АГРАРІЇ ПІДРАХОВУЮТЬ ВТРАТИ
Люті морози, що охопили навіть південні райони Одеської області, завдали значної втрати сільгосппідприємствам. За словами начальника управління сільського господарства і продовольства Ренійської райдержадміністрації І.Г. Ковальжи, у деяких селах було зафіксовано температуру мінус 26-27 градусів за Цельсієм. Якщо врахувати, що в придунайських районах снігу не було взагалі, не складно уявити, яких втрат завдано підприємствам АПК.
– У Ренійському районі було посіяно в цілому 10,3 тисячі гектарів озимих культур, у грудні 90% з них були в доброму стані, – говорить Іван Георгійович. – Після морозів на озимому полі картина різко змінилася. Рапс, а його в нас було 1,2 тисячі гектарів, практично весь загинув. Це – велика втрата. Рапс – та культура, яку збирають першою, оперативно реалізують врожай за договорами і в такий спосіб дістають кошти для провадження жнив. Ми навіть підрахували: якщо в господарствах Ренійського району сіятимуть по 300 гектарів рапсу, тільки за рахунок цієї культури можна забезпечити річні потреби в ПММ. В останні роки в деяких господарствах врожайність рапсу досягала 20 центнерів з гектара, у середньому по району – 16 центнерів – неважко порахувати: тільки по рапсу аграрії зазнали збитків на 3 мільйони гривень.
За прогнозами, у Ренійському районі загинуло 10% озимої пшениці – близько 750 гектарів. Що стосується озимого ячменю, то втрачено як мінімум 30% посівів. Фахівці висловлюють побоювання, що ця цифра може піднятися до 80%.
– Ми одержали інструкції з селекційно-генетичного інституту про методику добору зразків для обстеження, – говорить І.Г. Ковальжи. – Коли інститут надасть нам результати, будемо точно знати, які заходи варто провадити: скільки площ доведеться пересівати, скільки закуповувати насіння і якого саме. Втрати постараємося компенсувати яровим ячменем, кукурудзою, сорго, просом та іншими зерновими культурами.
В даний час агрономам важко ставити діагноз і виноградникам. Можлива загибель лози, особливо на тих плантаціях, що були погано оброблені. Є побоювання, що постраждали столові сорти – вони менш морозостійкі. До вищесказаного залишається тільки додати: жодне сільгосппідприємство в Ренійському районі не застрахувало свої посіви.
У цій ситуації знову помітна значимість тваринництва. Якщо є ферма, сільгосппідприємство має можливість одержати кредит. Якщо ж у банк закладати нема чого, а озимі пропали – як бути?..
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»
ХТО ПІДГОТУВАВ САНИ ВЛІТКУ...
Хоча сильні морози відступили і вдень вже капає з дахів, та “холодну тему” люди не покидають. Одні бідкаються, що під час похолодання випалили багато дров, то чи вистачить дозимувати. Інші з потеплінням перейшли на режим економії.
Цими днями зустріла бабусю, яка тягла в’язанку хмизу. Зупиняюсь біля старенької, цікавлюсь:
– Що, паливо закінчилось?
Жінка переводить подих і неквапом починає:
– Дров і вугілля мені, слава Богу, дали із собезу, як учасниці війни, але як ото вдарили морози, то дуже “підтягнула” їх. Дивлюсь, а сарайчик геть спорожнів. То тепер оце хмизом пропалюю вдень, а під вечір вже дровами та вугіллям. Так от трохи економлю.
Після цієї зустрічі вирішила поцікавитись і в інших людей, як пережили морози.
Віктор Іванович, 42 роки, селище Саврань:
– Нічого страшного. Трошки поморозило. Можливо, отой курячий грип пропаде. А ми переживемо. Я влітку працював у лісі, так що заробив дров достатньо. Вистачить ще не на одну зиму.
Віра Василівна, 60 років, смт Любашівка:
– Справді, відвикли ми від таких морозів. У нас підведено природний газ. Особливо проблем не було. Щоправда, в газовій мережі падав тиск, ставало холодніше, то ми раз чи два пропалювали грубку. Зберегли, на щастя. Та й дрова та вугілля ще залишились з попередніх років.
Іван Олексійович, пенсіонер, смт Ширяєве:
– Ми з бабусею не мерзли. Крім того, що нам видали, як пенсіонерам, дрова й вугілля, ще докупили самі влітку. Я вам так скажу, хто підготував сани влітку, тому й зима не страшна.
Бабуся Марія, Ширяєве:
– Добре було тим, у кого вже є газ. До мене ще це благо не дійшло. Коли похолодало, зрозуміла, що не вистачить палива, щоб обігріти всю хату. Колись з чоловіком побудували велику, простору. Тож перейшла в одну кімнатку, двері позавішувала ковдрами. Зробила такий собі мікроклімат. Та й зимую.
Ольга, 38 років, Саврань:
– Важко було в ці дні. Хоч ще влітку купили цілу машину дров, а нагріти добре в хаті не могли. І парове весь час палили, і грубку пропалювали. Тепер і не знаю, чи вистачить дров до кінця опалювального сезону. Хотів чоловік стружки привезти, щоб трохи дров зекономити (у нас багато-хто тепер нею палить), об’їхав всі деревообробні цехи, все підібране. Виявляється, за нею тепер черга.
Степан Миколайович, пенсіонер, Любашівка:
– Я наче б то знав, що цієї зими будуть сильні морози, влітку полагодив пологрубок в літній кухні, утеплив двері, поставив подвійні вікна. А коли добре приморозило, ми з дружиною перебрались з хати в літню кухню. Трохи тіснувато, зате тепло. І дров не так багато пішло. А вони ж, ой, які дорогі!
Тамара, 52 роки, Любашівка:
– Скажу відверто. Добре намерзлась. Дров мало, а хата велика. На гроші теж не багаті, щоб підкупити. Двоє дітей навчаються на контрактній основі, то ми з чоловіком економимо на всьому, навіть на паливі. Коли було дуже зимно, вмикали електрокамін, та потрібного тепла все одно не було. Спати лягали в шкарпетках і світерах. Хоч в порівнянні з жителями Луганська ми були в значно кращому становищі.
До розмови долучається жінка похилого віку, що проходила мимо нас:
– Ой, не кажіть. Ви знаєте, ми з моїм дідом, як дивимось по телевізору про тих бідних горожан, що так мерзнуть, то аж плачемо. І думаємо, що хтось же мав подбати про те, щоб людям взимку було тепло. Чи для них, як ото Задорнов казав: “Опять в январе неожиданно пришла зима”.
Слухаючи цю жінку, пригадала свого свекра, вічна йому пам’ять, якому було 90 років, а він ще з весни починав купувати дрова на наступну зиму, кажучи: “Якщо я не доживу, то комусь іншому залишаться”.
Якби ми всі підходили з таких позицій, то, напевне, не боялись би зими.
Лариса ПІВТОРАК,
власкор «Одеських вістей»,
Савранський, Ширяївський, Любашівський райони
