Коли на одній з сесій райради виступав її депутат, член Партії зелених України Микола Володимирович ШЕМЕТ і розповідав про свої наукові напрацювання, то на обличчях його колег можна було помітити певну здивованість, навіть недовіру до почутого. І було чого.
Адже він вів мову про справді нові, неординарні підходи до такої проблеми, якою є утилізація відходів життєдіяльності людини. І не лише про це. Завдяки методиці, розробленій Шеметом у співдружності з академіком Міжнародної кадрової академії при ЮНЕСКО, доктором економічних та філософських наук, однопартійцем Валерієм Борисовичем Осиповим, звичайне сміття перетворюється в ліквідну вторинну сировину. Все, про що йде мова – є проблемою з проблем на рівні світової спільноти. Від різних видів відходів сьогодні, в повному розумінні слова “задихаються” міста-гіганти. Допікає вона й обласному центру – місту Одесі. А хіба для нашого невеликого райцентрівського селища вона не існує? Існує і вже не один рік. Ці непомірні, у більшості випадків шкідливі для людини, навколишнього довкілля “поклади” минулих років і теперішні надходження цього “добра” наш земляк пропонує використати на благо усіх нас. На перший погляд – це фантастика. Але так не думає М.В. Шемет.
- Миколо Володимировичу, ви взялися за потрібну справу – різні відпрацьовані рештки не тільки утилізувати, але й з користю застосовувати їх, як вторинну сировину. Розкажіть, будь-ласка, про напрацювання у цьому плані, про наукову діяльність.
- В основу запропонованої нами методики покладені принципи біодинаміки. Все почалося зі спільного дослідження – утилізувати активний мул станції стічних вод, в якому зібрана чимала гамма шкідливих речовин. І це нам вдалося, хоч в розвинених європейських країнах таких результатів не було досягнуто. В подальших дослідженнях перейшли до обробітку твердих побутових відходів. А, образно кажучи, головною ударною силою, котра робила “свою справу” під час наукових спостережень, були мікроорганізми, міцелії нижчих грибів, олігохети, або просто черв’яки. Ці найпростіші організми, якщо так можна сказати, творили з відходами справжні чудеса. Із зрозумілих причин не буду докладно зупинятися на тонкощах, підходах у науковій роботі. Скажу головне: за розробленою нами методикою існує можливість утилізувати відходи будь-якого типу, починаючи від побутових і закінчуючи промисловими. Загалом все те, що засмічує навколишнє природнє середовище в багатьох випадках отруює його. Крім того, сміття переходить у нову якість, якою є вторинна сировина. Наприклад, з будівельних решток виходить чудовий наповнювач для виробництва легких і середніх бетонів тощо. Хочу повідомити, що для будівництва нашого підприємства вже відведена земельна ділянка на території Фонтанської сільради. А промисловий комплекс у майбутньому перероблятиме різні відходи, зібрані в населених пунктах у радіусі 10 кілометрів: у Фонтанці, Крижанівці, Лісках, Олександрівці, Вапнярці, Новій Дофинівці, селищі Чорноморському.
Технологічний ланцюжок виглядатиме таким чином: відходи будуть постачатися на приймальний пункт, де санітарна служба проведе відповідний тест-контроль. Результати його передадуть біотехнологам. З урахуванням одержаних даних, сміття потрапить на сортувальний майданчик, де з загальної маси, при допомозі електромагнітів, вилучатиметься метал, брикетуватиметься і за домовленістю реалізовуватиметься споживачеві. Ціна тонни вторинної сировини зараз коливається в межах півтисячі гривень. На наступному етапі з відходів вилучатимуться макулатура, різне ганчір’я, тощо.
Окремо зупинюсь на різного роду поліетиленових виробах, пластикових пляшках, упаковках, тощо. Після використання цих матеріалів, вони стають справжнім лихом для цивілізованого світу. Цю біду на собі вже відчула і Фонтанка. Але після їх обробки, вторинна сировина з них користується чималим попитом. І останнє, щодо відходів органічного походження. Цікавим є те, що після проходження їх через спеціальне технологічне устаткування, кінцевим продуктом є газ-метан, який підприємство має намір використовувати для власних потреб, а надлишок реалізовувати споживачам. Це, так би мовити, дешеве тепло і електроенергія.
На перший погляд, це справді здається фантастикою. Але це – реальність. Нашими науковими напрацюваннями зацікавилися учасники п’ятої європейської наради міністрів-екологів, що відбувалася в Києві. Про них знають і на американському континенті. Але не хочеться передавати за кордон те, що могло б принести користь рідній землі. Сподіваюсь, що з часом знайдуться кошти, і не лише в Комінтернівському районі, а й по всій області, в Україні, запрацюють промислові структури з утилізації сміття за нашою технологією. Вкладені у виробництво кошти, за підрахунками, компенсуються менше як за рік. А надалі подібні підприємства стануть прибутковими.
Проте, основна мета цих наукових пошуків навіть не в цьому. Головне – допомогти природі, людям позбутися шкідливих баластних накопичень, які є реальною загрозою для усього живого на планеті.
