ВІРШІ ДЛЯ ВАС
Дорогі діти! Дуже дякую вам за те, що весь минулий рік ви читали мого календарика. Цього року з великим задоволенням дарую вам низочку віршиків про Кота Муркота, які я написала для вашого “Дитячого куточка”. Прочитайте їх своїм маленьким братикам та сестричкам.
Ваша Ольга ДУБОВЕНКО
Жив та був собі Муркіт –
Симпатичний сірий кіт.
Він казки розповідав,
Залюбки пісень співав.
Але дуже був ледачим –
Не хотів ловить мишей,
Та веселої був вдачі –
Розважать любив дітей.
(Далі буде)
ЗИМОВИЙ НАСТРІЙ
Його створюють невагомі сніжинки, які особливо урочисто спускаються з неба у сріблисто-синіх сутінках. Сутінки проникають у будинок, сніг залишається за вікном. Увечері, коли діти, зробивши уроки, виходять погуляти, він перетворюється у сніговика, розлітається по двору важкими сніжками. А за ніч ще сніжку підсипле.
ІЗ СТАРОГО ЖУРНАЛУ
Небилиці від дівчинки Марійки
Простодушний велетень
Мій друг велетень наших законів не знає. Прийшов до універсаму, схопив апельсин і пішов! А потім повернувся. А продавець почала на нього кричати. А я їй сказала: “Не надо тетя продавец, обвинять неповинных овец!”
РАССЕЯННОСТЬ
Поздним летом под окном
Я сидел с одним крылом,
А другое я забыл
Там, на небе, где я плыл...
(«Трамвай», 1990)
НОВИЙ РІК БІЛЯ ВОРІТ
Як твердять знаючі люди, рік Вогненного Собаки настає завтра. Поспішаємо засвідчити свою повагу кращому другові людини і висловлюємо невгамовну радість від того, що цілих 12 місяців перебуватимемо під заступництвом цієї благородної, відданої, розумної тварини! Учені думають, що собаки володіють навіть двома мовами – власною і людською. Вони не лише розуміють значення окремих слів, але і розпізнають інтонацію, реагують на наш душевний стан! Ах, якби ми завжди так само добре розуміли собак, як вони нас...
АНГЛІЙСЬКИЙ ПОЕТ УОЛТЕР ДЕ ЛА МЕР – СОБАЧЦІ ТІМУ
СЛАВНЫЙ ПЕС
Вы не знакомы
с Тимом?
Он очень славный пес.
У Тима черные глаза
И чуткий мокрый нос.
Колечком хвост
его завит.
Тим зря
не тратит слов.
И если вежливо
позвать,
Он вмиг летит на зов.
ТИМ И ТОМ
– Постой на задних лапах, Тим! –
Сказал собачке Том.
Но Тим и глазом не моргнул
На коврике своем.
Держа конфету на носу,
Том перед ним прошел.
Но Тим по-прежнему сидел
И ухом не повел.
Тогда конфету бросил Том
На мокрый черный нос.
И вмиг схватил и проглотил
Конфету умный пес!
РІК НАРОДЖЕННЯ
Вінні-Пуху – 80!
Так, саме стільки років виповнюється ведмежатку з незвичайною головою – персонажу однієї з улюблених дитячих книжок. До того, як потрапити на сторінки оповідань англійського письменника Алана Олександра Мілна, плюшовий Вінні був іграшкою його сина Кристофера Робіна. Ім'я своє він одержав на честь канадського ведмедя, який жив у Лондонському зоопарку. Вінні, Кристофер Робін та інші іграшкові звірі стали героями книжок (ось як буває, якщо тато – письменник!).
Коли Кристофер Робін Мілн став дорослим, він теж дещо написав про свої іграшки. “Пух був найстаршим, лише на рік молодший за мене самого. Ми були з ним нерозлучні. У кожної дитини є улюблена іграшка, і кожна єдина дитина особливо має потребу в ній. Пух був моєю улюбленою іграшкою. Час від часу його віддавали в чистку, пришивали відірвані вуха, замінювали очі, що загубилися, обновляли лапи. Ослик Іа-Іа теж з'явився досить рано. Можливо, у свої молоді роки він високо тримав голову, але до моменту початку історій опустив шию і набув свого відомого знаменитого похмурого вигляду. Поросятко мені подарувала одна з наших сусідок. Саме з них все і почалося, але потім знадобилися й інші персонажі. Так були вигадані Сова і Кролик. Кенга і Тигр з'явилися пізніше – це були подарунки моїх батьків, ретельно вибрані. У кожного з персонажів одразу був свій характер...”
Алан Олександр Мілн написав багато віршів для Кристофера Робіна – вони склали цілих дві книжки: “Коли ми були зовсім маленькими” (1924) і “Тепер нам уже шість” (1927). Там знайшлося місце і для Вінні-Пуха.
МЫ С ПУХОМ
Приходят папины друзья и все
им надо знать:
И сколько будет пятьдесят,
деленное на пять,
И кто открыл Америку, когда и для чего,
Как звали лорда Байрона и бабушку его...
Мы с Пухом шепчемся в углу,
мы с ним найдем ответ
Пух говорит: “Наверное, сто!
А может быть, и нет...”.
И если это так и есть, нам дарят шоколад,
А если Пух не угадал, то я не виноват.
ІЗ ПОШТОВОЇ СКРИНЬКИ
СПОГАДИ ПРО КАНІКУЛИ
Ось і закінчилися мої канікули. Вони були дуже цікавими хоча б тому, що на них випадає одразу кілька свят. Я їздила з батьками до бабусі, ходила в цирк, у якому було багато різних звірів, акробатів, клоунів. Це була новорічна програма, і вона мені дуже сподобалася. У новорічну ніч ми пускали феєрверки, а потім під ялинкою шукали подарунки. Я люблю Новий рік за те, що він дарує дітям радість і багато подарунків. Добре, що ці свята ми відзначаємо саме на зимових канікулах.
Таня СИДОРЕНКО, Болград
Ось і підійшли до кінця мої чудові зимові канікули. У мене з сестричкою було п'ять ранків, після яких у нас виявилося ціле море солодощів. Одного дня я, тато, Юля і мої троюрідні сестри ходили у парк Пушкіна. Там ми гуляли біля озера і фотографувалися. Дуже весело у колі родини ми святкували Новий рік. Мені і моїм сестричкам сподобався салют на вулиці. На канікулах я не забувала займатися уроками. Ось так я провела свої зимові канікули.
Наташа САМАРІНА, Болград
Великий лист надійшов від Ані Митевої із села Виноградівка Тарутинського району. Такий великий, що цілком і не поміститься у цьому випуску “Дитячого куточка”. Ось уривок з нього, – а продовження далі буде.
“У нас у школі є літературний гурток. Там ми навчаємося писати красиві вірші під керівництвом чудового педагога Домникії Дмитрівни Мациби. Вона читає у нас у школі російську мову і літературу. Одним з домашніх завдань у нашому гуртку було скласти казку про звірів у віршованій формі.”
Казка в Ганнусі вийшла довга.
А починається вона так:
“Однажды, гуляя в лесу,
Увидела я рыжую лису.
Бегал зайка, наш дружок,
Под ногами скрипел снежок.”
ЛОГІЧНЕ ЗАВДАННЯ
У шаховому турнірі Андрій, Володя і Мишко захищали кожен честь свого класу. Один з хлопчиків навчався у 2-А, другий – у 2-Б, третій – у 2-В класі. Першу партію грали Андрій та учень 2-А класу, другу – Володя та учень 2-В класу. Андрій у цей час відпочивав. У якому класі навчався кожен з хлопчиків?
