Цього разу про новий формат випускних і вступних іспитів говорять педагоги й учні Балти
Ідея почати серйозну розмову про тестування в одному з районів області з'явилася невипадково. Адже скільки вже сказано про те, що на олімпіадах, конкурсах, а тим більше на вступних іспитах, одеські школярі тіснять приїжджих і особливо сільських дітей. Тести нібито повинні відновити справедливість. Більш того, вони поставлять заслін блату, хабарам та іншим явищам корупції, яка процвітає на освітній ниві... Чи так це? Чи виправдаються надії на тестування? І як скоро усі навчальні заклади області (і школи, і вузи) опанують нову систему оцінки знань? – ці та інші запитання ми адресували тим, хто навчає і навчається в Балті.
Ольга Леонідівна ТЕРЛЕЦЬКА, директорка Балтського НВК (школа-ліцей) ім. Олеся Гончара:
– По-перше, альтернативи тестуванню, на мій погляд, у нас немає. Хочемо ми цього чи не хочемо, але існує державна програма щодо впровадження цієї системи, і її потрібно виконувати, а точніше, підтримувати. Вважаю, що нам це вдається. У школі непоганий комп'ютерний клас, впроваджуються мультимедійні варіанти з біології, англійської мови. І найголовніше – наші школярі не бояться тестів. У половини з них вдома є комп'ютери, вони вільно впишуться в цю систему. Я працюю понад тридцять років і можу порівняти різні покоління учнів. Отож, сьогодні діти зовсім інші, у своєму розвитку вони набагато випереджають тих, хто навчався навіть п'ять років тому. Чому вони такі «просунуті»? Адже в їхнє життя давно ввійшли інформтехнології, і не рахуватися з цим не можна. Зате хабарів при вступі до вузів стане менше – це вже точно. Та й «за дзвінками» втручання буде виключено. Отже, в цілому я – «за»!
Олена Михайлівна БАЛТЯН, викладачка інформатики цього НВК:
– Випускники нашого ліцею без особливих проблем вступають до вузів, зокрема і за результатами зовнішнього тестування, яке вже провадиться на базі ОНУ ім. І.І. Мечникова. Наприклад, Аня Широлієва відразу вступила до трьох вищих навчальних закладів, але обрала харчову академію. У багатьох державах світу прийнято саме цю незалежну систему, але в нас вона тільки впроваджується, і як завжди багато запитань... Наприклад, чи по всіх предметах тести будуть ефективні? А якщо випускник хоче стати журналістом або художником... Як за допомогою тестів оцінити його творчі здібності? Звичайно, хотілося б, щоб всі учні мали рівні права і можливості. Адже навіть серед наших старшокласників є ті, хто перехитрить будь-який комп'ютер... Хоча є й інші, котрі бояться кнопку натиснути... Особливо в сільських школах. Отже, поспішати не треба, краще пізніше, але краще...
Ірина Леонідівна БАЛАГУЛА, завідувачка відділу освіти Балтської райдержадміністрації:
– Авральний порядок тут справді небажаний. Потрібно, щоб усі школи були готові до цього процесу. З 32 шкіл району більшість комп'ютеризовано, зокрема й сільські. Але є і такі, де комп'ютерних класів поки що немає. Виходить, потрібно спочатку підготувати надійну базу і, сподіваюся, найближчим часом, ми з цим впораємося. Все-таки єдиний іспит – випускний і вступний одночасно – це благо для дітей. Заощаджується час, сили, менше стресів, безсонних ночей... Навіть сільські школярі в нас уже проходили тестування і вступили в одеські університети. Маша Пісчанська (з цього ліцею вступила відразу до двух вузів – до Києво-Могилянської академії і Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Інша справа, що сам цей процес теж повинен розвиватися. Хто і як складає тести, оголошує результати, чи можливий витік інформації!? Та й кошти для повноцінного тестування мають бути виділені, і чималі. Адже, наскільки мені відомо, дотепер не створено державну незалежну організацію для проведення тестових іспитів. Поки що триває експеримент...
Надія Данилівна ПОГРЕБНЮК, викладачка української мови і літератури (школа-ліцей):
– Особисто я давно звикла до постійних експериментів в освіті. Ось здолали дванадцятирічку, тепер – тести... Ми не проти, але треба ретельно підготуватися, поспіх може погубити саму ідею. Мені, наприклад, дісталися тести з української мови, розроблені одним з івано-франківських вузів. Є серед них цікаві, але переважно дуже слабкі, примітивні, розраховані на тренування пам'яті. Отже, працювати є над чим...
Ольга ЦАБЕНКО, дев’ятикласниця, (школа-ліцей):
– Гадаю, мене підтримають багато однокласників, але тестам я не довіряю, віддаю перевагу спілкуванню з педагогом. Дивлячись у його очі, я багато чого зрозумію. Звичайно, вступ до вузу має бути незалежним від батьківського гаманця і місця помешкання... Але мені важко уявити іспит без вчителя.
Олена ФИЛИМОНЧУК, учениця НВК (школа-ліцей):
– Мені здається, що тести – єдина можливість сьогодні протистояти нечесному добору абітурієнтів. До того ж, це дуже зручно – пройшов один раз тестування, набрав бали і вирішуй – де навчатися... Тим більше, що комп'ютер рідко помиляється.
Олександр Володимирович НЕЧИПОРУК, директор Балтського НВК (школа-гімназія):
– Які б передові технології не прийшли до школи, головною постаттю в ній залишається вчитель. Від нього залежать і новітні педагогічні методики, і повноцінні підручники, і якість навчання. Але сьогодні багато хто не цілком усвідомлює це. Комусь здається: ось впровадимо в спішному порядку, за вказівкою, тестування, а тим більше комп'ютерне, і все постане на свої місця... А ось навіщо, для кого, і що це дасть – ці запитання залишилися осторонь. Адже діалог вчителя і учня не замінить жодна машина... Мені здається, що і самі педагоги, а тим більше учні до швидкого обов'язкового переходу на тести поки що не готові. Поспіх може призвести до того, що діти з глибинки (віддалених сільських шкіл) ще більше постраждають. Коли діти навіть з нашої школи-гімназії брали участь в обласних олімпіадах, то продемонстрували дуже високий рівень знань, але при цьому втратили бали, сидячи... за комп'ютерами. Отже, поспішати не варто – за два роки точно не вийде.
Михайло Григорович ЗАВОЙКО, директор Балтського міжшкільного навчально-виробничого комбінату:
– Ми – єдиний район в області, де цілком збережений і діє центр професійної підготовки для школярів. До речі, є в нас і свій комп'ютерний клас, а екзамени з автосправи ми приймаємо у вигляді тестів. Моя думка – молодь легко опанує нову систему і боятися тут нічого. Але поспішати не слід.
Олена Борисівна ЗАГРОДСЬКА, викладачка інформатики НВК (школа-гімназія):
– Так, це здорово, якщо діти повірять у справедливість і на іспитах розраховуватимуть тільки на свої сили. Це в ідеалі, а в реальності часто буває по-іншому. Адже не секрет, у багатьох школах стоять комп'ютери не найновішого покоління, їх треба періодично оновлювати. Чи є для цього гроші? Те ж саме можна сказати про базу для єдиних випускних і вступних іспитів у вигляді тестів. Хто і як оснащуватиме ці центри? Чи вистачить коштів?
Як бачимо, запитань чимало... Особливо, якщо порушити правовий механізм, якість самого тестування, його, скажімо так, легітимність. Зрозуміло, що однією газетною дискусією тут не обійтися. Наша мета – запобігти скоростиглості вирішень, авралу у цьому процесі. Тому запрошуємо всіх зацікавлених, і насамперед педагогів, до участі в заочному «круглому столі» із проблем тестування.
