4 – 6 серпня в Одеському Палаці спорту відбудеться Х міжнародний книжковий ярмарок «Зелена хвиля», засновником якого стала Одеська обласна держадміністрація, а організаторами – компанія «Експо-Юг-Сервіс» та товариство «Одесакнига», під національним медіа-патронатом «Книжника-рев’ю» (Київ) і за творчого партнерства Одеського літературного музею. 27 липня в Золотому залі Одеського літмузею відбулася прес-конференція засновників та організаторів «Зеленої хвилі». Нотатками з приводу організації ярмарки ділиться наш спеціальний кореспондент.
Цього року в організації міжнародного книжкового ярмарку “Зелена хвиля” з’явилася цікава новинка – докладний путівник ярмарку, який дозволяє будь-кому з відвідувачів швидко зорієнтуватися в тому, де саме розташоване представництво того чи іншого видавництва, яка тематика його книжкових полиць, яка його мовна, вікова і тематико-ідейна основа. І це дуже важливо, адже цього року перед одеситами та гостями міста свою поліграфічну майстерність демонструють понад 150 поважних видавництв та книготорговельних підприємств з Одеси, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Львова, Харкова.
Й одразу ж слід зауважити: дуже шкода, що міжнародність цієї ярмарки визначається лише наявністю на ній видавців і книготорговельників з Росії, але при цьому відсутні ще недавно такі популярні серед одеситів видавництва Молдови, не побачимо ми тут видавців з Білорусі, країн Балтії та інших республік. Тож лишається сподіватись, що російсько-український книжковий вал “Зелена хвиля” з часом почне урізноманітнюватися ще й видавничою географією.
“Упродовж усіх десяти років, – мовиться в прес-релізі ярмарку – “Зелена хвиля” незмінно зберігала свої відміні ознаки. Черга за книжкою, яка місцями переходить у “давку”, – характерний знак “Зеленої хвилі”, те, що відрізняє її від багатьох інших, не менш гідних, книжкових форумів. Демократичність нашого ярмарку – ще один його фірмовий знак. Тут є місце всім: високочолим інтелектуалам і споживачам покет-буків, дітям і старим, заможним і бідним, українським націоналістам, сіоністам і русофілам, – кожен знайде в книжковому морі свою хвилю. Йдеться як про тематику, так і про ціну: вибір дуже великий, треба тільки не лінуватися обійти всю територію ярмарку.
Звичайно ж, у цих словах виразно відчувається відлуння реклами, і було б дивно, якби її не було. Але, на честь засновників та організаторів “Зеленої хвилі”, твориться вона не на пустому місці. Поряд з українськими видавництвами, відомими всім нам за творами, які постійно є на полицях наших магазинів, в ярмарку беруть участь такі знані в Росії книгодруки, як “Социум”, “Аграф”, “Лепта-пресс”, “НЛО”, “Время”, “Гуманитарная академия”…
Подбали організатори ярмарку й про те, що “Зелена хвиля” перетворилася не лише у величезний торговельний майданчик, але й стала місцем проведення низки дуже важливих культурно-громадських та мистецьких заходів. Досить сказати, що в рамках ярмарку проводяться виставка “Художник і книга” (з фондів Одеського літмузею), благодійна акція з формування бібліотеки для школи-інтернату селища Піщана Балтського району; презентація книжок видавництв “Социум” (Москва), “Друк” (Одеса), “НЛО” (Москва) та низки інших, серед яких, зокрема, не залишиться непоміченою, наприклад, книжка віршів для дітей одеського поета Ігоря Потоцького “Кораблик”, ошатно оформлена малюнками Геннадія Гармидера та видана “Друком”.
З участю всіх відвідувачів “Зеленої хвилі” відбудеться підбиття підсумків книжкових конкурсів “Мистецтво книги” (голова журі – поет Анатолій Глущак) та “Одеса на книжкових сторінках” (голова журі – журналіст і літератор Роман Бродавко), а також вручення премій та дипломів кращим бібліотекарям Одеси. А той, хто стомиться від оглядин книжкових полиць та вітрин, може взяти участь у дискусії “Герой літературного “безвременья”, у відкритому конкурсі “Ні дня без рядка” (найчитаючий школяр”), або в круглому столі “Культура книговидання”, в зустрічах з письменниками, видавцями та громадськими діячами.
І ще одне принципове зауваження. По-перше, я дуже сумніваюся в тому, що, запускаючи в усі засоби масової інформації прес-реліз Десятої “Зеленої хвилі”, тобто заходу, засновником якого значиться Одеська обласна держадміністрація, треба підкреслювати, що він розрахований і на “українських націоналістів, сіоністів та русофілів”; але я абсолютно не сумніваюся в тому, що організатори книжкового ярмарку (їх аж – шість) на сторінках цього прес-релізу не повинні рекламувати свою основну мету у такий спосіб, цитую: “…Важная задача для нас – заинтересовать ведущие украинские издательства в необходимости показываться в русскоязычном городе, формируя тем самым интерес и уважение к национальной литературе и культуре. Хотелось бы, чтобы в Одессе были представлены истинные достижения украинского книгоиздания”.
Якщо влаштувальники ярмарку справді хотіли викликати прояв поваги до “национальной культуры”, то, передусім, мали б самі продемонструвати її, підготувавши прес-реліз, який сотнями роздавали під час прес-конференції в літмузеї та в засоби масової інформації, українською державною мовою, забезпечивши перекладні варіанти для іноземних гостей. По-друге, засновники та організатори ярмарку, закликаючи “украинские издательства показываться в русскоязычном городе, формируя тем самым интерес к национальной литературе и культуре”, самі демонструють нетактовність. Бо вони повинні знати, що будь-які видавництва, які знаходяться на території України, незалежно від того, якою мовою – державною, мовами етносів України чи іноземними мовами, вони видають книжки – залишаються… українськими! Незалежно від того, в якому “…язычном” чи “косноязычно-суржиковом городе” вони б не “показувалися”. Складаючи такі прес-релізи в українському місті, давайте все ж таки поважати і державну мову та культуру і саму державу, на території якої даний ярмарок відбувається.
