Бійці батальйону, яким командував капітан Михайло Жук, вели бій по розширенню захопленого плацдарму. І скрізь за командиром невідступно ходив його ординарець рядовий Іван Ножинський.
Фашисти вперто чинили опір, кулеметний вогонь не давав підняти голови. У цей момент у бій вступив ще один батальйон, який тільки-но форсував річку. Капітан Жук, скориставшись затримкою у стані ворога, підняв роти в атаку. Автоматники кинулись вперед, ведучи огонь на ходу. Раптом офіцер впав. Ножинський кинувся до нього й побачив, що того поранено.
Тимчасом супротивник контратакував. Солдат помітив, що на нього рухається ворожий бронетранспортер, за ним – група гітлерівців. Виждавши, коли броньована машина підійшла зовсім близько, рядовий Ножинський гранатою підбив її. Другу гранату він жбурнув прямо у гущавину ворожих автоматників і відкрив по них вогонь зі свого безвідмовного ППШ. Ординарець не підпустив фашистів до свого командира. А незабаром приспіла допомога.
