок соціального гуртожитку обладнано за всіма європейськими стандартами. Вранці і увечері діти харчуються у ліцеї, а на вечерю проявляють свою фантазію. Є чудова газова плита, мікрохвильова піч. Тут же пральна машина-автомат.
Красуня, співачка Оленка Рябоконь з Роксолан Овідіопольського району та Оленка Папук з Чапаєвки після закінчення ліцею будуть кухарями.
– Нам тут дуже добре. У нас усе є.
У будинку розташовано центр соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями. У Котовську живе понад 140 сімей, у яких виховуються діти-інваліди. Підтримати їх, допомогти їм ростити таку дитину взяв на себе центр реабілітації. Перебування тут діток щодня, з 7 ранку до 17 вечора батькам обходиться безкоштовно.
– Утримання центру, автоперевезення, зарплата штатним працівникам, триразове харчування, – все за рахунок місцевого бюджету, – говорить керівник центру соціально-психологічної реабілітації дітей і молоді з функціональними обмеженнями Оксана Валентинівна Ткач. – З дітьми ми працюємо за індивідуальними реабілітаційними планами. У літній час цих діток ми оздоровлюємо у таборі «Надія».
З дитячими виставами приходять до дітей маленькі артисти районного Центру дитячої творчості, вихованці дитячих садків і учні шкіл міста.
Від’їжджаючи, подумалося: «Працювати з такими дітьми – це як подвиг заради найголовнішого – нашого майбутнього».
Анна Степанова,власкор «Одеських вістей», Котовський район
Заради щасливих усмішок
Ми вже розповідали про щорічні інтелектуально-літературні ігри серед учнів загальноосвітніх шкіл та гімназій Одеси. Цього року вони були присвячені 150-річчю від дня народження Антона Павловича Чехова. Ініціаторами цих ігор з 2008 року виступають представники громадської організації "Єдина Одеса", депутат Одеської міської ради Валентин Чернов та меценат Олександр Сулима. Саме завдяки їхнім зусиллям у одеських школярів з'явилася чудова можливість познайомитися із російською культурою, традиціями та визначними пам'ятками міста Москви.
Цього року літературознавці із гімназії № 1 імені А.П. Бистріної, шкіл 15 і 84 побували у відреставрованому парку-палаці Царициному, у Коломенському парку, на ВДНГ біля фонтана Дружби народів, у садибі Абрамцевому під Москвою.
Одеські школярі разом із Валентином Черновим побували у Збройній палаті Кремля – одному із найбагатших та найдавніших музеїв Росії.
Музей зберігає царський та коронаційний одяг, вбрання ієрархів Російської православної церкви, стародавні золоті та срібні вироби видатних російських майстрів, державні регалії, предмети збройної майстерності, карети та екіпажі, кінську збрую.
Також одесити побачили неперевершену колекцію Алмазного фонду Кремля, яка почала формуватися ще за указом Петра I.
Державне хранилище цінностей (Гохран), яке називається тепер Алмазним фондом Кремля, є найбагатшим музеєм Росії, має унікальні колекції творів кращих російських та зарубіжних ювелірів.
Для школярів Одеси також була підготовлена і духовно-просвітницька програма – вони відвідали унікальні святині Московської землі: Троїце-Сергіїв монастир, побудований ще у XVI столітті, і храм Христа Спасителя.
Безпосередньо 9 Травня діти побували на Красній площі, побачили ювілейний, найбільший в історії Росії, парад ВПС. Привітали ветеранів Великої Вітчизняної.
Одесити також підготували ветеранам скромний подарунок – на головній сцені парку імені М. Горького 9 Травня виступив юний талант, 9-річний учень Одеської музичної школи імені Столярського Гліб Фаренюк. Він виконав пісні "Ты одессит, Мишка, а это значит", "Любимый город может спать спокойно".
Далі одеські школярі разом із 30 тисячами глядачів побували на яскравому шоу – святковому концерті на стадіоні у Лужниках.
Після концерту одесити стали свідками грандіозного та незабутнього святкового салюту, який було названо безпрецедентним за масштабом. У ньому було задіяно 72 салютні установки, 18 артилерійських гармат. За словами одеських школярів, у них залишилося море незабутніх вражень від побаченого в Москві. Адже стати свідками такого чарівного, за їхніми словами, видовища – це унікальний шанс, який їм випав. Вони готові і наступного року боротися у літературних іграх за ще одну можливість побувати в Москві.
Валентин Чернов сказав, що заради щасливих усмішок дітей організатори інтелектуально-літературних ігор не мають наміру зупинятися на досягнутому.
– Наша організація "Єдина Одеса" не на словах, а на ділі створює всі умови для того, щоб підтримувати прагнення молоді до розширення інтелектуального кругозору, розвитку їхнього зацікавлення культурою, мистецтвом, літературою, – підкреслив голова громадської організації "Єдина Одеса", меценат Олександр Сулима.
Олександр ВЛАСОВ
