Проводячи регіональну нараду з представниками рибогосподарського комплексу, перший заступник голови обласної держадміністрації Арсеній Яценюк відзначив, що область посідає в Україні одне з провідних місць щодо видобутку риби й інших водних живих організмів. Водночас фінансові надходження до бюджету від цього виду діяльності не втішають. Навпаки, що більший видобуток, то менше сплачується податків. І в такому разі напрошується висновок: або статистика дає некоректні відомості, або в галузі є якісь системні проблеми.
- Не хотілося б говорити про те, що ця галузь є найбільш непрозорою та корумпованою, - вів далі А. Яценюк. – Не хотілося б також говорити, що основні обсяги продукції реалізуються за “сірим” варіантом. Але, з огляду на всі наявні факти, ми змушені сьогодні вести бесіду саме в такому тоні.
Тому перший заступник губернатора запропонував присутнім визначитися за основними питаннями: доступність, прозорість цього сегмента ринку і, насамперед, керованість галуззю.
Відповісти на ці питання спробували начальник Одеського басейнового управління охорони водних живих ресурсів Віктор Девимока, начальник відділу рибальства та рибного господарства облдержадміністрації Володимир Губанов, генеральний директор акціонерної рибопромислової компанії “Антарктика” Валентин Кобилянський, керівники спеціалізованих товарних рибних господарств (СТРГ) Віктор Моргайло і Федір Паюк, директор ЗАТ “Аква” Михайло Шевченко та інші промовці.
З їхніх слів випливає, що справді, в рибоохоронній службі ще чимало працює інспекторів, нечистих на руку. Керування галуззю провадиться аж геть погано, бо Міністерство рибного господарства було трансформовано в комітет, а потім і в департамент. Немає виразної законодавчої бази, а парламент протягом декількох років не спромігся ухвалити закон про рибне господарство.
Але найбільше, в основному прямі рибодобувальники, ремствували на сваволю чиновницького апарату, в середовищі якого процвітають здирництво та хабарництво.
Та й сама структура керування галуззю побудована таким чином, щоб не сприяти, а перешкоджати її розвиткові. Скажімо, навіщо їздити до Києва вибивати ліцензії та квоти на вилов живих водних ресурсів? Що, столичний чиновник знає краще за обласного, в якій водоймі і скільки можна виловлювати риби?
І взагалі, чи потрібні квоти для суб’єктів економічної діяльності, що працюють у режимі СТРГ і взяли водойми у тривалу оренду? Тим більше, якщо вони самі вирощують, вигодовують і виловлюють рибу. Хіба їм самим, що витратили на відтворення власні або позичені кошти, не відомо, скільки, коли і чого виловити, а потім ще й вигідно реалізувати, щоб не залишитися у збитку?
Ні, так справа не піде, гадає чиновник, і вставляє палиці в колеса. А якщо не робитимеш так, як ми хочемо, візьмемо, та й прикриємо твоє підприємство. А привід для цього знайдеться.
І ось уже витає над спеціалізованими товарними рибними господарствами загроза їхньої ліквідації. Але ж саме їхній багаторічний досвід роботи свідчить, що це навряд чи не найоптимальніша схема для відродження галузі. Особливо тієї її частини, що задіяна на внутрішніх водоймах.
На нараді порушувалися також проблеми видобутку риби в прибережних економічних зонах і океанічному рибальстві.
Геть приголомшливі приклади навів у своєму виступі директор АРК “Антарктика” В. Кобилянський. Судна компанії довозили в Україну рибу та креветки, але на них неможливо було знайти покупця, незважаючи на те, що ціна на них була вдвічі нижчою, ніж на внутрішньому оптовому ринку. Доводилося морепродукти вивозити за кордон і там продавати за світовими цінами. Чи не парадокс?
Ситуація поліпшилася тільки після того, як у країні розгорнулася компанія “Контрабанді – стоп!”.
Крім того, компанії не вдалося ще жодного разу виграти тендер на постачання рибопродуктів для Міністерства оборони України. Їх, як правило, обганяють ті структури, що до видобутку риби не мають жодного стосунку. Теж разючий факт, що не потребує коментарів.
Але ж “Антарктика” може постачати до України близько 60 тисяч тонн морепродуктів. Вона ж здатна спрямувати значні інвестиції на розвиток рибальства у внутрішніх водоймах регіону. Але, властиво, для цього потрібно створити відповідні умови.
Підбиваючи підсумки наради, перший заступник губернатора Арсеній Яценюк запропонував працівникам рибного господарства створити регіональну асоціацію – орган, що міг би стати на захист суб’єктів економічної діяльності галузі. Таку організацію потрібно створити найближчим часом. Бо в процесі обговорення позначилися три шари проблем – розвитку рибальства на внутрішніх водоймах, морського рибодобування – і океанічного.
Є надія, що такий колегіальний орган разом із місцевими та державними органами влади зможе розробити загальні та прозорі правила гри на цьому сегменті ринку.
