З першого липня 2005 року переміщення великої рогатої худоби з господарства в господарство, реалізація молока та забій тварин на м’ясо здійснюються за умови, якщо тварина ідентифікована двома вушними бирками встановленого зразка, та наявності паспорта великої рогатої худоби (ВРХ) і ветеринарної картки до паспорта. Так вимагає розпорядження Кабміну та наказ Міністерства аграрної політики України.
Остаточним терміном проведення цієї роботи визначено 1 січня 2006 року. Саме до цього часу кожен власник худоби незалежно від форми власності має проідентифікувати все наявне поголів'я.
У зв’язку з цим до редакції звертаються читачі із запитаннями про те, для чого це відбуватиметься, скільки коштів треба витратити, яка система проведення ідентифікації і реєстрації тварин. Про це наша розмова з керівником Одеської філії Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» А.М. ГРАБОВЕЦЬКИМ.
– Анатолію Миколайовичу, кому потрібна ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби?
– Вона потрібна як тим, хто споживає продукцію тваринництва, так і тим, хто контактує з худобою. Адже лише система ідентифікації і реєстрації може забезпечити належну охорону та профілактику здоров’я ВРХ і, як наслідок, здоров’я людей. Запровадження даної системи дасть можливість забезпечити населення України високоякісними і безпечними м'ясомолочними продуктами та достовірною інформацією про умови їх виробництва.
Вищезгадана система потрібна власникам худоби, бо вона забезпечує візуальну ідентифікацію кожної тварини в стаді, ведення достовірного обліку худоби, її продуктивності, покращення управління технологічними процесами в господарстві. У майбутньому саме ця система дасть можливість встановити диференційований підхід до ціноутворення на продукцію, сприятиме впровадженню цілеспрямованих програм державної допомоги виробникам.
Завдяки системі ідентифікації і реєстрації для ветеринарів відкривається можливість оптимізації впровадження планів ветмедицини щодо попередження (профілактики), контролю, лікування і ліквідації інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб.
Для племінних господарств система передбачає дотримання вимог племінної справи, включаючи контроль, походження, оцінку продуктивних і племінних цінностей тварин, оптимізацію розробки та виконання селекційних програм, а також підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів.
Держава таким чином знаходить можливості захистити територію України від занесення і розповсюдження епізоотичних захворювань, підвищити прозорість виробництва та інтенсифікувати переробку продукції тваринництва, що в кінцевому результаті призведе до підвищення довіри споживача до якості продукції. Як бачимо, ідентифікація ВРХ потрібна як окремому громадянину, який виробляє або споживає дану продукцію, так і нашій державі.
– Що конкретно потрібно зробити власнику для проведення ідентифікації і реєстрації худоби?
– Насамперед слід звернутися до агента з ідентифікації, які працюють в кожному районі Одеської області і здійснюють оформлення необхідних для ідентифікації і реєстрації документи. На даний час в області вже приступили до роботи 78 агентів ідентифікації тварин, і кількість їх постійно буде зростати, щоб повністю забезпечити потреби населення в проведенні цієї роботи. Станом на початок вересня 2005 року в області вже проідентифіковано 23798 голів великої рогатої худоби. Крім того, слід зазначити, що державою видано накази щодо ідентифікації всіх видів сільськогосподарських тварин: великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, коней, і всі вони вже набули чинності.
Для того, щоб проідентифікувати худобу, власник повинен звернутися до агента, який заповнює реєстраційну картку, виписує квитанцію про сплату послуг за ідентифікацію худоби, встановлює на худобу дві бирки, та передає документи до Агентства для видачі власнику паспорта і ветеринарної картки.
Усі тварини, які перебувають у власників, мають бути ідентифіковані з допомогою бирок єдиного загальнодержавного зразка, які прикріплюються на кожне вухо тварини і не знімаються протягом всього її життя. На обох бирках вказується однаковий ідентифікаційний номер, який дає можливість індивідуально зареєструвати кожну тварину.
Паспорт ВРХ, який видається власнику після прикріплення бирок, є документом суворої звітності. Він засвідчує такі дані про тварину: її походження, власника, місцезнаходження та включення до Єдиного державного реєстру ідентифікованих тварин і супроводжує тварину при будь-якому її переміщенні. Після отримання паспорта ВРХ власнику видається в державній установі ветмедицини ветеринарна картка до паспорта.
– Анатолію Миколайовичу, власники худоби запитують, а як забезпечуватиметься фінансове виконання цієї програми?
– Фінансове забезпечення здійснюватиметься згідно з наказом Мінагрополітики і Мінфіну України від 16 квітня 2004 року «Про Порядок використання коштів Державного бюджету України на проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби».
У відповідності з цим наказом 53 % всіх витрат на надання послуг з ідентифікації реєстрації тварин фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України, а 47% коштів повинні надійти від сплати за надані послуги від власників тварин всіх категорій господарств.
За кошторисом витрати на послуги щодо проведення ідентифікації і реєстрації однієї голови ВРХ складають 28,5 грн, з яких власник сплачує 13,5 грн, а 15 грн доплачується за рахунок державного бюджету. Зрозуміло, що запроваджувані ідентифікації та реєстрації ВРХ у багатьох людей викликають невдоволення. Мовляв, і так тваринництво перебуває у занепаді, та ще й доводиться нести й додаткові затрати на втілення цієї програми. Але хочу запевнити, що це справді потрібна усім справа, яка з часом принесе лише користь. Тому хотілося б, щоб усі власники тварин поставилися до цього з розумінням.
Крім того, як уже зазначалося, система ідентифікації потрібна і для того, аби впровадити цілеспрямовані програми державної допомоги товаровиробникам. З цією метою до Кабміну, згідно із Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України” від 24 червня 2004 року, подано проект про порядок надання бюджетної дотації виробникам продукції тваринництва. Відповідно до нього у 2006 році передбачені дотації на корів молочного напряму продуктивності орієнтовно в розмірі 333 гривні, на корів м'ясного напряму – 600 грн, на свиноматок – 150 грн. Заплановані також дотації на інші види тварин. Але слід зазначити, що доплати будуть видаватися лише в тому випадку, якщо вчасно буде проведена ідентифікація. Отже, треба провести її організовано, не зволікаючи, адже до нового року залишилося не так вже й багато часу.
– Дякую за роз'яснення.
