ПРО БЮДЖЕТ-2006
10 січня голова облдержадміністрації Василь Цушко провів нараду з головами райдержадміністрацій та начальниками управлінь ОДА, на якій зосередив увагу присутніх на розподілі коштів бюджету Одещини на 2006 рік. Як відомо, це питання розглядатиме сесія облради, котра має відбутися 27 січня.
Губернатор підкреслив, що розподіл видаткових коштів і обласного, і районних, і бюджетів міських, селищних та сільських рад має бути виваженим, реальним і, що найголовніше, – прозорим. А для цього на місцях слід провести за час, що лишився до сесії, велику і клопітку роботу, підготувавши і захистивши районні та місцеві бізнес-плани на фінансування у відповідних підрозділах облдержадміністрації та на комісіях облради. Звичайно, мають бути враховані потреби найважливіших соціальних сфер життєдіяльності, якими, на думку губернатора, є медицина, освіта (сільські навчальні заклади, школи-інтернати, дитячі будинки, будинки немовляти, тощо), капітальне будівництво, газифікація, ремонт та спорудження доріг. Причому, не слід лишати поза увагою жоден населений пункт, де є реальний об`єкт, будівництво якого можна завершити (за рахунок фінансування з бюджетів різних видів) упродовж 2006 року. На кожен подібний об`єкт має бути складена проектно-кошторисна документація. Коли ж її немає на даний момент, то слід вказати у документах конкретний термін, коли вона буде виготовлена.
Конкретизуючи завдання, Василь Цушко навів приклад, що, скажімо, коли мова йде про знедолених дітей, тут ставиться триєдина вимога: забезпечити їх повноцінним харчуванням, одягом і навчанням. За кожною школою-інтернатом, дитбудинком та будинком маляти закріплюються, з метою надання шефської допомоги, управління облдержадміністрації та територіальні органи міністерств й інших підрозділів центральної виконавчої влади.
Під час розробки районних та інших місцевих бюджетів має враховуватись ймовірне перспективне цін на паливно-мастильні матеріали та інші види енергоносіїв, передбачені кошти на реконструкцію опалювальних котелень з метою переведення їх на менш енергомісткі технології.
Василь Цушко також нагадав головам райдержадміністрацій про інші невідкладні завдання: ремонт сільгосптехніки, повернення кредитних коштів, заготівля та внесення органічних і мінеральних добрив на поля, підживлення озимих посівів, поповнення насіннєвих фондів ярових культур.
ПРО ПТАШИНИЙ ГРИП, І НЕ ТІЛЬКИ
Питанням розвитку мережі лікувально–профілактичних закладів області, а також аналізу епізоотичної та епідеміологічної ситуації, пов`язаної з пташиним грипом, присвячувалася прес-конференція, проведена 13 січня начальником управління охорони здоров`я і медицини катастроф облдержадміністрації Василем Лапаєм, головним державним санітарним лікарем Одещини Любов`ю Засипкою та головним державним інспектором ветеринарної медицини Одеської області Іваном Пустовітом.
Що стосується ситуації з пташиним грипом, то вона хоч і ускладнилася у зв`язку зі спалахами захворювання на нього не лише птиці, а й людей (з летальними випадками) у Турецькій республіці, але на території регіону лишається контрольованою і випадків ураження свійської та дикої водоплавної птиці небезпечним вірусом (А(H5N1) не зафіксовано, відзначили І. Пустовіт та Л. Засипка. Головне, як неодноразово підкреслювали вони, – не допускати контактів домашньої птиці з перелітними птахами. Сільським господарям настійно рекомендується тримати гусей, курей, качок, індиків у закритих, пристосованих для цієї мети приміщеннях.
Разом з тим, в області тривають профілактичні заходи: працюють групи відповідних фахівців, здійснюється лабораторний моніторинг епізоотичного стану, посилено ветеринарно-санітарний контроль на ринках, складах, базах, у торговельній мережі, на переробних підприємствах і підприємствах громадського харчування. У закритому режимі продовжують працювати птахофабрики, ведеться робота з ліквідації стихійних ринків і місць несанкціонованого продажу харчових продуктів, діє заборона щодо полювання на пернату дичину, а також на ввезення з Румунії, Туреччини, Автономної Республіки Крим й інших неблагополучних по пташиному грипу регіонів птиці та птахопродукції. У посиленому режимі працюють служби ветконтролю на Державному кордоні.
Що стосується обласної системи охорони здоров`я, то, як сказав В. Лапай, на сьогодні вона налічує понад тисячу лікувально-профілактичних закладів, в тім числі 600 фельдшерсько-акушерських пунктів, близько чотирьох десятків дільничних лікарень, понад 130 сільських амбулаторій, 25 центральних районних лікарень.
З метою їх оновлення торік було зроблено чимало: проведено капітальний ремонт Овідіопольської районної лікарні, інфекційного відділення Іванівської райлікарні, тепломережі Савранської райлікарні, газифіковано Балтську райлікарню, тощо.
Усього по області на ремонти та добудови тільки з обласного бюджету витрачено понад 3 мільйони гривень. Крім того, придбано обладнання на суму 2,4 мільйона гривень, виконано ряд інших робіт.
З метою надання сільському населенню більш якісної медичної допомоги розширено мережу закладів онкологічного профілю. Так, подібне відділення створено при Котовській міській лікарні. Крім того, у Котовському та Ізмаїльському районах організовуються відділення гемодіалізу.
Учасники прес–конференції дали відповіді на численні запитання журналістів.
З ПОВАГОЮ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Реставрація Одеського театру опери та балету, Білгород–Дністровської фортеці, подальша доля театрів юного глядача і лялькового, музею Західного та Східного мистецтва, лютеранської Кірхи, Воронцовського палацу, музею морського флоту стали предметом жвавого обговорення у ході першої в новому році прямої телефонної лінії, яку 11 січня провела начальник управління охорони нерухомих об`єктів культурної спадщини облдержадміністрації Наталя Штербуль.
Що стосується оперного театру, то, як зазначила Н. Штербуль, з необхідних для проведення повної реставрації будівлі, що є архітектурним ансамблем загальнонаціонального та міжнародного значення, 197 мільйонів гривень, на сьогодні освоєно 120 мільйонів. Фахівці зараз працюють над відновленням позолоти всередині приміщення, реставрують скульптурні ансамблі, крісла для глядачів, сценічний комплекс, де найбільшою проблемою стала завіса. Стара протипожежна була дуже дорогою, енергомісткою і мала 40-тонну вагу. Нова, яка нині монтується, розроблена і сконструйована київськими сценічними майстрами, майже втричі легша. Усього для повного завершення реставраційно-відновлювальних робіт, які вже тривають десятий рік, потрібно, за умови стабільного їх фінансування, 6-8 місяців, підкреслила Наталя Штербуль.
Далі вона, відповідаючи на питання про подальшу долю Одеського музею Західного та Східного мистецтва, повідомила, що наприкінці минулого року, після відвідин закладу головою облдержадміністрації Василем Цушком, було проведено найголовніше – зміцнювальні роботи. Тепер готується проектно-кошторисна документація на подальшу реконструкцію. Лише за наявності такої документації, складеної справжніми фахівцями, можна говорити про серйозні відновлювальні роботи на об`єктах культурної спадщини.
– Спроби щось робити без неї, самотужки, – це не лише марні витрати немалих коштів, а й, зрештою, дії, що призводять до подальшої руйнації будівель, комплексів та архітектурних ансамблів, – сказала Наталя Штербуль.
Вона навела конкретний приклад, коли дилетантські дії горе-реставраторів призвели до негативних наслідків – у Воронцовському палаці, Білгород-Дністровській фортеці, Будинку книги, фундамент якого постраждав внаслідок непродуманого будівництва на Грецькій площі. Отож лише за наявності високопрофесійної проектно-кошторисної документації можна говорити про належну реставрацію театрів юного глядача та лялькового, лютеранської Кірхи, відбудову музею Морського флоту, підсумувала розмову Наталя Штербуль.
