Як ми вже повідомляли, на першому пленарному засіданні другої сесії облради V скликання, яке відбулося 23 червня поточного року, було розглянуто багато організаційних питань. Затверджено Регламент облради V скликання, Положення про постійні комісії й персональний склад цих комісій, Положення про помічників-консультантів депутатів облради, структуру й чисельність секретаріату облради.
Друге пленарне засідання, яке за попередніми даними обговорить понад 15 питань, зосередить свою увагу на проблемах соціально-економічного та культурного розвитку області, виконання обласного бюджету. Депутати висловлять своє ставлення до ситуації, пов'язаної із підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, визначаться щодо статусу російської мови в Одеській області, обговорять низку інших актуальних проблем.
Напередодні другого пленарного засідання редакція газети «Одеські вісті» звернулася до заступника голови обласної ради М.А. ТИНДЮКА та начальника Головного фінансового управління облдержадміністрації О.Д. БЕССАРАБОВОЇ із проханням прокоментувати найважливіші економічні та фінансові документи, які стануть головною темою обговорення.
Микола ТИНДЮК: «З ПРОГРАМОЮ РОЗВИТКУ ЗАТЯГНУЛИ»
– Миколо Андрійовичу, з нинішнього депутатського корпусу Вам, мабуть, частіше від інших доводилося готувати проекти програми соціально-економічного розвитку області на черговий рік, брати активну участь в обговоренні цього документа. Тому ви¬рішили звернутися з цим запитанням саме до Вас: як Ви оцінюєте ситуацію, коли один з головних документів області ухвалюється у другій половині року?
– Досить сумно. Протягом багатьох років програма соціально-економічного розвитку області за¬тверджувалася у січні. Таким чином давалася можливість зосередити фінансове забезпечення на пріоритетних напрямах модернізації виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, зміцненні соціального сектору, забезпеченні зростання добробуту жителів області.
Втім, і у поточному році, незважаючи на багато обставин, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів до парламенту країни і місцевих рад, чергову програму соціально-економічного розвитку області можна було ухвалити теж у січні, у гіршому випадку – у березні. Зауваження, які вносилися на початку року президією облради ще четвертого скликання, постійними комісіями, можна було оперативно врахувати і знову ініціювати повторний розгляд цього проекту.
Але справа затяглася на невизначений термін. Лише у березні президія облради, до складу якої входив і я, знову змогла вивчити новий варіант програми. На жаль, довелося знову констатувати, що багато зауважень не було враховано, за окремими позиціями допущено «нестикування», не до кінця враховано стан справ в економіці країни та області, що склався. Документ знову було повернуто облдержадміністрації на доопрацювання. Але останній сесії облради минулого скликання його так і не подали.
Тому новий склад облради з перших днів своєї роботи знову повернувся до цього важливого для області документа. І на черговому пленарному засіданні другої сесії це питання стоїть під першим номером.
– Що являє собою новий проект програми, які головні орієнтири нашої області у її подальшому соціально-економічному і культурному розвитку?
– Програма, про яку ми говоримо, досить об'єм¬ний документ, тому що охоплює фактично всі сфери розвитку народногосподарського комплексу. Але при цьому, у першу чергу, визначаються пріоритетні напрями, завдання і шляхи їхнього здійснення.
Для нас головним у роботі було і залишається зміцнення соціально-економічного та інвестиційного потенціалу регіону, підвищення рівня і якості життя населення шляхом забезпечення комплексного і збалансованого розвитку районів і міст, відтворення трудових ресурсів, підтримки малого і середнього бізнесу з метою створення нових робочих місць, виробництво якісної конкурентоспроможної продукції.
– Нам необхідно забезпечити інноваційність реального виробничого сектору та його конкурентоспроможність, забезпечити ефективність ринкової економіки. В результаті всіх цих дій домогтися по¬ліпшення соціально-побутових умов життя, насамперед, жителів сільських населених пунктів.
– І все ж, в останньому варіанті проекту не обійшлося без деяких прорахунків, про що говорилося на президії облради, у постійних комісіях.
– Так, доводиться вже не раз звертати увагу працівників Головного управління економічного розвитку та європейської інтеграції облдержадміністрації, які готували проект програми, що необ¬хідно ретельніше прораховувати окремі положення в економіці області, аналізувати їх, і на цій основі пропонувати шляхи подальшого соціально-еконо¬мічного розвитку регіону.
Скажімо, у попередньому варіанті передбачалося зростання обсягу промислового виробництва на 6,5 відсотка. Цифра була просто нереальна. Тут не враховувалися ті істотні зміни, які сталися у забезпеченні паливно-енергетичними ресурсами, різкому підвищенні їхньої ціни на міжнародному та внутріш¬ньому ринках. Наші зауваження було враховано, зроблено відповідні перерахування і названо більш реальний показник – 3,5 відсотка, над виконанням якого у наш час теж потрібно добре усім попрацювати.
Друга проблема пов'язана з працевлаштуванням населення, створенням нових робочих місць. Якщо вірити статистиці, то у нас найнижчий відсоток безробіття серед регіонів країни – менше двох відсотків. Такий показник, судячи із законів економіки, свідчить тільки про брак робочої сили в регіоні, відсутність необхідного резерву для поповнення армії робітників і спеціалістів. Але цей показник – вибачте, як середня температура у лікарні...
Тут потрібен більш диференційований підхід, з врахуванням ситуації у кожному окремому місті і районі. Тоді з'ясуємо, що у нас є чимало таких районів, де безробіття становить 20 – 30 відсотків. І цю обставину потрібно насамперед мати на увазі при складанні програми.
І ще одне. В області щороку, судячи зі звітів, створюється до 60 тисяч додаткових робочих місць. Протягом року вони заповнюються непрацевлаштованими робітниками та спеціалістами, а кількість безробітних аж ніяк не зменшується, залишаючись на рівні приблизно 30 тисяч чоловік. Тут щось не так. Або методика підрахунку неправильна, або нові робочі місця створюються реально не в тій кількості.
У своєму виступі на президії звернув увагу авторів проекту і на таке «нестикування». У програмі намічається істотне зростання заробітної плати – на 30 відсотків. Багато кроків для цього вже зроблено, що, гадаю, відчули на своєму сімейному бюджеті багато жителів області. А якщо так, то повинні зрости і відрахування до бюджету, інші обов'язкові платежі. Тоді стає незрозуміло, чому, скажімо, планується зменшити надходження до Пенсійного фонду.
Називалися й інші недоліки у пропонованому проектному документі. Варто сказати, що в останньому варіанті, який одержали депутати, багато які з названих вище недоліків уже враховано і внесено відповідні виправлення.
Але останнє слово в оцінці цього документа за депутатами, сесією облради. Наскільки мені відомо, із співдоповіддю з цього питання повинен виступити голова постійної комісії з питань економіки, промислової політики, інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу Борис Вікторович Шурин, інші депутати.
– На другому пленарному засіданні буде розглядатися і питання про соціально-економічний розвиток Одеської області за 5 місяців. Ваша думка про отримані результати?
– Вони багато в чому нас не задовольняють. Звичайно, можна послатися на об'єктивні причини, на політичну ситуацію після минулих виборів, на відсутність стабільності в країні. В підсумку цього, насамперед, різко зменшився потік закордонних інвестицій, вкладених у виробництво. Тому працюватимемо у цьому напрямі. В області чимало підприємців, окремих великих підприємств, які демонструють свою вірність взятим перед інвесторами зобов'язанням. І сам регіон не втратив своєї привабливості. Отже, потрібна конкретніша робота.
Друге. Потрібно пожвавити роботу на бага¬тьох промислових підприємствах. Час, коли прикривалися досягненнями двох гігантів нашої індустрії – Припортовим заводом і ВАТ «Лукойл» – Одеський нафтопереробний завод», давно минув. Зараз потрібна висока віддача кожної галузі промисловості.
Але і сьогодні, на жаль, можна прочитати у звітах про те, що, “якщо не вважати обсяги виробництва продуктів нафтопереробки, то приріст промислового виробництва області становить 4,4 відсотка”. Вести так розмову, отже, присипляти наші бажання критично осмислювати ситуацію і вживати конкретних й ефективних дій для просування вперед.
А якщо ми кожному відверто скажемо, що промислове виробництво за 5 місяців скоротилося на 20,8 відсотка, то це буде мати мобілізаційне значення і для тих, хто зайнятий виробництвом, і для тих, хто за обов'язком служби повинен не просто констатувати становище, що склалося, але і впливати на нього і організаційно, і професійно.
Буде конкретна робота – будуть і інші результати. І це підтверджується багатьма досягненнями і в минулі роки, і в даний час на багатьох ділянках виробництва.
– Дякую за розмову.
Ольга БЕССАРАБОВА: «ЩОБ НАПОВНЮВАВСЯ БЮДЖЕТ»
– Ольго Дмитрівно, на сесії піде розмова про підсумки виконання бюджету за перший квартал. Але вже є результати за п'ять місяців. Про що вони говорять?
– У січні – травні 2006 року до Зведеного бюджету України надійшло понад 1,5 мільярда гривень, що майже на третину більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. А от до Державного бюджету надійшло коштів менше, ніж прогнозувалося Міністерством фінансів України, хоча і значно більше аналогічних торішніх показників. Тут позначається не до кінця обґрунтована методика визначення розмірів платежів по області, деяких містах і районах.
Але справа не тільки в методиці. Варто визнати, що заборгованість щодо платежів у бюджет склала 51,8 млн гривень. Хвилює ще і той факт, що ця заборгованість з початку року не зменшується, а поступово зростає.
– Давайте поговоримо про дохідну частину обласного бюджету, як він складається, хто не особливо поспішає його поповнювати?
– Оскільки мова на сесії йтиме про підсумки першого кварталу, то буду ілюструвати свої висновки за його результатами. Отже, за цей період часу у дохідну частину обласного бюджету на¬дійшло 83 млн гривень. Це 22,8 відсотка планованих річних надходжень. Звичайно, показник цей міг і мав бути значно вищим. Але залишилися невиконаними багато статей дохідної частини бюджету. Зокрема, як і в минулому, так і в поточному році не здійснюється плата за оренду водних об'єктів місцевого значення, хоча рішення щодо цього питання давно прийнято. З одного боку, ми постійно говоримо про дуже грубі порушення екології, а з другого боку – маємо мізерні надходження від зборів за забруднення цього самого навколишнього середовища, інші надходження щодо даного джерела. Тривожить і слабке надходження коштів від податку на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є обласна рада.
– А хто ж має забезпечувати виконання дохідної частини бюджету?
– Якщо говорити про Державний бюджет, то його виконання забезпечують Державна митна служба – 60 відсотків, Державна податкова адміністрація в Одеській області – 38 відсотків і лише 2 відсотки інші структури.
Як уже говорилося, працюють вони по багатьом напрямам непогано і забезпечують прогнозні показники. Але є один, котрий безпосередньо впливає на фінансове забезпечення області. Йдеться про перевиконання доведених завдань щодо доходів, з яких повертається в область так називана дотація вирівнювання. Тут залишився борг у 36,9 млн гривень. І, виходить, додаткових коштів область так і не одержить. Звичайно, позначилося зниження обсягів ввезених товарів і товарів, які вивозяться, а звідси – недоодержання митного збору.
Недопрацьовує і Державна податкова адміністрація в Одеській області. Особливо щодо стягування податку на прибуток промислових підприємств, щодо акцизного збору і збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення.
Є й інші претензії до податківців. Вони не виявляють належних зусиль щодо компенсації податку на додану вартість. Тут показники вимірюються багатьма десятками мільйонів.
Крім того, в процесі ревізій встановлюються прихована або допущена помилково недоплата податків, яка підтверджується і рішеннями судів. Ці суми залишаються ніби “в резерві” на багато місяців. Можна навіть припустити, що з їх допомогою податківці регулюють відсоток виконання доведених завдань.
– Але жителів області буде, напевно, більше цікавити ситуація в місцевих бюджетах. Як тут йдуть справи?
– За станом на 26 червня ц.р. до місцевих бюджетів області надійшло 867,3 млн гривень, або 100,8 відсотка до піврічного завдання. Додатково одержано 5,4 млн гривень.
Але це в узагальненому вигляді. А якщо в деталях, то майже половина районів і міст обласного значення ці завдання не виконують. Причому з місяця на місяць. Тут насамперед позначається відсутність належного контролю і організаторської роботи з боку керівників районів на місцях. Інакше чим можна пояснити той непривабливий факт, коли деякі з них виконують завдання лише... на 98-99 відсотків. Якби був попередній постійний моніторинг, вживалися вчасно необхідні заходи, то такого явища ми б не мали.
Ще одна досить тривожна ситуація. Постійно зростає питома вага платежів, оплачуваних бюджетними організаціями. Вона складає в Котовському районі – 65 відсотків, в Ананьївському – 48,1, у Красноокнянському – 40. Це ще раз говорить про те, що в названих і в деяких інших районах не займаються належним чином розвитком економіки, створенням нових і реконструкцією старих промислових підприємств, розвитком бізнесу. Тут у приклад іншим можна навести Комінтернівський район, де частка бюджетних організацій складає в податкових надходженнях усього лише 5,5 відсотка.
Необхідно також на місцях предметніше і конкретніше займатися розвитком малого і середнього бізнесу. Справа ця потрібна, про це говорять результати, досягнуті в місті Ізмаїлі. Тут середній бізнес забезпечує 65,8 відсотка надходження податків. У Болградському районі – 46,7, в Ізмаїльському районі – 42,3 відсотка. Але ми маємо чимало районів, де ці показники в багато разів нижчі.
Крім того, у кожному районі є великі сільгосппідприємства, фермерські і одноосібні господарства. Але надходження податків від них дуже полярні: від 43 відсотків у Саратському районі до 12,9 – у тому ж Котовському.
– І які ж висновки?
– У підсумку виходить, що половина районів не виконує доведені Міністерством фінансів України показники. Серед відстаючих – Котовський, Ре¬нійський і Татарбунарський райони.
Звичайно, тут позначається і не до кінця обґрунтовані цифри завдань, що порівняно з минулим роком для деяких міст і районів, майже подвоїлися. Та й на місцях не завжди затверджуються реальні показники дохідної частини бюджету, щоб мати можливість аналогічним чином збільшувати і витрати на невідкладні потреби в соціальній сфері.
Необхідно більше уваги приділяти наповненню дохідної частини місцевих бюджетів саме з боку районної ради і районної держадміністрації. Справа в тому, що представники Державної податкової адміністрації живуть, переважно, турботою про поповнення скарбниці країни. За місцеві бюджети з них ніхто не може спитати, тому що це буде суперечити існуючому Бюджетному кодексу.
Але є ще одна проблема. Місцеві органи практично мало зацікавлені в поповненні цієї дохідної частини бюджету на всіх рівнях. Адже як би не намагалася місцева влада, село або селище з цих надходжень не одержує навіть одного відсотка відрахувань.
Чи не звідси бере початок і та неприваблива картина, коли сільські ради без особливого бажання контактують з податківцями, навіть часом передоручають їм списки орендарів землі, інших підприємців. Це ненормальне явище, але воно породжено недосконалістю Бюджетного кодексу.
Тому насамперед депутати місцевих рад повинні ініціювати перегляд багатьох статей цього кодексу з погляду формування бюджетів і зацікавленості в цьому усіх відповідальних осіб на місцях.
А з другого боку, нам, фінансовим працівникам, разом з депутатами місцевих рад необхідно більше уваги приділяти виконанню саме дохідної частини бюджету.
