Цього року через тривалу осінню посуху склалися вкрай несприятливі умови для сівби основної зернової продовольчої культури Одещини – озимої пшениці. На більшості попередників у грунті не було достатньої вологи для отримання в кращі терміни міцних сходів. Лише на чистих парах та рано звільнених від попередників полях, при дбайливій та грамотній з агрономічної точки зору підготовці грунту, була можливість своєчасно отримати задовільні сходи. Врятувало становище й те, що в придунайських районах у вересні випали ефективні дощі. Таким чином, в цілому по області на чверті засіяних площ – близько 120 тис. га отримано добрі сходи, які достатньо розкущилися і утворили міцну вузлову кореневу систему.
Стосовно доцільності сівби на інших площах, де не було достатньої вологи, існують різні думки. Науковці Селекційно-генетичного інституту та виробничники з великим досвідом рекомендували бути готовими до сівби при відсутності своєчасних дощів, у терміни 12 – 17 жовтня, щоб уникнути випрівання насіння у грунті до появи ефективної для проростання вологи. В області було посіяно станом на 1 листопада 561 тис. га зернових. Це близько до обсягів оптимальних площ, але трохи менше прогнозних показників.
Після випадання не дуже рясних дощів наприкінці жовтня та в листопаді озима пшениця зійшла на 85% площ. Посіви в доброму та задовільному стані складають 60%. На одній третині посівних площ сходи з’являються із запізненням. Насіння через випрівання та ушкодження турупом загинуло на площі близько 11 тис. га. Переважно це трапилося там, де знехтували рекомендаціями вчених і сіяли у ледве зволожений грунт до 15 жовтня, або ж озиму пшеницю було розміщено по стерньовому попереднику.
Отже, перед початком зими посіви озимих зернових культур строкаті за станом розвитку. Будемо сподіватися, що усі вони зможуть перезимувати. Але, на жаль, існує вірогідність того, що у разі примхливої погоди пізні та знесилені посіви можуть не перезимувати. У зв’язку з цим, сільгосптоваровиробникам слід бути готовими до будь-яких результатів перезимівлі посівів. Контроль за станом посівів повинен бути постійним. Це потрібно, насамперед, для того, щоб своєчасно вжити оптимальних заходів щодо догляду за ними.
Для цього потрібно: при зниженні постійної температури до мінус 3 – 4 градусів відібрати зразки рослин для аналізу в науково-дослідних установах; протягом зими регулярно і в першу чергу після дії стресових факторів (ожеледиця нижче мінус 14 градусів, крижана кірка, випирання, розрив рослин замерзлим грунтом тощо) відбирати моноліти та пучки рослин для відрощування за загальноприйнятими методиками. Стосовно цих питань доцільно звертатися за консультацією до вчених-фахівців.
Що стосується вживаних заходів зимового догляду за посівами, найбільше значення будуть мати снігозатримання та руйнування крижаної кірки. В цьому році, як і у минулому, виникла суттєва загроза пошкодження посівів мишовидними гризунами. Шкода від них слабкорозвиненим посівам може бути дуже великою.
Найбільш важливим заходом щодо покращення стану слабкорозвинених посівів буде своєчасне підживлення азотними та комплексними добривами. Підживлені за плюсової температури у лютому та в березні рослини зможуть рано накопичувати продукти фотосинтезу і значною мірою компенсувати утворення потенціально продуктивних стебел. Підживлювати потрібно усі посіви, але насамперед – слабкорозвинені. При дефіциті добрив хоча б до 1 ц аміачної селітри на один гектар.
Шкідники стебел – муха шведська, пшенична та опоміза – через осінню посуху у більшості не вийшли із пупаріїв, тому масово вийдуть навесні і будуть загрожувати слабкорозвиненим посівам. На зріджених посівах буде дуже багато сходів бур’янів. Шкідників стебел і бур’яни потрібно буде своєчасно знищувати шляхом обробітку посівів розчинами ефективних інсектицидів та гербіцидів.
Стан посівів озимих культур не гарантує високого урожаю. У зв’язку з цим, виникає загроза порушення системи насінництва на майбутній рік. Для запобігання цьому обов’язково, навіть при найскладніших фінансових ситуаціях, слід зберегти до наступного посіву усі резерви оригінального, елітного і репродукційного насіння. Для виробничих потреб, як насіння можна використати і те зерно, яке раніше вважалося товарним. Основна вимога до насіння – добра схожість, належність до кращих сортів, незасміченість іншими культурами та бур’янами.
Микола ЛИТВИНЕНКО, завідувач відділу селекції пшениці СГІ, доктор с.г. наук, академік УААН;
Савелій ЛИФЕНКО, завідувач лабораторії селекції інтенсивних сортів пшениці СГІ, доктор с.г. наук, академік УААН
