Коли міністри змінюються дуже часто – це погано. Ця істина відома всім, і, звичайно ж, нашим педагогам. Цього разу вони спілкувалися з в.о. міністра освіти і науки України С.М. Ніколаєнком, який побував в Одесі 8 серпня.
Нагадаємо, що у С.М. Ніколаєнка імідж міністра-професіонала. У колишній команді, відправленої у відставку, він один з небагатьох, хто плідно і віддано трудився на ниві освіти. Очолюючи парламентський комітет з питань освіти, він справді набув репутації захисника нашої багатостраждальної освіти. Можливо, тому величезний конференц-зал Одеського національного політехнічного університету був заповнений вщерть.
На зустріч прийшли ректори вищих навчальних закладів І – ІV рівня акредитації, директори шкіл, ПТУ, представники громадських організацій. Інша справа, що хотіли почути ректори академій або директори шкіл... Адже вони не гірше за самого міністра знають, що значних змін з фінансуванням, на жаль, поки що не передбачається. І хоча Станіслав Миколайович вважає, що освіта це – «не скарбничка з мідяками», а щире «золото», поки що освіті дістаються лише мідні монетки. І це, незважаючи на те, що вчительська зарплата підвищувалася чотири рази, а по деяких напрямах (наприклад, на розвиток ПТУ) виділені суми збільшилися у десятки разів. Побувавши з ранку в одеському Ришельєвському ліцеї, С.М. Ніколаєнко, звичайно ж, погодився, що зарплата у 700 гривень для викладача такого навчального закладу – це малувато. Як мінімум, повинна бути тисяча, сказав він.
Вища школа (академії, університети) стурбована насамперед вступом до Болонської хартії. Несміливо посівши місце в цьому престижному європейському альянсі, вона, скажемо відверто, побоюється майбутніх змін. На думку С.М. Ніколаєнка, боятися не слід, багато країн, наприклад, Росія, вступили, і нічого – працюють. Головне, не розгубити своїх досягнень, а вони, безумовно, є.
Але є і проблеми, і головна з них – якість освіти, її затребуваність. Чому наші студенти на міжнародних олімпіадах щороку виборюють перші місця і почесні нагороди, а про новітні технології ми поки що мріємо? Хто і як займається вихованням студентства, адже духовна криза у молодіжному середовищі досягла апогею? А побори і хабарі у вузах?
Розмова про це тривала на прес-конференції, яка відбулася вже наприкінці дня. На ній С.М. Ніколаєнка вже представили як виконувача обов'язки міністра, і він одразу відбувся жартом, ось, мовляв, Одеса, не встиг доїхати, як став в.о. Проте заявив, що швидше за все погодиться працювати у новому складі Кабміну. Взагалі Станіслав Миколайович поводився досить впевнено і оптимістично. Багато жартував, і навіть розповідав анекдоти. Але коли справа доходила до гострих проблем, розмова ставала різкою і принциповою. Наприклад, навчання за контрактом: в.о. міністра – противник розширення платної форми навчання, він за соціальну справедливість. Покладає великі надії на зовнішнє незалежне тестування, коли оцінюють знання, а не батьківський гаманець. До речі, за час свого перебування в Кабміні він уже звільнив 12 ректорів.
Щодо Одеської національної юридичної академії, то тут за ректора С.В. Кивалова віддали свої голоси (при таємному голосуванні) дві третини колективу. Інших підстав для звільнення у в.о. міністра поки що немає. Тут С.М. Ніколаєнко підкреслив, що він не повинен підмінювати слідчого і прокурора. Нехай кожний займається своєю справою. Наприклад, питання, які стосуються Одеської державної музичної академії, краще адресувати в.о. міністра культури і туризму. Такий відомчий розкид навчальних закладів, мабуть, не дуже ефективний, особливо якщо врахувати, що не завжди наші міністри знаходять спільну мову.
Докладно обговорювалися також проблеми гострого браку підручників (особливо в сільських школах), а також впровадження нового предмета «Етика віри», який, підкреслив С.М. Ніколаєнко, впроваджується лише факультативно, на вибір. Порушувалися й інші гострі теми, які, на думку в.о. міністра, незважаючи на труднощі, можна розв’язувати. За однієї умови – він знову стане міністром.
