ЗВЕРТАННЯ депутатської фракції «За народовладдя та соціальну справедливість»
Голові Одеської обласної державної адміністрації ГРИНЕВЕЦЬКОМУ Сергієві Рафаїловичу
Голові Одеської обласної радиНОВАЦЬКОМУ Володимиру Миколайовичу
Просимо вжити заходів для впорядкування
АМАТОРСЬКОГО РИБАЛЬСТВА
Великі озера й лимани Придунав’я історично є об’єктами відпочинку та господарської діяльності. Риболовля для мешканців Придунав’я – це не корисливе видобування риби з води, а туризм, спорт, оздоровлення, спілкування з природою, відпочинок.
Але останніми роками людям дедалі важче стає здійснювати своє конституційне право на відпочинок.
Років із п’ятнадцять не пускають рибалок на о. Катлабуг, в оренді озера Кагул, Картал, Дербент. Озера Кугурлуй і Ялпуг узяла в оренду асоціація восьми рибогосподарств.
Орендар озер Картал і Дербент виставив озброєну автоматами Калашникова сторожу і прогнав рибалок-аматорів.
На Картальському єрику, під мостом, уже насипано дамбу, яка порушує екологію озера та слугує перепоною для міграції риби під час нересту. На озерах Кугурлуй і Ялпуг орендарі самовільно встановили правила: члени їхнього власного клубу – аматори рибальства – повинні платити 5 грн. за квиток клубу (плюс 2 фотографії), 25 грн – щорічний внесок, а також на вибір – або по 3 грн за разовий вилов, або 30 грн за міс., або 100 грн за рік. Не члени клубу повинні платити 5 грн за разову риболовлю, 45 гривень за дозвіл на міс., або 150 грн за рік.
Депутати Ізмаїльської міськради, депутати Одеської обласної ради фракції комуністів і соціалістів “За народовладдя та соціальну справедливість” просять відповісти на такі запитання:
1. Що відбувається на озерах Придунав’я з аматорським рибальством?
2. Які впроваджуються правила аматорського та спортивного рибальства, і ким?
3. Хто які має права й обов’язки? Кому і за що треба платити?
4. Хто повинен дати лад, і який?
Ми вимагаємо порушення цього питання на XV сесії Одеської обласної ради з таким рішенням:
1. Привести нормативні документи в частині здійснення аматорського та спортивного рибальства у відповідність із Водним кодексом України, Тимчасовим порядком ведення рибного господарства та здійснення рибальства в Ренійській, Болградській, Ізмаїльській, Кілійській райрадах.
2. Аматорське та спортивне рибальство у природних водоймах здійснюється безкоштовно.
3. Орендарям природних водойм заборонити перешкоджати доступу громадян на ці та інші природні водойми.
4. З метою охорони водоймищ від браконьєрства районним радам передбачити збори з рибалок-аматорів і рибалок-спортсменів у сумі не більше 50 коп. з людини при ловитві з берега і 1 грн при ловитві з човна.
5. Для пенсіонерів і пільгового контингенту, дітей до 16 років передбачити звільнення від будь-якої сплати за цією ознакою.
6. Обласній екологічній інспекції перевірити дотримання Водного кодексу України орендарями водойм.
7. Обласному управлінню внутрішніх справ перевірити дотримання законності на водоймах, зокрема перевірити у працівників охоронних служб орендарів наявність посвідчень, дозволів на носіння вогнепальної зброї, бухгалтерських документів на здійснення певної господарської діяльності, відповідність статуту орендарів провадженню конкретної діяльності на орендованих водоймах, наявність рішень органів, що надали оренду тощо.
8. Облдержрибінспекції через регіональні рибінспекції здійснювати контроль щодо науково обгрунтованих квот вилову риби за спеціального вилову орендарями, відповідно до вимог відтворення рибних запасів природним та штучним способом.
9. Оскільки це питання має велике значення для забезпечення конституційних прав наших виборців, опублікувати це звертання в газеті Одеської обласної ради “Одеські вісті”.
Фракція “За народовладдя та соціальну справедливість”
ЯК ДОБУВАЄТЬСЯ «ЖИВЕ СРІБЛО»
Епізод перший
…Якось після рейду з інспекторами пожежної охорони полями Ренійського району, де йшли жнива, ми спустилися до озера Кагул у районі Нагірненської ділянки рибоохорони. Із заростей очерету з'явився чоловік. Він став ходити по колу, вдаючи, що прогулюється (пізніше я зрозуміла, що його непокоїла форма офіцерів). Незабаром незнайомець пішов геть. А за кілька хвилин з очеретів виповз моторний човен. Він сидів у воді по самісінькі борти - навантажений під зав'язку. Човен взяв курс у напрямку села Орлівка. Браконьєри…І що ми, свідомі громадяни, могли заподіяти?
Мені не раз доводилося бачити в Рені та Ізмаїлі легкові авта із сотнями кілограмів найсвіжішої риби в багажниках, у селі Новосільському браконьєрів - втомлених і п'яних до такого стану, що не могли без сторонньої допомоги стягти гумові чоботи, але щасливих - від великої здобичі та великого прибутку, і їздити в потязі Рені-Кишинів, який, вибачте, просмердів рибою.
Ті, хто торгував живим сріблом, жили кучеряво. Багато хто числився безробітним. Але споруджували будинки. А якщо на весілля був запрошений рибалка, то найдорожчий подарунок молодятам робив він.
Однак бенкет на всю губу тривав недовго. З озер Ялпуг, Картал, Кагул, Кугурлуй виловили майже всю рибу. В останні рік-два вилови різко скоротилися. Ціни стрімко зросли. А коли це в Рені, у Болграді, в Ізмаїлі на ринках якийсь там короп-карась коштував 4 гривні за кілограм? Один товстолобик - як неабияка курка? А, поцікавившись ціною сома або щуки, ми йшли купувати свинину? За всіх часів у Придунав’ї риба була найдешевшим і найдоступнішим продуктом харчування.
Епізод другий
Мені зателефонував фермер В. Карангел:
- Давайте зустрінемося, є тема для обласної газети. Я місяць тому відніс листа до прокуратури, ось копія, - мешканець Рені подав мені аркуш паперу. - Недавно був у мами в Лиманському і спустився до озера, - став розповідати Володимир. - Усе дитинство моє минуло на Кагулі. У нас сім’я велика була, а батько заробляв мало. Озеро нас вигодувало. Отож, вийшов я на берег, як охорона підходить - у формі, з автоматами. Відрекомендувалися, стали цікавитися, хто такий, чому тут стою і де заховані мої рибальські снасті? Намагаюся пояснити, що вийшов до водойми просто так, подихати повітрям. Не вірять! Де сховав човен? Де сховав сіті? Де електровудка? Та що ж це таке! Ось і написав до прокуратури. Прошу правоохоронні органи відповісти, чому не можна, як це робили наші батьки і діди, вийти на берег з вудкою, щоб піймати двійко рибин? Чому за це треба платити 2 гривні?
Володимир Карангел - не єдина людина, обурена нововведеннями на озерах.
Ренійська прокуратура, вивчивши питання, написала протест ЗАТ "Аква" - підприємству, що розгорнуло свою діяльність на Кагулі та Карталі. Акціонерне товариство дало відповідь, посилаючись на законодавчі акти.
У цій битві титанів ми з вами, їй-богу, зайві. Давайте дамо юристам час розібратися в правовому аспекті і винести вердикт.
Епізод третій
А доки там що, ми зателефонували генеральному директорові ЗАТ "Аква" М.І. Шевченкові.
- Знаєте що, давайте я вам краще все покажу, - запропонував Михайло Іванович. - Виберемо один день – з’їздимо на риборозплідник. Побачите унікальну комбікормову лінію для відгодівлі малька. Подивитеся, який чудовий зарибок ми виростили. Яке будівництво розгорнули. А електронний рибозахист ви колись бачили? Звичайно ж, ні - це ноу-хау науковців одного з військових інститутів, що на оборонку працював. Ніде в Україні такого рибозахисту немає - тільки в Рені.
З Михайлом Івановичем ми знайомі давно. 15 років він очолював РАКП ім. Чапаєва, що працювало на озерах Кагул і Картал (загальною площею понад 10 тис. га). У 1989 році це рибальське господарство було визнано кращим в СРСР! Однак за час політичних та економічних змін з передовика РАКП перетворився на боржника - держава припинила дотувати виробництво риби. Господарство дійшло до ручки. На озерах діявся розгардіяш. Та ось рік тому з'явився інвестор, та не закордонний, а свій, вітчизняний - Володимир Миколайович Поп, який не перший рік серйозно, на науковій основі займається виробництвом живого срібла, і зробив на цьому капітал, шляхом злиття якого з виробничим потенціалом РАКП і утворилося ЗАТ "Аква". Рибалки, що сиділи без зарплати, стали акціонерами, мінімальна зарплата робітника - 500 гривень.
По дорозі на ставкове господарство ми зустріли машину з цистерною, обладнаною спеціальними кисневими балонами.
- Ось саме наші їдуть зарибляти. Хочете подивитися? - запропонував директор.
Ми прибули на ту саму Нагірненську ділянку - колишнє “лігвище” браконьєрів. На вивантаження малька, кілограмів 800, пішли лічені секунди - ледве встигла сфотографувати, і машина знову поїхала на ставки за "сім’яним матеріалом".
- Торік ми виростили та випустили в озера 300 тонн зарибку, - розповідає генеральний директор. - Цього року хочемо зарибити ще 200 тонн.
- Мені складно оцінити ці цифри. Скажіть, скільки малька випускав у свої озера РАКП ім. Чапаєва в роки свого розквіту?
- Максимум - 100 тонн на рік.
- А ловили риби?
- Найвищий показник - 1000 тонн. Цього року ЗАТ "Аква" дозволено виловити тільки 120 - рибні запаси водойм значно підірвані браконьєрами. Але вже у 2006 році ми зможемо одержати 2460 тонн риби, у 2007-му - 3530 тонн. У 2008 році, відповідно до розрахунків, ми виловимо 4000 тонн риби.
- Тобто, в чотири рази більше, ніж у кращі радянські часи? І де ви реалізуєте таку кількість риби?
- Налагодимо переробку тут, на місці. Гадаю, наша продукція буде йти навіть на експорт. Хіба не все одно, де знайдемо ринки збуту - головне, щоб в озерах була риба, у мешканців Ренійського району - робочі місця (їх уже стало на 60 більше), хороша зарплата, а в місцевому бюджеті - пристойні податки. Знайомтеся: директор з технологій Ігор Олександрович Щербина. "Переманили" до Рені кращого фахівця з Черкаського рибокомбінату.
Ігор Олександрович, показуючи володіння свої - риборозплідник площею 400 га, звернув увагу на будівництво унікального інкубаційного комплексу.
- За потужністю таких в Україні немає. В інкубаторі відбувається процес одержання потомства в заводських умовах. Беремо рибу, використовуючи гормональні препарати, "наколюємо" її, відбираємо ікру, з якої одержуємо личинку. Для кожного виду риби - своя технологія. Зараз завозимо краще маточне поголів'я. Рослиноїдних, наприклад, брали по 30 гривень за кілограм - китайська лінія. Ми йдемо на великі витрати, щоб одержати той результат, якого хочемо.
Епізод четвертий, завершальний
Охорона ЗАТ "Аква" - видовище не для знервованих. Спецпідрозділ "Титан": швидкохідні катери, прилади нічного бачення, спецзв'язок і "калаші" у руках. Будуються вольєри для собак - надалі охороняти озера будуть з чотириногими.
- А з браконьєрами по-іншому не можна, - говорить начальник охорони Віктор Петрович Стойловський. - Дали їм цілий місяць, щоб добровільно зняли свої снасті, і навіть після цього ми витягли з води 60 кілометрів (!) сітей…
На закінчення рибалки не витримали - поділилися новиною: у Рені вирішено вирощувати, окрім коропа, білого амура й товстолоба, ще й осетрів. Завозиться маточне поголів'я.
На Кагулі та Карталі більше немає місця браконьєрам. Тут з'явилися фахівці із серйозними намірами - з програмою реабілітації водоймищ, новітніми технологіями. А вам, до речі, хто до вподоби?
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор "Одеських вістей"
