Ці чудові і мудрі слова взяті з вірша, написаного Іриною Борисівною Ковлаковою, яку багато одеситів знають і люблять. Все її життя пов'язане зі школою, дітьми – тривалий час вона працювала завідувачкою відділу освіти Одеської міськради, потім директоркою школи республіканського піонертабору “Молода гвардія”. Добре знають І.Б. Ковлакову і в обласному Дитячому фонді. Скрізь вона виявляла себе як розумна, талановита керівниця, здатна розв’язувати най¬складніші проблеми.
Під її керівництвом в Одесі з'явилися спеціалізовані школи-інтернати для дітей з патологією слуху, зору, руху, інтелекту. Саме з її ініціативи був споруджений дитячий будинок для дітей-сиріт, відновлено підготовку вчителів і вихователів в Одеському педучилищі, з'явився відомий пост № 1 біля пам'ятника Невідомому матросові. Самих тільки дитсадків вона спорудила понад тридцять.
Її постійно охоплювали нові ідеї і проекти, вона нікому не давала спокою, вдосконалюючи навчально-виховний процес у школах, підвищуючи кваліфікацію вчителів. Але все це робилося з величезною любов'ю і повагою до людей – вона завжди дякувала і нагороджувала гідних. І педагоги, батьки, діти відповідали їй взаємністю. І.Б. Ковлакова не раз обиралася депутаткою Одеської міськради, нагороджена знаком “Від¬мінник народної освіти”, їй присвоєно звання “Заслужений вчитель Української РСР”.
Сьогодні Ірина Борисівна на заслуженому відпочинку, захоплюється літературою, музикою, театром, фотографією. Її відеотека налічує понад 245 відеокасет, там зокрема й найкращі опери найвідоміших театрів світу. Велику радість їй дає творчість, вона сама пише вірші, розмірковуючи про сенс і багатство людського життя.
Вчителі міста Одеси вітають Ірину Борисівну Ковлакову з ювілеєм, бажають здоров'я, творчих звершень і любові.
