Прихильники Януковича не вірять жодному слову «коаліціантів»
Український парламент як і раніше не працює. Переговори про його розблокування відбуваються цілодобово. Зрушень – жодних. Депутати найчисельнішої фракції «Регіони України» ні на мить не залишають сесійної зали. Побоюючись, що опоненти з «демократичної коаліції» вмить скористаються «втратою пильності» і відкриють-таки чергове пленарне засідання; у цьому разі провести успішне голосування за кандидатуру спікера Петра Порошенка і прем'єр-міністра Юлію Тимошенко – всього лише справа техніки.
Кореспондент «ОВ» попросив прокоментувати те, що відбувається, одного з головних фігурантів нинішньої кризи – депутата від «Нашої України» Петра Порошенка, «регіонала» Тараса Чорновола і політолога, експерта Інституту відкритої політики Євгена Петренка.
– Під час зустрічі з керівниками СПУ, БЮТ і «Нашої України» Віктор Ющенко висловив побажання не брати на себе керівництво всіма парламентськими комітетами, а, навпаки, «поділитися» з опозицією комітетом з питань свободи слова та ЗМІ, з контролю за приватизаційними процесами. Замість цього, за словами Віктора Януковича, його однопартійцям і комуністам, у кращому випадку, запропонували посади заступників голів у цих комітетах. Наскільки, на Ваш погляд, це справедливо стосовно політичної сили, визнаної одноосібним переможцем виборів 26 березня?
П.П.: – Дотримуючись «традиції 2002 року», партії-переможниці, крім згаданих Вами комітетів і комісій, «відійшов» також найважливіший із усіх парламентських комітетів, бюджетний, – щоб у такий спосіб опозиція мала можливість постійного контролю над діями влади. Або парламентської більшості, що в принципі те саме. Ми жодного разу не оспорювали право ПР на контроль і на конструктивну критику коаліції; переговори з цієї проблематики у даний час тривають.
– Припустімо, з парламентськими комітетами більш-менш зрозу¬міло. А чому Ви наполягаєте на так званому пакетному голосуванні? Адже воно у Конституції України і в Регламенті роботи ВР ніде не позначено…
П.П.: – Це майже як в українському прислів'ї: «Чули дзвін, та не знають, де він…». «Пакетне голосування» – зовсім не вимога «Нашої України», Соцпартії чи Блоку Юлії Тимошенко. Я не заперечую, що такий спосіб схвалення відомих вам кандидатур (у тому числі самого П. Порошенка – на посаду спікера – авт.) на посади Голови Верховної Ради та уряду розглядався під час попередніх спільних переговорів і засідань погоджувальної ради ВР. Але були, крім нього, ще кілька варіантів. Вже хто-хто, а «Наша Україна» менше за інших зацікавлена йти на порушення Регламенту ВР та інших законодавчих актів! Цими днями за рішенням фракції Роман Зварич і ще кілька депутатів від «НУ» внесли законопроект про роздільне голосування, він зареєстрований відповідною службою ВР. Ми не боїмося голосування за кандидатуру на посаду спікера в «таємному» режимі. Тому не варто говорити, начебто якась частина депутатів не зовсім довіряє колегам-однопартійцям чи однодумцям з іншої партії, яка входить до коаліції.
– По Росії взагалі гуляє чутка, начебто нинішня тактика Вашої фракції «надиктована» одним дуже впливовим пітерсько-московським політиком. Вам справді телефонували зі Старої площі?
Т.Ч.: – Ваша версія – одна з 10, які мені останнім часом доводиться коментувати. Існує ще більш правдоподібна і життєздатна, вона полягає ось у чому: лінія поводження фракції ПР накреслена…Секретаріатом Президента України – з метою розтягти в часі період перебування при владі кабінету Юрія Єханурова. Погодьтеся, наші теперішні дії чудово вписуються в цю канву: кабінет Єханурова, всупереч всім прогнозам, може керувати країною як мінімум ще місяць…
– Іншими словами, жодний Кремль Вам нічого не наказував?
Т.Ч.: – Чомусь і в Росії, і в Україні повелося занадто вже демонізувати своїх політиків. Насправді Москва вже давно махнула рукою на наявні в неї напрацювання щодо дестабілізації життя в Україні «ззовні». У Кремля є набагато ефективніший важіль впливу: постачання російських енергоносіїв, без яких наша економіка довго не протягне.
– У чому причина протистояння Партії регіонів і коаліції, що загострилося? Партії-переможниці не подобається ідеологія «помаранчево-малинових» чи справа у горезвісній «узурпації влади»?
Є.П.: – Бачите, такий вже мента¬літет цієї частини української еліти: він не політичний, а бізнесовий. І ті, й другі прагнуть насамперед «відбити» витрачені на передвиборну кампанію величезні суми, а це реальніше зробити, одержавши прямий доступ до коштів держбюджету. Тобто, причини – сугубо егоїстичні. Звідси і відомі вам «хвилі» у сесійній залі, які, з точки зору західної демократії, виглядають «дикунськими», нецивілізованими й абсолютно незрозумілими.
З приводу ж статусу «партії-переможниці»… Вважати Партію регіонів «всеукраїнською» – некоректно: її депутати у Верховній Раді представляють інтереси переважно одного окремо взятого регіону й обмеженої кількості людей.
– А про пакетне голосування що думаєте? Воно у природі-то хоч існує? Чи вигадане «регіоналами»?
Є.П.: – Мабуть, Ви чули звернення Віктора Ющенка, який закликав конфліктуючі сторони у парламенті негайно сісти за стіл переговорів заради блага нації. Миттєво у відповідь пролунало: «Не ми...», «Не ми!», «Не ми!». Соціалісти, БЮТівці і «нашоукраїнці» дружно відхрестилися від приписаного їм прагнення голосувати за Тимошенко і Порошенка «у пакеті». Мовляв, самі не знаємо, звідки пішла «шкідлива чутка»…
– Тоді у чому причина розбіжностей всередині коаліції? Мороз ось виступив з ініціативою, мовляв, нехай Петро Порошенко набереться сміливості і відмовиться від планів посісти спікерське крісло…
Є.П.: – Причина у тому, що вони (партії, які входять до коаліції – авт.) банально один одному не довіряють! Адже люди Великого Бізнесу у нашій країні звикли не заробляти, а переважно «відщіпувати» і «відламувати» від бюджету – великими або дрібними «шматками», шукати слабкіших у суспільстві, щоб потім за їхній рахунок збільшувати власні ка¬пітали.
– Ви це про депутатів-бізнесменів з «Нашої України»?
Є.П.: – Не лише про них. Хіба Блок Юлії Тимошенко так вже разюче від них відрізняється?!
Звичайно, не всі представники коаліції перейнялися цим мисленням. Є серед них чимала частина «ідеалістично налаштованих» людей, які не заперечують можливості компромісу, у даному разі з прихильниками Віктора Януковича. Адже політика, за великим рахунком, – це мистецтво вчасно виходити на компромісні рішення в інтересах всього суспільства і держави в цілому.
