ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ВІДПОВІДНО ДО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ ЗАКОНУ
Закон України “Про захист прав споживачів” у грудні минулого року був викладений у новій редакції, що набула чинності з часу опублікування – 13 січня 2006 року. Цей закон стосується всіх, без винятку, бо кожен із нас залежно від ситуації виступає то покупцем, то продавцем.
Новації, що здобули своє відображення в новій редакції Закону, регулюють питання застосування сучасних технологій та інструментів продажів, таких, як споживче кредитування, укладання договору поза торговельним або офісним приміщенням, укладання договору на відстані.
Споживачем є фізична особа, що купує, замовляє, використовує або має намір придбати або замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням зобов’язань найманого робітника.
НОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
Продукція. Це не тільки вироби (товар), але й робота, і послуга.
Виробник. Це не тільки суб’єкт господарювання, що безпосередньо виробляє продукцію, але й особа, що заявляє про себе як про виробника, а також імпортер продукції.
Істотний недолік – це такий недолік, що робить неможливим або неприпустимим використання товару відповідно до його цільового призначення; виник з вини виробника (продавця, виконавця); після його усунення з’являється знову з незалежних від споживача причин, і при цьому він наділений хоча б однією з таких ознак:
– він взагалі не може бути усунутий;
– на його усунення буде потрібно понад 14 календарних днів;
– він робить товар істотно іншим, ніж передбачено договором.
Ці поняття є ключовими при реалізації права споживача на розірвання договору та повернення сплачених ним коштів за товар із таким недоліком.
Гарантійним вважається термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець або третя особа) бере на себе зобов’язання щодо виконання безоплатного ремонту або заміни продукції у зв’язку з упровадженням її в обіг.
Термін служби. Це календарний термін використання продукції за призначенням, починаючи з упровадження її в обіг або після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.
Фальсифікована продукція. Це продукція, що виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знаку для товарів або послуг, або копіюванням форми, упакування, зовнішнього оформлення, а також неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Законодавці конкретизували такі поняття, як “робота”, “послуга”, “реалізація” тощо.
Нечесна підприємницька практика – це підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговельним та іншим чесним звичаям, що впливає або може вплинути на економічне поводження споживача стосовно продукції. Нечесна підприємницька практика, що включає:
– несумлінну конкуренцію;
– діяльність, що вводить підприємця в оману або є агресивна, заборонена Законом.
Під агресивною підприємницькою практикою розуміють дії, що містять елементи примусу, надокучання або неналежного впливу, що можуть уплинути на свободу вибору або поводження споживача при придбанні продукції.
До операцій, що вводять в оману споживачів, можна віднести таке:
– пропозиція для реалізації продукції за певною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець (виконавець) не зможе надати таку продукцію за такою ціною або в таких обсягах;
– пропозиція з метою реалізації однієї продукції перед реалізацією іншої;
– недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прискореного вирішування;
– використання повідомлення про розпродаж у зв’язку з припиненням господарювання з боку суб’єкта господарювання, тоді як це не відповідає дійсності. Провадження таких операцій заборонено.
Гарантійні зобов’язання включають також зобов’язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою:
– якщо в рекламі товару, роботи або послуги заявлені якісь зобов’язання виробника (виконавця) або продавця, то останній повинен їх виконати;
– терміни виконання таких зобов’язань обчислюються відповідно до правил, установлених для обчислення гарантійних термінів;
– за виконання заявлених у рекламі зобов’язань сплата зі споживача не стягується; суть гарантійних зобов’язань фактично зводиться до того, що відновлення належного стану виконується для споживача безкоштовно;
– якщо зобов’язання не виконані, споживач може зажадати відповідної компенсації.
Гарантійне зобов’язання не припиняється в разі неможливості його виконання, через відсутність потрібних для його виконання матеріалів, комплектуючих або запасних частин, воно може припинитися на загальних підставах, передбачених Цивільним кодексом.
За товарами, на які не встановлено гарантійного терміну або терміну придатності, покупець може висунути до продавця вимоги про їх недоліки протягом двох років із дня передання товарів покупцеві. Стосовно нерухомого майна – в межах трьох років. Стосовно об’єктів будівництва – протягом 10 років.
За сезонними товарами гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється КМУ.
ПРАВА СПОЖИВАЧА В РАЗІ ПРИДБАННЯ НИМ ТОВАРУ НЕНАЛЕЖНОЇ ЯКОСТІ
У ст. 8 Закону проведено поділ недоліків товарів на “просто недоліки” і “істотні недоліки” – все залежить від того, що виявлено покупцем: недолік, істотний недолік чи фальсифікація.
«В разі придбання споживачем продовольчих товарів не належної якості, якщо недоліки виявлені в межах терміну придатності, продавець повинен замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені суми коштів».
Щодо заміни товару неналежної якості звертаємо увагу, що при заміні товару з недоліком на товар аналогічної марки належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не здійснюється.
Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки належної якості перерахунок вартості товару з недоліками в разі підвищення ціни здійснюється, виходячи з його вартості на час обміну, а в разі уцінки – виходячи з вартості на час купівлі.
Заміна (повернення) товару належної якості, але непридатного за формою, розміром, фасоном, кольором або з інших причин, підлягає обмінові протягом 14 днів.
Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець розпочав виконання зобов’язань за договором невчасно або не може його закінчити у визначений термін.
Якщо виконано значну (понад 70% загального обсягу) частину обсягу послуги або робіт, споживач має право розірвати договір тільки на частину послуг, що залишилася, або робіт. Виконану роботу (надані послуги) доведеться оплатити.
При виявленні недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право за своїм вибором вимагати:
– безкоштовного усунення недоліків у виконаній роботі;
– відповідного зменшення ціни виконаної роботи;
– безкоштовного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості;
– відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків у виконаній роботі самотужки або з залученням третьої особи;
– реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладання відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню в разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання – протягом гарантійного або іншого терміну, встановленого договором, або протягом двох років із дня приймання виконаної роботи (наданої послуги) в разі відсутності гарантійного або іншого терміну, встановленого законодавством або договором.
У Законі визначено, якщо після укладання договору стане очевидним, що роботи (послуги) через їхню ціну (вартість) і характеристики або інші обставини явно не задовольнятимуть інтересів або вимог споживача, виконавець повинен негайно сповістити про це споживачеві.
В аналогічному порядку виконавець повинен повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, порівняно з тією, що її можна було очікувати під час укладання договору. В цьому разі споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (послуг).
І.Ю. ЛИСЕНКО,
начальник Головного управління
(Далі буде)
