Це питання обговорювалося на колегії управління освіти й науки облдержадміністрації.
За тривалістю ця колегія, мабуть, побила усі рекорди: без перерви її учасники працювали близько чотирьох годин. Та це й зрозуміло, адже на зустріч із вчителями прийшли і губернатор області В.П. Цушко, і його два заступники – А.П. Яценюк, В.Г. Куриленко. У свою чергу, педагоги не проминули скористатися такою увагою з боку влади і порушили всі гострі проблеми.
А їх, судячи із виступу начальника управління Л.С. Ширніної, чимало. Як і слід було чекати, почали із найменших. Хоча темпи відродження дошкільної освіти досить високі, не у всіх районах діти мають до нього однаковий доступ. При однаковому бюджетному забезпеченні у Саратському районі цей показник складає 62%, а у Фрунзівському, Великомихайлівському - близько 14%. Але ж дошкільна освіта, говорить закон, обов'язкова. Проте передача дитсадків у комунальну власність сільських і селищних рад затягується, в результаті чого продано, ліквідовано або перепрофільовано понад 150 дитячих садків. То ж про рівні стартові можливості міських і сільських дітей говорити поки що рано.
Багато уваги приділялося комп'ютеризації шкіл, зміцненню навчальної бази, методичному оснащенню кабінетів. Тільки в двох районах – Овідіопольському, Ренійському, а також у м. Южне, створено всі умови для доступу до інформтехнологій. Чого не скажеш про Березівський, Любашівський, Кодимський райони. Жодного комп'ютера за рахунок місцевого бюджету тут не придбали. Чи можна в таких умовах говорити про повноцінне профільне навчання, а тим більше про його європейський рівень? Адже за словами Л.С. Ширніної, оснащення навчальних кабінетів теж бажає кращого. Навіть навчальна база знаменитого Рішельєвського ліцею безнадійно застаріла. Про це розповів викладач цього ліцею С.І. Златов, який, до речі, оголив і інші болючі точки. За його словами, навіть міські педагоги не готові до профільного навчання, не говорячи вже про сільські.
Прикладом байдужості й зневаги до вчителя може служити і санаторій-профілакторій, де часто зупиняються сільські педагоги, які приїхали на конкурс або на курси. Соромно і ніяково перед ними за убогість, бідність, які панують тут. Ось би поселити сюди хоча б одного начальника, нехай би пожив декілька днів – і таке прозвучало серед пропозицій, що надійшли...
Взагалі, критика недоліків цього дня процвітала. Можливо, тому ця колегія не стала черговою балаканиною, а перетворилася в гострий, конструктивний діалог. У взаєминах вчительства і влади з'явився, на мій погляд, довгоочікуваний прорив. Вони не тільки почули одне одного, але й уклали договір про співпрацю, взаємну допомогу.
Тим більше, що роботи непочатий край. Насамперед, йдеться про сільські райони, де почато, але, на жаль, застопорилося створення освітніх округів. Гостра проблема – корупція в освіті, коли педагоги оцінюють не знання, а розмір... підношень. Треба завершити і програму «Шкільний автобус», від якої залежить доля дітей, які живуть у віддалених селах. За словами В.А. Сминтини, ректора ОНУ ім. І.І. Мечникова, голови постійної комісії з питань освіти, науки, сім’ї, молоді й спорту облради, безглуздо звучить гасло про щасливе дитинство в інтернатах області, які фінансуються лише на 20 – 30% від потреб. Якщо говорити про гроші, то потерпають всі навчальні заклади, починаючи від сирітських будинків і закінчуючи престижними академіями. Тому й з'явилося в країні позабюджетне джерело фінансування – кишені батьків. Саме вони, за словами В.І. Шелакіна, директора одеської ЗОШ № 10, рятують нашу освіту. Тому він запропонував реорганізувати шкільні й піклувальні ради, розширити їхні функції і повноваження. Якщо держава не справляється, нехай суспільство їй допоможе, але на законних підставах. Ідея державно-громадського правління, судячи з усього, зацікавила губернатора В.П. Цушка, і він запропонував Шелакіну стати його радником. Тим більше, що шкільний директор очолює асоціацію керівників шкіл України, активно співпрацює з колегами із Данії, Голландії, видає журнал «Шкільний кур'єр».
У цілому ж представники облдержадміністрації продемонстрували свій неординарний підхід до багатьох проблем. Так, перший заступник голови А.П. Яценюк вважає, що неприпустимо змішувати середню й вищу ланку, адже мета й завдання у них різні. А вже тим більше мережа інтернатів, де на думку Арсенія Петровича, «освітою й не пахне» і де потрібно розв’язати спочатку соціальні питання. Одним словом, щодо кожного напряму має бути своя чітка програма дій. Жорстко критикував А.П. Яценюк і профанацію вищої освіти, коли за гроші легко купується будь-який диплом, а не знання... А захист дисертацій, де ми «попереду планети всієї»?.. Адже за своєю суттю – це не що інше, як компіляція вже відомих статей і рясного списку літератури. Зрозуміло, що наукова віддача подібних пошуків нульова, зате число кандидатів стрімко зростає.
Свою допомогу юриста й правозахисника пообіцяв педагогам і заступник голови облдержадміністрації В.Г. Куриленко. Його кредо – не втручатися до професійної діяльності фахівців, але й підмінювати нікого він не буде. А губернатор області В.П. Цушко уже відвідав низку навчальних закладів, зокрема інтернатів, причому візити ці відтепер будуть не такими, що оповіщаються, зате регулярними. На думку Василя Петровича, педагоги мають навчати, а не водити молодь на майдани для участі у пікетах і страйках. Ця практика буде суворо припинятися.
Не менш твердою буде й економія грошових коштів, які часто розпорошуються. Нещодавно сама облдержадміністрація заощадила на почесних грамотах понад 25 тисяч грн відмовившись від дорогих (по 28 гривень за штуку) і замовивши дешеві (трохи більше однієї гривні). Пообіцяв губернатор і активну боротьбу із розгнузданою секс-рекламою, про її згубний вплив на дітей і підлітків давно усім відомо.
А завершилася колегія своєрідною прес-конференцією, яку сам В.П. Цушко запропонував вчителям. Він відповів абсолютно на всі запитання її учасників, хоча прохань і пропозицій було чимало. Так, губернатор пообіцяв видати наказ про шефський обробіток землі сільських учителів, щоб вони більше працювали в класах, а не на своїх “ділянках”. Має намір він розібратися і з охороною шкільних територій, із нахабними поборами позашкільних контролерів, які штрафують ПТУ і школи на 20 – 30 тисяч гривень (!), провокуючи несплату боргів за споживання теплоенергії. Буде поставлено крапку й у тривалій епопеї із палацом дитячої творчості ім. Я. Гордієнка: цей особняк залишать дітям. А ось як швидко його реставрують – покаже час. Потрібний термін для реалізації інших обіцянок і гарантій влади. То ж поживемо – побачимо.
