У минулому році дівчата з Рені, які займалися народними промислами, взяли участь у міжнародній виставці шкільних компаній, яка відбулася у Тулі. На ярмарок з’їхалися діти з багатьох країн далекого та близького зарубіжжя. Головне враження, яким поділилися зі мною ренійські десятикласниці після повернення додому: “Ви знаєте, ми, виявляється, дуже добре володіємо англійською!..”

Старшокласники провінційних шкіл, як правило, скептично ставляться до рівня своїх знань. Випускники, подаючи документи до того чи іншого вузу, не впевнені у своїх силах.

Яка конкурентоздатність вихованців провінційної школи при вступі до вищих навчальних закладів?

Те, що це питання актуальне, доводять цифри. Саме з них розпочала розмову завуч Ренійської загальноосвітньої школи № 1 Надія Олександрівна Буценко.

- Візьмемо результати 3 та 4 етапів Всеукраїнських предметних олімпіад у минулому навчальному році. По Одеській області до третього етапу пройшло 1557 дітей, з них лише 541 були учнями так званих сільських районів, тобто майже 30%. Давайте подивимося на результати обласних олімпіад. Перші – треті місця посіли 513 учнів, з них представників сільських районів – 98, тобто 19%. Очевидно, що рівень підготовки учнів провінційних шкіл в середньому нижчий. А як пройшов заключний, четвертий, етап предметних олімпіад? Одеська область посіла 36 призових місць. І серед фіналістів вже немає жодної дитини з села чи райцентру. Невже, наші діти менш здібні? Я так не вважаю. Справа у тому, що в обласному центрі провадиться цілеспрямований добір і підготовка “олімпійців” у певних школах. І це – правильний підхід.

Досвід роботи показує, що у класі 5% учнів – справді здібні діти. Але педагог, який дає урок у класі, де 25 – 30 хлопчиків та дівчаток з різними здібностями, змушений орієнтуватися на “середню масу”. В результаті золоті для суспільства 5% губляться. У провінції в системі освіти переважає консерватизм. Ми боїмося провести тестування і перерозподілити учнів – на сильні класи, класи із середньою успішністю та класи вирівнювання: щоб психологічно не травмувати дитину… Тим часом, дітям потрібно буде жити і працювати за умов ринкової економіки, де має місце гостра конкуренція, і до цього вони повинні бути готові.

Перетворення звичайних ренійських шкіл у гімназії та ліцеї, я вважаю, великого ефекту не дає. Тому, що там залишаються працювати… колишні вчителі. Але ж саме на Особистості вчителя базується освіта.

Своїх випускників ми переконуємо у тому, що потрібно вірити у свої сили – незважаючи на те, що вони закінчили звичайну школу. Студенти з провінції дуже часто навчаються краще, а потім стають добрими працівниками. І все ж я переконана у тому, що в райцентрах, як і у великих містах, потрібно реформувати мережу закладів освіти.

Подивіться, як поставлено питання в Одеській Маріїнській гімназії, де змагаються “за чистоту рядів”: не зуміла дитина оволодіти програмою – переходить до звичайної школи. Та ж система і в наших вузах: не здав сесію – тебе відраховують… Чому у загальноосвітній школі ми боїмося вводити подібні принципи? Тільки тому, що середня освіта у нас обов’язкова, навіть для тих дітей, які не хочуть і не можуть опанувати програму? Знаєте, я схиляюся до такої думки: цю норму держава ввела для того, щоб зайві 2 роки “протримати” молодих людей за шкільними партами – адже для них не знайдеться робочих місць.

Підбиваючи підсумок, Надія Олександрівна сказала:

- У Києві та Одесі навряд чи задумуватимуться над проблемою конкурентоздатності обдарованих випускників наших, провінційних, шкіл. Тому, я вважаю, саме районні відділи освіти повинні рішуче переглянути систему навчання дітей - відповідно до їхні здібностей.

Болградська гімназія, мабуть, - втілення мрії Н.О.Буценко, яка працює у звичайній загальноосвітній школі. Тут навчається 405 гімназистів, 160 з них – жителі Болградського району. Вони успішно “гризуть граніт науки” і тому сидять за партами не в сільських школах, а їздять на заняття до райцентру на автобусах (їх у гімназії три). Тут же займаються 14 дітей з Одеси, Кіровограда, Черкас та Запоріжжя. Тому що Болградська гімназія дає високий рівень знань.

- Для випускників нашої гімназії не існує проблеми вступу до вищих навчальних закладів, - вважає виконуюча обов’язки директора Болградської гімназії Наталя Василівна Кара. – Якщо дитина на 95 відсотків виконує вимоги вчителя, то вона має всі шанси вступити до вузу. У минулому навчальному році з 70 випускників до інститутів, університетів та академій вступили 54. Причому, 36 з них навчаються на бюджетній основі. Наші випускники продовжують навчання не лише в Україні, але і в Болгарії.

Які складові успіхів? Дисципліна у навчальному процесі. Можливість вибору предметів для поглибленого вивчення. Наявність сильних викладацьких кадрів. Наш колектив сформовано на конкурсній основі. Ми найрізноманітнішими методами стимулюємо учнів, які показують високий рівень знань. Рішенням педколективу ми відмовилися від запропонованої системи оцінки знань учнів, коли поточні, за семестр оцінки не враховуються при виставленні підсумкового балу. Ми переконані, що “стара” система, на відміну від нової, дозволяє як вчителям, так і батькам щодня контролювати успішність дитини і, отже, оперативно впливати на неї, якщо це потрібно.

Наша гімназія співробітничає з Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова, Ізмаїльським гуманітарним університетом. Гімназія має сімнадцять комп’ютерів і набір підручників для поглибленого вивчення предметів. Але на дитину, передусім, впливає Особистість вчителя. Хочу відзначити, що у Болградському районі розроблено цілу програму роботи з обдарованими дітьми.

Те, що у районі успішно працюють з обдарованими дітьми, підтверджують цифри. З 46 учнів, які вийшли до третього туру предметних олімпіад, 26 посіли призові місця, тобто 57% (беру дані за минулий навчальний рік, оскільки нинішні ще не опубліковані у журналі “Наша школа”). Для порівняння: по Арцизькому району 1 – 3 місця посіли 37% учасників обласного туру, (з 35 “олімпійців” на п’єдестал потрапили 13), по Кілійському – 30%, по Ренійському – 19%, по Саратському – 17%, по Татарбунарському – 14%. У Савранського, Фрунзівського, Ширяївського, Тарутинського, Великомихайлівського, Іванівського районів призерів у третьому турі не було взагалі.

Про конкурентоздатність випускників райцентрів, які збираються одержати вищу освіту, ми попросили висловитися і заступника директора Ренійського навчально-виховного комплексу школа-ліцей № 6 Катерину Іванівну Попаз, педагога, який “хворіє” прогресивними педагогічними технологіями.

- Вступити в Одесі на факультет міжнародних відносин, політології, іноземних мов, ОНЮА - все це для наших дітей, звичайно, із сфери фантастики. Мрія досяжна при наявності товстого батьківського гаманця. Проте технічні вузи, я впевнена у тому, нашим дітям доступні. Учень, який міг 7-8 уроків відпрацювати за партою, відвідати спецкурси та додатково дві години позайматися з репетитором, може не лише успішно здати екзамени до політеху, академії холоду, інституту зв’язку тощо, але й, що набагато складніше, бути хорошим студентом.

Ми уважно стежимо за результатами предметних олімпіад та інших інтелектуальних змагань, у яких активно беруть участь діти. Хочу сказати, що учні нашого ліцею якщо і не виходять у призери, то дуже часто відстають від них на лічені бали. Тому ми часто говоримо дітям: не комплексуйте! Ви працездатні і не розбещені, що для майбутнього студента дуже важливо. Зараз можна здавати екзамени одразу у кілька вузів, і це дає дітям додаткові шанси. Я переконана, хто хоче навчатися – той буде навчатися.