Баштанківська школа, що у Кодимському районі, залучилася до молодіжного руху “Моя земля – земля моїх батьків”.
Учні та вчителі розпочали збір краєзнавчих матеріалів для музею, які б відображали історію розвитку села, зокрема і школи.
Історик, завідувач музею Володимир Андрійович Терефера розповів, що спочатку на базі пошукового загону організували краєзнавчий гурток під керівництвом директора школи, педагога-організатора, вчительки історії Алли Володимирівни Бурлаки, члени котрого безпосередньо займалися збиранням і опрацюванням краєзнавчих матеріалів для майбутнього музею.
Пізніше активні його учасники Василь Варшавський, Лілія Нагірна, Вадим Москалюк, Олена Довгань, Інна Бакан та інші увійшли до ради шкільного краєзнавчого музею. Офіційною датою його відкриття є 6 травня 1994 року. А зал бойової слави, як складова частина музейного комплексу, діє з 1975 року. Тут зібрано багатий матеріал про участь односільчан у боротьбі з фашистськими загарбниками у роки Вітчизняної війни, про діяльність підпільників і партизанів на території Баштанкова та й усієї Кодимщини, про воїнів-визволителів села з 41-ї Корсунь-Дунайської ордена Суворова стрілецької дивізії...
В процесі реконструкції музею силами учнів та вчителів школи, а також за безпосередньою участю народних умільців, сільських краєзнавців Анатолія Васильовича та Ніни Дмитрівни Казновських було обладнано традиційну українську світлицю, у котрій встановлено діючий ткацький верстат.
Відвідувачі музею мають змогу долучитися до ткацького ремесла наших пращурів, попрацювати над виготовленням доріжок з українським орнаментом.
Оформлено стенди-вітражі “Історія села Баштанків”, “Історія Баштанківської школи”, “Моє село: розповідають фотографії”. Діють експозиції “Археологічні знахідки”, “Знаряддя праці і побуту селян XIX – XX ст.”, “Нумізматика”, “Релігійне життя села”, “Наші односельчани у боротьбі з фашистськими загарбниками” та інші. В музеї постійно організуються тематичні виставки. На базі музею ведеться значна науково-дослідницька робота Малої академії наук...
Учні школи беруть активну участь у районних, обласних та всеукраїнських експедиціях, конференціях, конкурсах, виставках і мають певні досягнення. Останнє з них – перемога семикласника Віктора Терефери у всесоюзному конкурсі “Подорож батьківським краєм”.
Діти здійснюють походи-екскурсії, досліджують, збирають матеріали для музею. Юні дослідники ознайомились з найдавнішими поселеннями сабатинівської та черняхівської культур, зібрали знаряддя праці давніх поселенців. Ці експонати стали гордістю музею. Краєзнавці лослідили хату-зруб Олени Микитівни Іванкової, котра є найархаїчнішою з існуючих в наш час будівель Південного Поділля та Причорномор’я.
Вивчаючи рідний край, школярі побували у народних умільців села. Скажімо, Ніна Дмитрівна Казновська ознайомила дітей з своїми вишиванками, а Микола Савович Діордієнко показав свої вироби з дерева, соломи – діжки, ложки, пужална, солом’яні брилі, одяг для дитячих ляльок. Частину речей він подарував шкільному музею.
Музей кілька років тому нагороджено грамотою обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання в рамках всеукраїнської історико-краєзнавчої акції “Пам’ять”. У цьому заслуга і всіх тих, хто в далекому вересні 1992 року розпочав збір краєзнавчих матеріалів для нього. З-поміж них колишні учні школи Олег Жогно, Тимофій Харковенко, Наталя Терефера, Галина Ящук, Вікторія Григор’єва, Оксана Манюк.
