Звістка про «техногенну» катастрофу в Алчевську у січні ц.р. вразила навіть бувалих чиновників з МНС. І до «епіцентру» з державних резервів направили фінансову допомогу, а рятувальників-будівельників слали з усієї України, включаючи Одещину, де у той же час аналогічну драму переживали одразу в двох містах – Кілії та Вилковому. Але НП в Кілійському районі надбанням гласності не стало: місцеві чиновники посилено приховували масштаб нещастя від країни й керівництва України в гірших традиціях адміністративної «таємності». Адже тривала передвиборна кампанія...
Тепер житлово-комунальне господарство готується до зими 2005/2006, і кілійці з жахом бачать: трагедію холодомору їм судилося пережити знову. Необхідні роботи щодо відновлення зруйнованих теплових мереж не провадяться, зате руйнується і робота міського водопроводу. Але воду питну бутильовану городяни зможуть у крайньому разі купувати в магазинах. А тепло для жител? Ані запасів вугілля, ані резервних ліній електричного живлення Кілія не має. Не відновлює ніхто й колишню систему водного теплопостачання від котелень на мазутному паливі. Більше того, дотепер не обраний шлях виходу із цієї катастрофічної ситуації. Новообраний мер Кілії В.П. Коліков та начальник головного управління промисловості й розвитку інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації О.В. Кураков припускають перевести житловий фонд Кілії на електричне опалення. Хтось порахував, що це дешевше. Але спершу треба вирішити два відкладені завдання: підвести лінію електропередач та переконати НКРЕ встановити пільговий тариф на електроенергію для кілійців, які використовують електрообігрівання житла. Причому, друге завдання, мабуть, важче через загальне підвищення тарифів.
Зате благополучно простоює нове обладнання комунальної котельні в селищі Судноремонтників, прийнятої в експлуатацію у 2005 році. Але колишнього керівника підприємства тоді вижили, а економіст, що його змінила, за «алчевським методом» не забезпечила належну підготовку тепломереж і довела до НП.
До відповідальності початкуючу «начальницю» ніхто й не збирається притягати. І керівники котельні з інтересом чекають експерименту з «електрифікації» теплопостачання, прибе¬рігають довірене нове устаткування, яке амортизується, що перебуває поки що у комунальній власності. При цьому ще й заощаджують на зарплаті охоронцям, заборгувавши цим людям з початку року...
Дуже «тіньова» економічна схема вимальовується в теплогосподарстві Кілії. І зовсім не зрозумілий вихідний «організаційний» момент: хто відпо¬відає за його «підготовку до зими». Мерія – не має у своєму розпорядженні необхідних коштів, облдержадміністрація – перебуває напередодні кадрової ротації, майже неминучої за призначення нового її голови. А ра¬йонне керівництво – «умило руки».
Знаючи, що не стане «крайнім», не беручи участі у прийнятті відповідальних рішень, голова Кілійської райдержадміністрації О.А. Гречаний не забезпечив навіть розробку необхідної проектно-кошторисної документації, «заощадивши» бюджету передбачені на це кошти. У своєму звіті перед сесією районної ради, яка відбулася 30 червня, перерахувавши десяток написаних «Програм розвитку», він залишив без уваги найважливішу проблему: теплопостачання Кілії, де мешкає і його сім’я. А зимову аварію на теплових мережах Кілії її колишній мер О.А. Гречаний пом'янув на останній сторінці представленого великого «Звіту... про виконання делегованих повноважень». Пом'янув – мимохіть і після звіту про іншу «велику операцію», але не райадміністрації, а підривників Болградської аеромобільної дивізії. Вони знешкодили Ф-1, гранату «часів Великої Вітчизняної війни, яку було знайдено у м. Кілії».
На тлі гранати дрібніє пригода, викладена авторами звіту О.А. Гречаного так: «Взимку 2005-2006 років температура повітря досягла -24 градусів С, що призвело до замерзання водогінних та каналізаційних мереж багатоквартирних будинків у м. Кілії та м. Вилковому, у результаті чого було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на термін більш як три доби, що класифікується як надзвичайна подія місцевого рівню».
Чітко видно, що в НП винна «температура повітря». Навіщо тоді з'ясовувати число потерпілих і суму заподіяного збитку? Простіше, не соромлячись злиденності, перелічити вжиті при «ліквідації НП» куці сили порятунку: 18 працівників різних підприємств міста, 8 «агрегатів для відігрівання замерзлих трубопроводів», 10 «одиниць техніки для виконання різних першочергових (?) заходів»...
Відповідаючи на сесії райради за наслідки свого 15-місячного «стажування» О.А. Гречаний затинався й часто кліпав очима, але у відставку не подав. І послуги цього «молодого керівника», як назвала його захисниця-наставниця В.І. Чабанова, доведеться мешканцям Кілійського району терпіти й надалі. Якщо тільки не втрутиться сам Президент України. Адже, сесія районної ради не змогла ухвалити рішення щодо визнання незадовільної діяльності такого «голови» району: не вистачило депутатам одного голосу. Либонь, не всіх зачепило лихо земляків.
Тим часом мешканки Кілії – колишній директор-бібліотекар П.Ф. Васильченко та учитель-вихователь школи-інтернату Е.А. Олександрова – підрахували: ну, не зможуть вони оплатити опалення за новими тарифами! А субсидії на це не одержують: одній тепло не постачають через руйнування будинкової тепломережі, а іншій – «не належить», тому що прописала на своїй житлоплощі своїх дітей. Як перезимувати ветеранам праці – ніхто зрозумілої поради не дає. А самі вони скаржаться, що минулої зими в селищі Судноремонтників, яке найбільше постраждало від аварії, багато мешканців від переохолодження вмерло. Як згадує П.Ф. Васильченко, практично, щодня тоді влаштовували похорони... Страшно в таке повірити.
Але груба правда фактів підтверджує: систему опалення житла городян – зруйновано, смертність минулої зими – стрімко зросла, відновлювати опалення до наступної зими – адміністрація не поспішає. Хоча влада в районній і обласній радах начебто б оновилася...
То хто ж відповість за повторення Кілійського холодомору?
