Найжвавіше на засіданні координаційної ради з питань розвитку підприємництва обговорювався розподіл 3 мільйонів гривень. Пішов вже сьомий місяць з тих пір, як ці кошти, виділені з обласного бюджету на розвиток малого і середнього підприємництва, так і не знайшли жодного конкретного адресата. Можливо, тому, що ця сума – крапля в океані фінансових потреб бізнесу і по суті ділити нічого?
Перший заступник голови Одеської облдержадміністрації Арсеній Яценюк почав вести збори з того, що запропонував виробити порядок розподілу, який був би наскільки прозорим, настільки ж і ефективним. Все ж і такі “невеликі” гроші можуть (і повинні) дати максимально позитивні результати. Тому потрібно було вирішити: виділяти в першу чергу кошти на піднесення депресивних територій чи почати фінансування окремих програм розвитку, здійснюючи його через комунальні підприємства на поворотній основі. Нарешті, був можливий і третій варіант: виділення з 3 мільйонів дотацій на створення додаткових робочих місць. Претендентами на одержання повинні стати ті суб'єкти підприємництва, у яких є обґрунтовані бізнес-плани, які мають гарантію, що вони зможуть забезпечити зайнятість як мінімум ще 10% спеціалістів від кількості працюючих на їхніх підприємствах.
Таку різноманітність підходів А. Яценюк пояснив тим, що рух, за яким розвиваються малий і середній бізнес, більше нагадує броунівський, тобто стихійний, а не чітко упорядкований. Чіткої продуманої тактики в цій сфері немає. Тому доцільно було б оновити склад координаційної ради, а в роботі всіх підприємців і громадських організацій, які підтримують їх, установити один певний підхід. А для початку – чітко визначити стратегічні цілі і з'ясувати, хто за який сектор діяльності відповідає. Це потрібно хоча б для того, щоб не виявилося, що при фінансуванні представників бізнесу, гроші насправді обслуговуватимуть інтереси лідерів громадських організацій і політичних кіл.
Розгляд питання про гроші і неминучі при цьому проблеми розпочався з доповіді начальника управління економіки облдержадміністрації Олександра Гордієнка. На фінансово-кредитну допомогу підприємництву програмою планується виділення 1,9 мільйона гривень з 3 отриманих. Управління сформувало групу показників, які характеризують економічний стан кожного району області. За результатами аналізів три з них були визначені як депресивні: Ананьївський, Савранський і Красноокнянський. З останніх двох до облдержадміністрації вже надійшли 2 бізнес-проекти. Один з них – від ТОВ «Савраньпобутсервіс» щодо реконструкції банно-прального комбінату в Саврані, де, до речі, немає підприємства з побутового обслуговування населення. Ймовірно його відкриття дасть можливість додатково працевлаштувати 10 чоловік, а незабаром залучити ще близько 25 працівників. На це савранське підприємство просить 300 тис. гривень. Другий проект – з Красних Окон – пов'язаний з розвитком підприємства щодо розливу мінеральних вод. Вже закінчується підготовка приміщень щодо забору води безпосередньо з джерела. Для забезпечення задуманого випуску близько 240 тис. пляшок на місяць буде потрібно 45 робочих місць. На монтаж обладнання красноокнянські підприємці просять 700 тис. гривень – половину того, що їм потрібно. Решту зобов'язується взяти на себе місцевий бюджет.
На думку управління, заслуговує на увагу також заявка від керівника фермерського господарства Раїси Бойченко з села Саф'яни Ізмаїльського району. Її господарство займається виробництвом яєць. Сьогодні 7 чоловік обслуговують 4000 курок-несучок. Є намір збільшити кількість птиці до 60 тисяч. Щоб взяти кредит на 3 роки для купування нового обладнання, підприємству потрібно півмільйона.
Причиною для виниклих суперечок стала все та ж мала кількість виділеної суми: на все трьох мільйонів не вистачає. Аргументи наводилися різні. Наприклад, розвиток птахівництва збігається з урядовою програмою «Назустріч людям». Тобто, має своє право на пріоритет. Мінеральна вода з Красних Окон не має своєї торговельної марки, тому конкурувати з іншими видами води, яких дуже багато в наших магазинах, не зможе. Проте приваблює доказ, що якщо завод запустять по повному циклу, то обсяг промислового виробництва в районі збільшиться на 2,5 млн гривень.
У свою чергу, голова Одеського представництва координаційно-експертного центру об'єднання підприємців України Фелікс Кобринський заперечив, що кошти повинні бути розподілені між всіма однаково. Проте А. Яценюк наполягав на дотриманні принципу соціальної справедливості. Він виходив з того, що стан підприємництва в Одесі і районах Одеської області разюче відрізняються один від одного. Там у порівнянні з містом люди просто бідують. Тому зрівнялівка себе не виправдовує як необ'єктивний метод.
До того ж він нагадав, що виділений фінансовий ресурс повинен бути виданий на поворотній основі, обов'язково – з врахуванням співфінансування з органами місцевої влади і, найголовніше, – техніко-економічне обґрунтування під фінансову допомогу якому-небудь суб'єктові повинні давати не члени координаційної ради, а фахівці.
Ухвалити концептуальне рішення було важко тому, що завчасно не були подані заявки і тези з обґрунтуваннями того, скільки, кому і чому виділяти коштів. Зараз виявляється найлогічніше призначити юридичну особу, яка займатиметься фінансуванням бізнес-проектів. У неї повинна бути однозначно комунальна форма власності. Але спостерігати за її роботою повинні члени координаційної ради. Так, можливо, буде створено механізм розподілу коштів. Поки що вони так і не розписані по адресатах. Як би не довелося їх повернути до Головного фінуправління назад і не закреслити і цей скромний бюджетний рядок.
