Проблеми оптимізації мережі лікувально-профілактичних установ області не сходять останнім часом з порядку денного засідань колегії управління охорони здоров'я та медицини катастроф облдержадміністрації, стали вони головною темою і недавньої прес-конференції начальника управління В.С. ЛАПАЯ. І нашу розмову з Василем Степановичем ми почали з питання про суть такого місткого поняття, як оптимізація, у додатку до діяльності медустанов і, звичайно, про заходи, що вживаються з метою втілення його у життя.
– У системі охорони здоров'я області функціонують 1049 установ, у тому числі, крім обласних ЛПУ та диспансерів, 600 фельдшерсько-акушерських пунктів, 134 сільські лікарські амбулаторії, 37 дільничних лікарень, 25 центральних райлікарень. Головне завдання оптимізації – ефективне використання виділюваних бюджетних коштів, матеріально-технічної бази, обладнання, ліжкового фонду, – всього того, що є сьогодні у розпорядженні медиків області. Ми повинні навчитися раціонально використовувати кожну копійку, що виділяється з бюджету. Так, медицина, на жаль, фінансується далеко не на 100% від реальних потреб, на медикаменти, харчування хворих, відновлення обладнання залишаються буквально крихти після витрат на зарплату медперсоналу і оплату комунальних послуг. Тим більше потрібно вчитися бути ощадливими.
Перше, на що звернули увагу, – ліжковий фонд. Є непорушне правило: кожне ліжко у стаціонарі повинне працювати. Не можна фінансувати ті з них, що простоювали протягом кількох років. Це занадто марнотратно, особливо для сільської медицини. Не секрет, що, наприклад, у хірургічних відділеннях постійно перебувають у роботі ліжок 10 – 15, на які госпіталізуються пацієнти, які потребують операції, а інші, іноді до 30 – 40, порожні. А бюджетні кошти виділяються на загальну кількість, поза залежністю від реального використання місць у лікарняних палатах.
Тому, скрупульозно проаналізувавши з головлікарями ЛПУ ситуацію, ми і пішли на скорочення ліжкового фонду: у ЦРЛ скоротили 325 ліжок, що порожніють, в обласних медустановах – 340. Зараз наш показник щодо забезпечення лікарняними ліжками становить 81,9 на 10 тисяч населення, норматив же – 80. Одночасно ширше почали використовувати стаціонарзамінюючі технології: 430 ліжок додалося у денних стаціонарах. Кількість хворих, забезпечених у них лікуванням, становить понад 70 тисяч чоловік.
– Ви неодноразово підкреслювали, що будь-які реформи у системі охорони здоров'я повинні неодмінно погоджуватися з таким найважливішим показником, як доступність медичної допомоги...
– Безперечно. І, насамперед, на першому її рівні, тобто на рівні ФАПів, амбулаторій, поліклінічних відділень. Мешканець будь-якого села у будь-який час повинен мати гарантії одержання невідкладної медичної допомоги, а, в разі потреби, – госпіталізації до ЦРЛ, обласної лікарні або диспансеру для надання спеціалізованої допомоги. До речі, у європейських країнах 90% коштів ідуть саме на забезпечення первинної медичної допомоги, і лише 10% – на третій рівень, тобто спеціалізовану медичну допомогу. У нас же фінансування ланок першого рівня медицини вкрай бідне. Тому першорядну увагу концентруємо на оптимізації діяльності медустанов цього рівня у сільських районах.
Цього року одержали 13 млн гривень субвенції цільовим призначенням на розвиток сільської охорони здоров'я. Що плануємо, виходячи з цих коштів? Насамперед – придбання наркозо-дихальної апаратури для пацієнтів дитячих і дорослих відділень центральних райлікарень: їх сьогодні особливо гостро потребують. У 10 районах області застаріли УЗД-апарати: ось і ще одна стаття витрат. До того ж, плануємо на кожен район придбати по 2 санітарних автомобілі, а всі ФАПи забезпечити таким надійним засобом пересування по селу, як велосипед. Головні лікарі районів подали перелік тих медустанов, які потребують ремонту, а це – майже 300 ФАПів і 200 СВА. Крім того потрібно забезпечити фельдшерсько-акушерські пункти і сільські амбулаторії всім необхідним для них обладнанням.
Але, закуповуючи нову медтехніку, ми ставимо перед лікарями умову: не повинна простоювати жодна одиниця! Якщо, наприклад, немає в тебе сьогодні роботи на якомусь з апаратів, допоможи сусідньому району у проведенні медоглядів, необхідних досліджень.
Останнім часом ефективніше почали використовувати пересувну техніку. У 10 районах за допомогою пересувної установки провели флюорографічні обстеження, у північних районах області функціонував з початку року пересувний цифровий маммограф, розв’язується питання і по південних районах. Наскільки це важливо для Одещини, де і проблема туберкульозу, і проблема раку молочної залози стоять особливо гостро, гадаю, зрозуміло і без зайвих слів. Слідом задіємо і пересувну стоматологічну установку.
Ще один важливий аспект: Президент нинішній рік оголосив Роком дитини. І наше завдання – максимально використовувати всі можливості для поліпшення медичного обслуговування дітей. Передбачено значно збільшити кошти на харчування у дитячих лікувально-профілактичних установах, будинках дитини, школах-інтернатах, довівши норму до 17 грн. на дитину в день.
– А що нового в плані розширення мережі медустанов, які забезпечують надання спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню?
– Таких прикладів кілька, сподіваємося, незабаром буде більше. Так, у Котовській міській лікарні створено відділення онкологічного профілю, у якому встановлено обладнання для променевої терапії, провадиться хіміотерапія. Організуються відділення гемодіалізу в Ізмаїльському і Котовськом районах.
На базі обласного пологового будинку створюємо перинатальний центр, 2 аналогічних центри плануємо відкрити для жителів північних і південних районів області – відповідно, у Котовську та Ізмаїлі. Справило новосілля оновлене відділення гематології з онкологічними ліжками в обласній дитячій клінічній лікарні, тут же, у відділенні серцево-судинної хірургії, у грудні 2005 року вперше в Одеській області проведено 4 операції з приводу аортокоронарного шунтування. І вже у нинішньому році планується відкриття потужного кардіохірургічного центру за участю кадрового потенціалу обласної клінлікарні, ОДКЛ, кардіологічного диспансеру. Гадаю, він стане базовим за своїм профілем на півдні України.
Обласна дитяча лікарня потребує реконструкції, їй потрібен новий корпус. Лікарі знайшли з цього питання розуміння і підтримку в облдержадміністрації.
– Ще одна проблема, без вирішення якої процес оптимізації навряд чи може бути успішним, – кадри. Не раз ставилося питання про нестачу фахівців на селі. Яка ситуація сьогодні?
– На жаль, вона залишається гострою: сільська медицина укомплектована спеціалістами лише на 80%. У 22 сільських амбулаторіях не вистачає лікарів, 25 ФАПів – без медпрацівників. Все виглядає оптимістично при розподілі випускників медуніверситету, медучилищ, коли вони одержують направлення у ті або інші райони. А потім починаються недоїзди або переїзди під будь-яким приводом до обласного центру, причому молоді спеціалісти погоджуються працювати в місті і на півставки, і на чверть ставки, що, погодьтеся, не сприяє зростанню кваліфікації. І виходить диспропорція: в Одесі, наприклад, медустанови забезпечені акушерами-гінекологами на 130%, а в районах відчувається їхній брак.
Чому не затримуються у сільській місцевості молоді спеціалісти? Причина все та ж: неуважність з боку місцевої влади до створення належних умов для їхньої життєдіяльності. Там, де розв’язуються питання, пов'язані із забезпеченням молодих медиків житлом (у цьому плані можна навести як приклад м.Котовськ, Біляївський, Ренійський райони), поступово знімається і кадрова проблема. У більшості ж районів області, і на це насамперед звернув увагу голів райдержадміністрацій голова облдержадміністрації В.П.Цушко, вона потребує вжиття кардинальних заходів.
Розв’язання кадрової проблеми у сільській медицині залежить, на мій погляд, і від того, як цінується праця лікаря на державному рівні. Очевидно, необхідна відповідна програма, у якій було б звернено увагу на соціальні гарантії медикам, у першу чергу сільським. Мова не лише про гідну оплату праці і забезпечення житлом, але, скажімо, і про визнання їхньої трудової діяльності державною службою.
Впевнений, це підняло б престиж професії лікаря, допомогло розв'язати багато складних питань, особливо у сільській медицині.
