Ну, який може бути настрій у лікаря-нарколога після тільки-но проведеного разом із міліцією, службою у справах неповнолітніх рейду на предмет виявлення неповнолітніх наркоманів на вулицях міста? М'яко кажучи, далеко не оптимістичний. Ось і цього разу до стаціонару Центру наркологічної допомоги дітям і підліткам – одного із підрозділів обласного наркодиспансеру – госпіталізовано четверо хлопців. Як мінімум, на місяць: стільки триває курс лікування.

Стаціонар для підлітків, розрахований на 30 ліжок, розпочав функціонування з грудня 2004 року, і, за свідченням завідувачки Центру О.В. Алексєєвої, без пацієнтів не залишиться. Серед поставлених на облік минулого року «аматорів кайфу» понад 500 – підлітки, переважно від 12 до 18 років.

Канули в Лету часи, коли ми посилено робили вигляд, що в нашій країні немає проблеми наркоманії. Атмосфера самозаспокоєності тільки збільшила лихо, яке неминуче насувалося: до отрутної пастки потрапляло все більше людей із різних прошарків суспільства. У останнє десятиріччя в Україні щороку ставиться на диспансерний облік понад 10 тисяч хворих на наркотоксикоманію, до 90% – молодь віком до 30 років.

- Багаторічні дослідження показують, що в людей, які зловживають алкоголем або приохотилися до наркотиків, самоповага перебуває на низькому рівні. Однак це не властиво дітям, особливо підліткам, які у будь-якій ситуації позитивно ставляться до себе і мають більше шансів сказати «ні» наркотикам. Наше завдання - допомогти їм зробити це.

І тут на перший план виходить роль сім’ї, - говорить Ольга Валеріївна.

Причини, з яких діти прилучаються до згубних звичок, - це й підлітковий інстинкт наслідування, і тяга до незвіданого, таємничого, навіть містичного, із чим, у їхній уяві, пов'язані наркотики, і банальне легкодумство: ну, спробував у компанії друзів, подумаєш, трагедія! Але звикання до наркотику відбувається стрімко, і після двох-трьох спроб буває важко відмовитися від наступних, за якими – тяжка хронічна хвороба, що руйнує здоров'я і веде до деградації особистості.

Тому на перший план виходить профілактика захворювання, і тут роль батьків надзвичайно велика, тому що раннє попередження вживання алкоголю і наркотиків найбільш ефективне. Дитинство – це час, коли можна довірливо обговорювати із дитиною небезпеки як тютюну і спиртних напоїв, так і наркотиків, і підготувати її до зустрічі із ними у майбутньому із позицій неприйняття.

- Одна із наших читачок запитує: «Як навчити сина чинити опір пропозиціям однолітків спробувати алкоголь і наркотики?»

- При анонімних соціологічних опитуваннях від 25% до 60% учнів повідомляють, що піддавалися тиску з боку однолітків, які спонукали їх до таких спроб. У протистоянні цьому важлива послідовність дій батьків. Насамперед, повчайте вашу дитину поважати свою індивідуальність. Разом аналізуйте в людях, які для неї авторитетні, те добре, що заслуговує на особливу повагу. Не забувайте нагадувати сину про позитивні якості, якими він сам володіє.

Разом вивчіть значення слова «дружба». Попросіть його скласти список понять, якими він охарактеризував би друга, і список – про недруга. Потім порівняйте зі своїми відповідями, обговоріть якості справжнього друга на близьких йому прикладах.

Поясніть дитині, що існують пропозиції, на які можна й треба відповідати тільки відмовою, що у певних ситуаціях кожен має право висловити свою думку. Особливо у випадках, коли її намагаються змусити палити, випити спиртне або спробувати наркотик. Щоб не бути голослівними, батьки мають знати про особливості вживання алкоголю і наркотиків у молодіжному середовищі, вміти наводити переконливі красномовні докази.

Ще одне: ви можете допомогти своєму сину або доньці уникнути неприємних ситуацій. Не дозволяйте ходити в гості до друзів, коли їхніх батьків немає вдома, не допускайте, щоб ваша дитина ставала членом «прихованих» компаній, тобто неконтрольованих дорослими. Батьки завжди мають знати, де і з ким їхнє чадо проводить час, стежити за захопленнями дітей. І в себе вдома не допускайте вечірок підлітків під час відсутності дорослих.

Використовуйте ситуації, коли на дитину позитивно впливає приклад ровесників - і в плані навчання, і в плані захоплення різними хобі, і в організації шкільних заходів.

- Наступне запитання: як застерегти дітей від вживання алкоголю, наркотиків тільки тому, що їм нудно і через пусту цікавість?

- Насамперед – підтримувати здоровий спосіб життя і творчу активність. Стимулюйте участь у шкільній, громадській діяльності, у спорті, або, скажімо, музиці, не змушуючи дитину завжди бути кращим і неодмінно перемагати. Заохочуйте будь-які позитивні захоплення. Пам’ятайте, що це практично завжди – надійний заслін тютюну, алкоголю і наркотикам.

Діти різного віку готові відверто говорити із батьками, які можуть об'єктивно розповісти про міфи, що склалися навколо наркотиків, і їхню реальну небезпеку. Тут потрібний особливий батьківський такт: вміння давати поради і підштовхувати до вибору правильного рішення, не нав'язуючи його, відповідати на поставлені запитання, не блокуючи довірчого спілкування. Вислухати – більш ефективна тактика, ніж заборонити висловлюватися. І ніколи не обіцяйте дитині поговорити потім, посилаючись на зайнятість.

Ще раз підкреслю: схильність до вживання алкоголю і наркотиків безпосередньо пов'язана із рівнем самоповаги. Розповім про деякі принципи його формування.

Схвалюйте, хваліть дитину за будь-які невеличкі успіхи й досягнення. Заохочуйте її завзятість і спроби зробити що-небудь вагоміше за вже отримані результати.

Допомагайте обирати і ставити перед собою реальну мету.

Виправляючи, критикуйте дії, а не саму дитину. Не застосовуйте при цьому принизливих і образливих висловлювань.

Доручіть їй відповідати за що-небудь у домашніх справах. Так вона відчує себе потрібним, корисним, рівноправним членом сім’ї і, досягаючи результатів у виконанні обов'язків, одержить почуття задоволення. Не забувайте контролювати виконану роботу: важлива заслужена позитивна оцінка.

Показуйте дитині, що ви її любите, демонструйте свою любов до неї.

Діти ніколи не бувають занадто дорослими для материних обіймів, поцілунків і освідчень «Я люблю тебе». І, всупереч існуючій думці, сім’я з одним із батьків може дати той же базис самоповаги, що й з двома, якщо стосунки побудовані на щирості та взаємній довірі.

- Відомо, що краще виховання дітей – власний приклад батьків. Якщо мати палить при доньці…

-…то, швидше за все, й донька потягнеться до сигарети. Погляди більшості дорослих людей на паління або вживання алкоголю схожі із поглядами їхніх батьків. На жаль, практика переконує: підліток, який спробував у ранньому віці сигарету або спиртне, з часом може потягнутися і до наркотиків – за гостротою відчуттів.

Діти батьків, які палять або п’ють, частіше стають прихильниками цих згубних пристрастей, особливо небезпечно бравувати такими звичками перед дітьми.

Іноді батьки, які не п’ють і не палять, помилково вважають зайвим або неважливим роз'яснення своїх принципів поводження дітям. Але ж не тільки батьківський приклад виховує дитину. І вам треба постаратися переконати дотримуватися своєї моделі поводження, а не того, кого ваш син або донька намагаються наслідувати, не замислюючись про наслідки.

І ще про одне. Якщо ви переконалися, що підліток регулярно вживає спиртне або наркотики – це, насамперед, говорить про наявність у нього серйозних проблем. Діти можуть застосовувати психоактивні речовини для полегшення душевного дискомфорту, викликаного різними причинами (можливо, пов'язаними із вашим до них ставлянням), і не виключено, що це – мовчазний заклик про допомогу.

У такій ситуації ви навряд чи зможете впоратися самотужки: краще за все звернутися до лікувально-реабілітаційного Центру наркологічної допомоги дітям і підліткам. У нас, крім висококваліфікованих лікарів-наркологів, працюють досвідчені психологи: іноді саме їхня допомога допомагає розв’язати проблеми, які виникли в сім’ї. Тут, за адресою: 1-й Розумовський провулок, 4, ви завжди можете одержати необхідну допомогу і консультацію. Лікування у нас безкоштовне. Обстеження проводиться анонімно. Якщо переконалися, що найгірше сталося, не баріться, щоб не спізнитися назавжди.