У читальній залі Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького відбулася презентація книги “Всегда первая. 1864-2005: Одесская гимназия № 1 им. А.П. Быстриной на фоне истории народного образования Южного региона”. Зустріч була присвячена дню народження гімназії та нового видання “Всегда первая”, підготовленого працівниками цієї бібліотеки та колективом навчального закладу. Адже цього року відзначається 140-річчя з дня заснування приватної жіночої гімназії ім. Анни Піллер в Одесі.
Думка про появу цієї книги виникла раніше, у 2000-му році, коли навчальний заклад святкував 135-річний ювілей. І тільки близько п’яти місяців тому працівники гімназії знову заговорили про те, що книга потрібна і має бути видана. Складалася вона в рекордно короткий термін: три місяці невтомно працював авторський колектив. Завдяки його праці й унікальним фондам бібліотеки, держархіву Одеської області та гімназії № 1 уперше зібрано такий різноманітний матеріал. Видання багате на історичні документи, дослідження, нариси. На його сторінках читач знайде відомості та матеріали з історії народної освіти Одеси дореволюційного періоду 1800-1917 р., складного часу 1920-30 років і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
Спочатку видання планувалося в літературно-публіцистичному стилі, але вийшов нахил в історію, бо розкрито її цілий шар. Воно добре оформлене: містить багато фотографій та ілюстрацій. Розділу про заснування та діяльність гімназії ім. А. Піллер (1864-1920) передує републікація “Застанови про жіночі гімназії та прогімназії Міністерства народної освіти”, Височайше затвердженої 24 травня 1870 року, - головного офіційного документа всіх жіночих навчальних закладів того часу. Відкрилася гімназія в травні 1864 року, а в 1872-му перейшла до рук Ольги Володимирівни Піллер. Саме завдяки їй вона досягла високого рівня розвитку і з 1882 року здобула права “міністерської”. У гімназії приділяли особливу увагу викладанню Закону Божого, закононавчителями були священнослужителі одеських церков, зокрема й Покровської.
У важкий період 1920-30 р. на зміну жіночій гімназії прийшла школа № 71 (фабрично-заводська семирічка), а потім середня школа, що працювала в колишньому будинку гімназії на вулиці Жуковського, 39. З гімназією № 1 нерозривно пов’язана трагічна сторінка історії релігійної Одеси. Зруйновано Покровську церкву на Олександрівському проспекті – один із найстарших храмів міста, другий за значенням після Спасо-Преображенського кафедрального собору. Історії цієї церкви присвячено один із розділів книги. Нарис складено на основі праць відомих істориків-священнослужителів: Василя Флоровського, Серафима Серафимова, Мелетія (Мелентія) Шаровського. У виданні великої уваги приділено персоналіям служителів і добродійників храму. Також наведено біографії настоятелів. І подано портрети багатьох із них, зокрема й першого настоятеля Покровської церкви отця Федора (Федора Карасьова).
На місці зруйнованого храму з його ж каменю спорудили новий будинок, де з першого вересня 1936 року почала роботу середня школа № 119. Сюди з 71-ї школи було переведено вчителів, деяких навіть із їхніми класами. У грудні 1940 року школу розформували, а в цьому будинку розташували спеціалізовану військову школу № 14. Улітку 1941 року спецшколу евакуювали, а в приміщенні, на період оборони Одеси, розмістили військовий госпіталь. Середня школа № 119 була частково зруйнована і під час окупації стояла пусткою. Вона почала діяти з 1953-го після відновлення будинку.
В окремому розділі вміщено нариси, присвячені директорам школи та заслуженим учителям, медалістам і знаменитим випускникам. Спочатку книга розраховувалася на 250 сторінок, а вийшло 300. Сергій Юрійович Петрусенко – директор гімназії – зазначив, що приблизно 400 сторінок не ввійшло – залишилися в пам’яті комп’ютера, на дисках. Але до 145-річчя заснування гімназії неодмінно буде видано другий том, а до 150-річчя – і третій.
Книгу випустило видавництво “Астропринт”, а профінансував банк “Південний”. На сьогодні є лише 100 примірників, 50 із них подаровано бібліотеці ім. М. Горького, решту – вчителям. Видання унікальне, єдине у своєму роді і послугує не тільки учням, але й історикам, краєзнавцям.
