Нині в нашій області, як і у всій країні, велика увага приділяється реалізації соціальних ініціатив Президента. Серед першочергових завдань для керівників усіх рангів – забезпечення належного рівня заробітної плати для кожного громадянина, надання соціальної допомоги і підтримки всім, хто її потребує.
– У нашому районі цим питанням приділяється особлива увага, – підкреслює начальник управління праці та соціального захисту населення Великомихайлівської райдержадміністрації Тетяна Леонтіївна Гаврилова. – Так, за підсумками минулого року середньомісячна заробітна плата становила 2154 гривні, що на 12,2 відсотка більше, ніж у 2011 році. Звичайно, це не високий показник, тим більше, що резерви для покращення ситуації є. Йдеться про легалізацію робочих місць, а відповідно – і заробітної плати. В районі працює спеціально створена комісія, яка торік провела майже 80 перевірок юридичних осіб та підприємців. У результаті виявлено 12 нелегально працюючих громадян. Загалом у минулому році створено понад 250 нових робочих місць, а доведений план перевиконано на десять відсотків.
– Тетяно Леонтіївно, а які заходи вдалося реалізувати для покращення соціального захисту найвразливіших верств населення? Адже відомо, що багато сімей сьогодні виживають лише за рахунок різноманітних соціальних виплат і допомог…
– Так, справді, нинішнім законодавством передбачено немало видатків із державного бюджету на допомогу малозахищеним особам, дітям, інвалідам, ветеранам війни і праці, багатодітним і прийомним сім’ям та іншим категоріям громадян. Лише в минулому році нараховано та виплачено різних державних соціальних допомог на суму понад 42 мільйони гривень. Для нашого дотаційного району це дуже великі гроші, адже на реалізацію програми «Народний бюджет» було витрачено приблизно таку ж суму. Але, якщо відверто, основне – це не гроші. Бо є справді заслужені люди, багатодітні чи прийомні сім’ї, їх потрібно всіляко підтримувати як на місцевому, так і на державному рівнях. Та поряд з ними є такі, які, користуючись щедрими державними виплатами, спрямовують отримані суми для задоволення власних потреб. Особливо гостро стоїть ця проблема серед багатодітних та неблагополучних сімей. Тож наші фахівці не лише нараховують їм соціальну допомогу, а й разом з відповідними службами контролюють її використання. Скажу чесно, подібні рейди-обстеження дуже складні у психологічному плані. Бо зайдеш до одних – побачиш справжнє піклування про діточок: і одягнені за сезоном, і чистенькі, і ситі, і в будинку порядок. Інша ж родина буквально вражає аморальним способом життя: батьки п’яні, а діти – як кажуть, голі-босі-підперезані. Вже з дитинства в них закладена ворожість до всіх, хто заходить до хати, більше того, вони ніколи не скаржаться на життя, а навпаки – завжди виправдовують своїх горе-батьків. Вилучення дітей із такої сім’ї – це просто трагедія, бо голодні і змучені малюки все ж таки вважають свою матір найкращою у світі. У нашому районі таких родин небагато, тож за ними – постійний контроль з боку соціального працівника, сільської ради, дільничного інспектора та небайдужих сусідів. На їхній сигнал відповідні служби реагують миттєво.
– А яка ж подальша доля цих дітей?
– Після вилучення з неблагополучної родини їм дають направлення до притулку в місті Балті, а батькам призупиняють виплату допомог. Такі заходи діють на недбайливих матерів, немов холодний душ. І дуже часто серця їхні болять не за своїх кровинок, а за втрачену можливість отримувати гроші. Нещодавно до мене на прийом прийшли доволі молоді люди, віком до 40 років. Їх зовсім не засмучувало те, що маленькі син і донечка опинилися у притулку, їх цікавило інше питання: «А де ж гроші на дітей?»
Однозначно, робота з обстеження житлових умов у неблагополучних сім’ях дає позитивні результати, адже лише у минулому році зафіксовано 18 випадків призупинення виплат державних допомог на дітей. Батькам дається час на виправлення ситуації, згодом, за рішенням комісії, дітлахів повертають у родину. Та іноді доводиться клопотатися про позбавлення батьківських прав.
– Тетяно Леонтіївно, немає сумніву в тому, що управління праці і соціального захисту населення – найбільш затребувана структура в будь-якому районі. Лише за час нашої бесіди майже безперервно працював телефон, до кабінету заглядали люди… Чи встигаєте приділити увагу відвідувачам, бо ж відомо, що, окрім прийому громадян, маєте безліч інших професійних обов’язків.
– У мене і в моїх колег справді дуже великий обсяг роботи, а відтак – і напружений графік. Ситуацію ускладнює ще й те, що за нормативами в управлінні повинно працювати 36 фахівців, а в нас, разом з начальником – лише 17. Нарахуванням всіх видів допомог (а це близько десяти тисяч справ) займаються 14 фахівців. Звичайно, люди не скаржаться, а працюють до сьомої-восьмої години вечора, іноді приходять у вихідні. Ніхто нікого не примушує, та всі усвідомлюють свою роль не лише у долі кожної родини, а й у виконанні тих завдань, що ставить перед нами Президент України.
