Непростим, дуже непростим виявився минулий рік для ЗАТ “Арцизьке хлібоприймальне підприємство”. Здавалося, всі сили свої спрямувала природа проти нього, накинувшись у перші дні лютого все змітаючою на своєму шляху повінню. Підмивши та зруйнувавши огорожу, вода хлинула на територію, проникнувши до складів і до півметра заливши зерно, що там зберігалося, соняшник, продукти їхньої переробки. Підрахували: водою забрано або змішано з намулом та щебенем 0,9% від загального обсягу зерна.
Щойно отямилися від цього лиха – слідом, у травні, друге: невідомо звідки налетів потужний смерч, що зняв зі складів та інших будівель до 30% покрівлі. Збиток – 307 тис. грн. Можна уявити хвилювання власників зданого на зберігання ХПП зерна – компаній з іноземними інвестиціями. Але зерно це обачливо було застраховано іноземними страховими компаніями, отже, збитки цілком відшкодували. ХПП ж, застрахованому страховою компанією Миколаївської дирекції “Оранта”, пощастило менше: із загальної суми збитків відшкодували лише 9,6 тис. грн...
Свій похмурий відбиток на загальній картині підготовки підприємства до нового сезону залишив і вкрай важкий сільськогосподарський рік, м’яко названий неблагополучним.
І все ж підприємству, що встояло під цими ударами, вдалося завантажити свої потужності на 60-70 відсотків. А, отже, люди як і раніше, (винятків в історії ХПП не було) справно і в повному обсязі отримували зарплатню. За рахунок кредитів (близько 200 тис. грн) модернізували старе і придбали нове обладнання.
“Арцизькому ХПП, - зазначає голова правління ВАТ Петро Петрович Дімов, - оточеному потужними конкурентами, що міцно стоять на ногах, - портами Ізмаїл, Кілія, Іллічівськ, а також ВАТ “Аліягське ХПП”, “Саратське ХПП”, “Березінське ХПП”, доводиться діяти й обачливіше, й оперативніше, постійно збільшуючи обсяги надходження зерна та обсяги прибутків”.
За рахунок чого? Один з вірних шляхів, до чого тут і прагнуть, - збільшення грошового обігу через удосконалення сервісу – зокрема, скорочення до мінімуму часу на оформлення документів, що дозволяє людині отримати гроші вже наступного (а в ідеалі того ж) дня, і до кількох хвилин звести час на вивантаження зерна. Тут мають намір також закуповувати зерно безпосередньо на місці, у товаровиробника, і там же, на місці, визначати його якість.
Конкуренція – цей потужний двигун - змушує постійно стежити за ціноутворенням. А справді - замислилися на підприємстві, що змушує товаровиробників везти зерно до портів Ізмаїл або Кілія? А те, що це дає їм чистого прибутку на кожній тонні від 10 до 12 грн. Тоді чому б не збільшити цю різницю у ціні у себе, на Арцизькому ХПП? Зерно, напевно, попрямує сюди, а не до порту. Відвантаження зерна з ХПП до Кілійського порту вже впевнено довело, що за витратами на повантаження і доставку це значно вигідніше.
П.П. Дімов вважає, що підприємству щастить на надійних партнерів, до яких він відносить Арцизький СВК -Агрофірма “Дністровська”, “Родина” Саратського району, “Глибоке” Татарбунарського району, ТОВ “Транс-Агро” (Ізмаїл), КФГ “Касмет” Тарутинського району. Їх назвали і на зборах акціонерів, що пройшли за кілька днів до нового року, на яких основним предметом розмови був знову ж таки пошук нових шляхів залучення зернового потоку на ХПП. З урахуванням того, що обсяг виробництва порівняно з 2002 роком збільшено на 155,5 відсотка, шукають нові можливості збільшення надходження зерна. У статті витрат на перше півріччя передбачено понад 400 тис. грн на придбання техніки і ремонт матеріально-технічної бази. У стадії завершення схема кредитування товаровиробника під врожай 2004 року. Намічено робочу зустріч з товаровиробниками Арцизького, Болградського, Тарутинського, Татарбунарського, Кілійського районів, на якій разом обговорюватимуть особливості нової системи здешевлення вартості послуг ХПП...
Добрих планів у підприємства багато. До їхньої реалізації тут і взялися без розкачування і зволікання.
