Колись працювати в сільгосппідприємстві «Бородінський» для місцевих мешканців вважалося справою невдячною й негідною. Господарство було слабке, тваринництво – взагалі занедбане, зарплату платили мізерну і невчасно.
Нині до ЗАТ «Бородінський» йдуть охоче: це чи не єдине благополучне підприємство в селищі.
Минулий рік для сільгосп¬підприємства був не з легких, проте працівники господарства потрудилися на совість. Середня врожай¬ність озимої пшениці склала 30 ц/га, ячменю – 31 ц/га. Загальний вал зерна – 1800 тонн.
– Поганий той хлібороб, який посіяв і вирішив, що справу зроблено... Робота на землі – це повсякденна тяжка праця, – говорить голова правління акціонерного товариства Іван Катаман.
Остання осінь не радувала хліборобів дощами, запаси вологи в ґрунті були недостат¬німи для одержання повноцінних сходів. Багато сільгоспвиробників району відмовилися від сівби озимих. І навіть коли пішли наприкінці жовтня дощі, ризикнули сіяти лише окремі господарства, зокрема й ЗАТ “Бородінський”. При цьому зерно вносилося в ґрунт разом із добривами, використовувалися новітні засоби захисту. І домоглися гарних сходів. Як вони перезимують? Чи доведеться пересівати? Цими питаннями переймаються зараз трудівники.
Уже сьогодні господарство цілком готове до весняно-польових робіт; для вчасного їх проведення замовлено потрібну кількість пально-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин. Підходить до завершення підготовка техніки. До речі, тільки торік господарство придбало новий комбайн, 4 культиватори, 2 плуги, 3 сівалки.
Поряд із рослинництвом у “Бородінському” розвивається і тваринництво. Сьогодні це досить рентабельна галузь, тому останнім часом правління господарства надає їй основної уваги.
У найближчі п’ять років правління ЗАТ “Бородінський” планує поступово зробити капітальний ремонт усіх корпусів тваринницьких ферм і цілком оновити техніку сільгосп¬підприємства.
Але, головне, за турботою про врожай і одержання прибутку в “Бородінському” не забувають про людей.
– У нашому господарстві трудяться 100 робітників. У нас немає плинності кадрів. Залишився злагоджений, сумлінний колектив, де кожен чітко знає свої функції і свою ділянку роботи, – запевняє Іван Катаман.
Середньомісячний заробіток грішми складає 350 гривень, за сезон – 600 – 700. Минулий рік завершили без боргів. Кожен па¬йовик, чий земельний наділ перебуває в оренді в ЗАТ “Бородінський”, одержав по 4 тонни зерна. А кожен пенсіонер, колишній працівник соціальної сфери, при¬дбав для ведення підсобного господарства по тонні зерна за третину його вартості.
– Нам, ветеранам, учасникам та інва¬лідам Великої Вітчизняної війни зерно було виділене і доставлене безкоштовно, – розповідають Марія Дербеньова та Ніна Єфіц. – Допомагають нам і з оранкою городів. Якщо для більшої частини мешканців селища її робили з розрахунку 5 гривень за сотку, то ветеранам – лише за 2 гривні. ЗАТ “Бородінський” також завжди йде назустріч проханням працівників Бородінської загальноосвітньої школи, дитячого садка “Сонечко”.
Зараз будівельна бригада господарства завершує реконструкцію будинку Бородінської селищної ради. Планує закінчити ремонт колишніх дитячих ясел, щоб перевести туди і дитячий садок.
– Шкода тільки, що наші можливості обмежені, – зітхає Іван Юхимович Катаман. – Сподіваюся, коли-небудь ми зможемо розв’язувати значніші проблеми селища Бородіне. Наприклад, почнемо будівництво дороги. А для цього ми самі мусимо міцно та упевнено стояти на ногах. Тим більше, що потенціал для цього маємо.
