Про це йшла мова на ХVIIзвітно-виборній конференції Одеської обласної організації профспілки працівників освіти і науки, яка відбулася цими днями в Будинку вчених.
Оскільки підсумки підбивалися за п'ять років, учасникам форуму було що згадати. Хоча б численні акції протесту, що регулярно проходили в Києві, і які завжди дружно, організовано підтримувалися одеситами. Свій результат дали й звернення до депутатів Верховної Ради, співпраця з місцевими органами влади і громадськими організаціями. Вплинуло, що підкреслили всі делегати конференції, і бойовитість лідера обласної організації – Н.О. Дубовик, яка невтомна і послідовна у своїх починаннях. І тому багато хто щиро радів, що вона знову переобрана на наступний термін.
Хоча сама голова обкому профспілки була налаштована самокритично і вимогливо. Так, за минулі п'ять років тільки зарплатня вчителя підвищувалася вісім разів. Так, стали нарешті, виплачувати надбавки за вислугу років, виділяти кошти на оздоровлення. Як відомо, у січні цього року підвищилися, нарешті, виплати за окремі види педагогічної діяльності (класне керівництво, перевірку зошитів і т.д.). Але чи збулася головна мрія вчительських профспілок, заради якої вони за будь-якої непогоди виходили на площі, подовгу простоюючи в пікетах біля стін Верховної Ради? На жаль, ні...
Стаття 57 Закону України «Про освіту» так і залишилася недосяжною – зарплатня вчителя не наблизилася за рівнем до середньої в промисловості. Але ж це було і залишається головною вимогою профспілки. Те ж саме можна сказати про пенсію. Профспілки наполягають, щоб вона складала не менше 80 – 90% від заробітної платні вчителя. Отож стратегічні завдання залишаються тими ж. Але й локальні проблеми не зняті з порядку денного.
На сторожі вчительських інтересів завжди стоїть правова служба обкому профспілок, яка не тільки дає безкоштовні консультації, але й провадить навчання профспілкового активу. Тільки за звітний період проведено 118 семінарів, прочитано 34 лекції. Але як показали результати перевірок, все ще порушується трудове законодавство, особливо стосовно жінок з дітьми, надання відпусток і т.д. Потребує перегляду і низка колективних договорів; є положення, які вже застаріли, їх треба скасувати.
Ще одна гостра проблема – житло вчителів і співробітників вищих навчальних закладів. У вузах ще вряди-годи дають квартири. За звітний період тільки в Одеському національному політехнічному університеті та в Одеській державній академії будівництва й архітектури виділено по 224 квартири співробітникам. Завершує будівництво житлового будинку Одеський національний університет, де і викладачі, і наукові співробітники одержать житло. Інша ситуація в шкільному середовищі. За цей же термін одеським вчителям виділено всього 39 квартир, в Ізмаїлі – 2, стільки ж в Ананьївському, Великомихайлівському районах. Близько трьохсот вчителів проживають у гуртожитках, понад сімсот з них орендують житло у приватних осіб. Здавалося б, є вихід – допомогти вчителям із кредитами. Але за чотири роки їх одержали тільки... 23 педпрацівники – у Татарбунарському і Кілійському районах. Цими днями президія обкому профспілки звернулася до Прем'єр-міністра Юлії Тімошенко з пропозицією запровадити програму пільгового кредитування для спорудження і купівлі вчительського житла.
Залишається на контролі і земельне питання, адже поки що ділянками забезпечені лише 63 відсотки вчителів. Нерідко лише завдяки втручанню профспілок у районах вирішуються питання щодо надання безкоштовного палива, пільгових комунальних послуг. Багато уваги приділяється оздоровленню студентів, наукових співробітників, охороні праці. На щастя, за останні п'ять років в області не було випадків смертельного травматизму. Однак багато питань організації вчительської праці залишаються невирішеними. Їх загострив у своєму виступі В.М. Бондаренко, голова ради профспілок Любашівського району. А його колега з Іванівки Т.І. Панасюк запропонувала вже сьогодні активно зайнятися майбутніми виборами. Адже чим більше депутатів на всіх рівнях запропонує вчительство, тим легше буде захищати його інтереси.
Як відомо, завдяки профспілкам успішно діють вузівські санаторії–профілакторії, збережений і галузевий дитячий табір «Знамя», де тільки минулого літа оздоровлено понад дві тисячі дітей. Тут обласна профспілка визнана навіть переможницею в Україні і нагороджена премією в 4 тисячі гривень. Вдається йому утримувати і Будинок вчених, на що щорічно виділяються значні суми. Але з іншого боку, залишається безліч проблем із санаторієм-профілакторієм «Учитель», капремонтом дитячого табору.
Жодне з цих питань не стало другорядним для учасників конференції. Профспілкові активісти і надалі готові захищати вчителя, обстоювати його права.
