На це та інші запитання відповідає А.Ю. АНІСІМОВ, заступник директора Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
– Анатолію Юрійовичу, що ближче кінець навчального року, то більше запитань про тестування, адже справа ця зовсім нова...
– Зовсім новою я б її не назвав, оскільки незалежне зовнішнє тестування провадиться в Одеській області починаючи з 2003 року. Саме Одесу серед інших міст (Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів та інші) було обрано для відпрацьовування пілотного проекту, який провадився в Україні за підтримки фонду «Відродження». Тоді ж на базі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова бу¬ло створено центр незалежного зовнішнього тестування, через який вже пройшло чимало випускників загальноосвітніх шкіл, серед них і сільських.
– Так, буваючи у відрядженнях в районах області, знаходжу чимало прикладів, коли діти із глибинки, пройшовши тестування, вступають до престижних вузів – Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Києво-Могилянської академії...
– У цьому й основна мета тестів – зробити освіту доступною кожному, усунути той розрив між міськими й сільськими випускниками, який дає про себе знати при вступі до вузів... Адже йдеться, насамперед, про зовнішню оцінку знань, що не пов'язана ані зі школою, ані з вузами. У ролі екзаменатора виступає третя сторона, незалежна від цих інстанцій.
– Ця самостійність, або назвемо її «суверенністю», і має покласти край корупції в освіті, розмови про яку, на жаль, не стихають...
– І цей чинник теж має значення. Багато учнів, батьків повірили у незалежну систему оцінки знань і розраховують на об'єк¬тивний, справедливий результат. Не дивно, що бажаючих взяти участь навіть у пілотному проекті, було аж занадто... Минулого року, наприклад, навіть довелося перекрити рух на Французькому бульварі через довгу чергу. Зручні тести й ще з однієї причини: вони рятують випускників від зайвих стресів і хвилювань. Раз успішно пройшов тестування, набрав потрібну кількість балів – і прощавай випускні, вступні іспити... Останнє особливо радує батьків, учнів.
– Так, але це якщо пощастить, а раптом невдача...
– Ніхто, крім самого випуск¬ника, не має знати про тестування, результатами якого він вправі розпоряджатися вільно. Якщо його не влаштовують отримані бали, він, як і всі, візьме участь у випускних і вступних іспитах. Але це поки що... Адже ми говоримо про впровадження системи тестування до нашого освітнього простору. Згодом воно стане повсюдним і обов'язковим...
– Що для цього вже зроблено?
– Наприкінці минулого року Кабмін, зрештою, затвердив положення щодо Українського центру оцінки якості освіти. Зверніть увагу: директор цього центру за поданням Міносвіти й науки призначається й звіль¬няється Кабміном і несе персональну відповідальність перед ним за виконання поставлених завдань. Йому підпорядковуються регіональні підрозділи (серед них і в Одесі), навчально-екзаменаційні центри, які й будуть займатися незалежним зовнішнім тестуванням. До нашого регіону підключено Миколаївську, Кіровоградську області. Роботи, звичайно, попереду дуже багато. Адже недосить впровадити незалежні тестові технології, розробити нові стандарти, але треба й впоратися із таким завданням, як моніторинг якості освіти. Йдеться також і про провадження со¬ціально-психологічних досліджень і атестацію педагогічних працівників, про впровадження новітніх інформтехнологій до шкільного життя.
– Ви можете назвати точні терміни, коли тестування стане всеукраїнським і відбуватиметься на загальнонаціональному рівні?
– Поки що такої дати назвати не можу, але планується за два-три роки відпрацювати цю систему, адже головна проблема – адаптація до неї самих школярів: у школах тестові технології майже не застосовуються й починати цю роботу треба в початкових класах.
– Можливо, тому в незалежного тестування стільки, ска¬жімо так, самодостатніх опонентів... Є вони й серед педагогів, і серед керівників навчальних закладів, і серед представників наукової еліти...
– Я в курсі цих дискусій, але суперечки – це добре, тільки так можна встановити істину. Скажу більше: у США, де тестування давно взято за основу, теж чимало супротивників цієї системи. У цілому ж вона широко використовується (як на федеральному, так і загальнонаціональному рівні) у таких країнах, як Австрія, Велика Британія, Італія, США, Франція, Португалія, Нідерланди та інших. Але хочу одразу підкреслити, ми не збираємося сліпо копіювати чиїсь напрацювання, тим більше, що в будь-якій справі є свої плюси й мінуси. Мені особисто теж не подобається муштрувати учнів, підмінювати розумову діяль¬ність простим тренуванням. Наша мета – піднятися на більш вищий, сучасний рівень, ві¬дійшовши при цьому від зубрін¬ня, формування закритого мислення. Справді, гуманітарні, а тим більше творчі дисципліни, на перший погляд, погано стикуються з тестами. Тому цент¬ром і залучаються кращі наукові, педагогічні сили для складання грамотних тестів. Йдеть¬ся про комплексну роботу, яка поєднує й закритий тест, і відкритий (з листовною відповіддю) і творчий варіант, без якого не обійтися при виборі таких спеціальностей, як дипломат, журналіст тощо. Робота в цьому напрямі провадиться, і, до речі, працівники нашого інституту й одеських вузів беруть в ній участь.
– До речі, надійшла інформація, що приймальні комісії вищих навчальних закладів досить вільно інтерпретували дані сертифікатів незалежного тестування й тому його результатами скористалося всього лише 20% абіту¬рієнтів...
– Така проблема є, але й вона вирішується. Цього року Міносвіти й науки зобов'язало всіх ректорів (у наказному порядку) узгодити методику зарахування результатів зовнішнього тестування з українським центром. То ж тепер ніяких маніпуляцій з балами не буде. У сертифікаті, виданому протестованим випускникам, будуть дві оцінки – зі шкільної та вузівської шкали (12-бальної та стобальної системи). Особливість цього року – всі області візь¬муть участь у тестуванні.
– Тут ми й підійшли до найважливішого, цікавого. Як воно буде проходити в Одеській області?
– Нам визначено квоту – 1900 чоловік. Було ухвалено рішення, що цього року тестуванням буде охоплено два міста (Білгород-Дністровський і Котовськ) і два райони – Арцизький і Роздільнянський. Чому вибір випав саме на них? Ми намагалися обрати такі адреси, щоб за числом випускників вписатися до цієї квоти. Зрозуміло, що осторонь залишилися інші міста й райони, серед них і Одеса. Але повторюю, це тимчасові труднощі, пов'язані з поступовим переходом на нову систему оцінки знань. Тестування буде проходити за трьома предметами: україн¬ській мові, математиці й історії. На завдання виділяється дві години 15 хвилин. В математиці 75% матеріалу – алгебра, 25% – геометрія. Історія включає три розділи: історія стародавньої України, історія України ХХ – ХХІ століть, і Всесвітня історія.
– Анатолію Юрійовичу, скажіть відверто, чи можна уникнути витоку інформації? І чи не будуть торгувати тестовими запитаннями ті, хто має до них доступ?
– Я гадаю, тут побоювання марні, оскільки передбачено суворі заходи захисту. Всі тести будуть надходити до нашого регіону у спеціальних закритих пакетах, розкрити які неможливо, буде ушкоджено лінію з малюнком. Роботи ж самих учнів шифруються за допомогою штрих-кодів. У класах, де будуть проходити тестові роботи, зможуть бути присутніми громадські спостерігачі. Щоб не було підказок з боку педагогів. Та й сама перевірка виконаних тестів теж дуже складна. Спочатку їх сканують і обробляють за допомогою комп'ютерів, потім триває перевірка двома екзаменаторами (незалежними один від одного). А оскільки замість прізвища буде код, подбати комусь «про рідну людину» навряд чи вдасться. Дні тестування єдині для всіх областей: 13 травня (українська мова), 20 травня (математика або історія).
– З Ваших відповідей напрошується висновок, що особисто Ви – прихильник нової системи...
– Так, я «за», оскільки її ви¬знано в багатьох країнах світу й дає, на мій погляд, непогані результати. Це – показник гуманної, демократичної й, у той же час, справедливої оцінки якості знань. У нас же тести мають забезпечити рівні можливості й доступ до одержання вищої освіти. Повірте, за такого підходу дуже важко, практично неможливо, батьковому синку з товстим гаманцем потрапити навіть на контрактне (платне) відділення, оскільки й туди із двійками (низькими балами) не приймають. Заслін буде дуже потужний! Знання завжди вважалися абсолютною цін¬ністю у світі. І опановувати їх мають найздібніші, найпрацьовитіші. Тоді в нас не буде липових дипломів і таких же фахівців.
