Як пережили раптовий спалах суворих холодів вихованці зоопарку? Як мороз позначився на самопочутті теплолюбних тварин і птахів? Адже їм нікуди ховатися від зими, крім відведених приміщень…
Вони опалювані. Обігрівання невеликого простору, який займають дикі тварини і птахи, провадиться у зоопарку за рахунок своєї котельні, яка працює на вугіллі. Її потужності цілком вистачає для підтримання нормальних параметрів при зовнішній температурі, яка доходить до мінус 15 градусів. Але при такому кліматичному екстримі (мінус 27), який був в Одесі, потрібно було створити у топці більш інтенсивне наддування. Для примусової подачі повітря до котельні спеціально передбачено вентилятор. Крім того, по зимових приміщеннях, де перебувають вихованці, додатково вводиться в дію система електричного обігріву. Але сталося непередбачене!
Серія нескінченних відключень електроенергії, як епідемія, що передавалася з одного сектора міста до іншого, торкнулася і зоопарку.
– Вночі вибило всього одну фазу. Одразу це навіть не помітили, тому що фасадне освітлення не згасло і лампочки продовжували горіти, – повідомляє директор комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» Антонін Тілле. – Але цієї поламки на лінії було достатньо, щоб холод проник у мавпятник. На вулиці було мінус 25 градусів. А забезпечити додатковий приплив тепла не було можливості.
На жаль, у ту ніч з 22 на 23 січня від обмороження загинули три гамадрили. Зараз з цього приводу складається акт: енергопостачання нашими доблесними енергетиками було налагоджено тільки через три дні. Але реальна допомога була потрібна весь цей час. Як же виходили із становища?
Методист Тетяна Стокуза розповідає, що працівники, яким теж було не солодко у своїх холодних квартирах, щоб врятувати тварин, принесли свої рефлектори, електрообігрівачі. Прилади розмістили також у «круглому будинку», – там у зоопарку зимують теплолюбні птахи. В адміністративному корпусі, де перебувають працівники, лопнули труби, і було порушено водопостачання. Добре, що частина водопроводу, по якому вода подається до ставка, призначена для водоплавних пернатих, залишилася не ушкодженою. Оскільки ополонку не скувало льодом, у ній було тепліше, ніж на снігу. Оперення добре захищає качок, гусей, бакланів, канадських казарок. Але залишається вразливим найніжніше їхнє місце – лапки. От птахи і хлюпалися, щоб лапки не підмерзали.
Чи допомагає місто грішми? Виявляється, цього року депутати визначили дотацію у розмірі на 100 тисяч менше, ніж давали у 2002 році. Працівники згадують, що і тих одного мільйона шістсот гривень ледь вистачало на утримання зоопарку. Далі, схоже, виконком зовсім перестав враховувати зростання цін на корм, на паливо. Піднялися витрати на зарплату, на комунальні послуги. Наприклад, якщо м'ясо для хижаків у 2002 році коштувало 6–7 гривень, то сьогодні його доводиться закуповувати по 16.
У програмі розвитку зоопарку завбачливо закладено такі перетворення, як приєднання до другої електролінії. Але на організацію резервно-аварійного введення потрібно 150 – 200 тисяч гривень. Здавалося б, гроші у масштабі міських можливостей невеликі, але А.Тілле засмучено говорить, що такої суми зоопарк не знайде.
Спонсорська допомога поширюється на спорудження вольєр. Одна – для вовків практично готова, і сірі будуть її обживати навесні. А ось «урочистий пуск» запланованої вольєри для тигрів, мабуть, буде перенесено на більш далеке майбутнє. Поки що для цієї мети лише відведена територія, і її обнесли огорожею. Проблематичніше купити самих тигрів. Смугасте маля коштує 2500-3000 євро. А для одержання приплоду потрібно брати пару, тобто платити удвічі більше. Левенята, наприклад, коштують набагато менше – до 400 доларів. Це тому, що вони набагато активніше розмножуються у неволі. Але все одно провезення маленьких хижаків через кордон пов’язаний із сплатою великих митних зборів.
Якщо надія вмирає останньою, то вона – на меценатів. У світі вже міцно укоренилася тенденція, що брати на себе турботу по утриманню якої-небудь тварини у зоопарку – престижно.
Неминучим рядком у плані є і будівництво критої зимової водойми для водоплавних птахів. Адже під час холодів фламінго, сірі і білі чаплі, колбиці, загальні улюбленці – пелікани вимушені перебувати зачиненими у розплідниках, позбавлених басейнів. Близько 300 тисяч гривень на риття котловану та проведення інших робіт знайшлося. Але 78 тисяч з них уже віддано лише на складання проектно-кошторисної документації.
Зате 31 січня, коли стовпчик на термометрі піднявся до нуля, на сніг вийшли на променад африканські страуси. Виявилося, вони можуть цілком адаптуватися до таких умов.
Добре почувають себе на морозі далекосхідні леопарди, (перські – ті не виходять з принципу), звичайно ж, вовки, лисиці. Граються півторарічні левенята Симба і Лаура, «хлопчик» періодично гарчить на старого бувалого Шейха, відділеного від них про всяк випадок металевою сіткою. Висунула ніс молода ведмедиця Поляна, вальяжно розгулюють по снігу верблюди, добре переносять таку погоду копитні. Наприклад, лами у своїх «шубах» жваво юрбляться біля годівниці під відкритим небом. Довірливо потягнулося до огорожі дитинча кабана, розчарувалося, що його не почастували хлібцем, справило малу потребу на замет і, хрюкнувши, втекло.
Блок, де перебуває слониха Венді, опалюється від іншої вітки. Вона почувається цілком затишно у відремонтованому приміщенні з теплоізоляцією і, витягуючи хобот, просить солодощів. Тяжче слонові. У нього хворіє бивень, який, як з'ясувалося, є дуже розрослим у довжину зубом-різцем. Буянячи під час шлюбного періоду, він зламав його об залізний швелер ґрат. Тепер Таруну на лікування пульпіту, що утворився, потрібно 25 тисяч доларів. Подібні операції роблять лише мобільні бригади з Англії або Німеччини. Одного тільки наркозу потрібно 50 літрів. Так що й у слонів проблеми…
