У художньому салоні «Акцент» ТОВ НСХУ (вул. Торговельна, 2) відкрилася виставка одеського художника-графіка Євгена Сивоплясова
Всього лише кілька десятиріч минуло з того часу, як людство зробило крок до нової космічної ери.
Прагнення ж осмислити таємничий світ небес виникло в людини ще на зорі цивілізації. Вона малювала на скелях і в печерах знаки Сонця, Місяця й зірок. Минали тисячоліття. Уявлення людей про Космос розширювалися й поглиблювалися, знаходили своє відображення у народному епосі й філософії, у науці й релігії, у музиці й образотворчому мистецтві. Численні підтвердження цьому ми бачимо в культурах Єгипту й Індії, у Древній Греції та Древньому Римі, у творах художників Відродження.
У тій або іншій формі, космічна тема завжди була присутня в художній творчості різних народів різних епох. Але тільки у ХХ столітті вона поступово розкрила й для художників, і для глядачів свою багатогранність. Перша половина ХХ століття подарувала нам видатні відкриття Чижевського, Вернадського та Ціолковського, космічні сонати Чюрльоніса, лірико-філософське бачення космосу художниками «Амаравелли» та іншими «російськими космістами».
З виходом радянської людини до позаземного простору, космічна тема в образотворчому мистецтві стає однією з основних, здобуває офіційний статус і є частиною політичної пропаганди. Космічна тема присутня практично у всіх видах та жанрах радянського образотворчого мистецтва 60-х. До неї звертаються відомі майстри живопису й графіки, скульптори й архітектори. В основі їхньої творчості образ Людини – підкорювача космосу й наукова фантастика.
Новий імпульс космічна тема здобула у другій половині 60-х, після натурних замальовок та перших картин льотчика-космонавта, художника Олексія Леонова, роботи якого одразу ж здобули всесвітню популярність. Саме Леонов – очевидець космосу – заклав основу документально-космічному напряму в образотворчому мистецтві. Адже існувала велика різниця між сприйняттям теми космосу до й після його реального освоєння.
Так склалося історично, що тривалий час космічна тема сприймалася нами винятково як процес науково-технічного розвитку, як «кос¬мічна експансія» людства, як щось явно матеріальне. Але завжди паралельно з матеріальним Космосом у свідомості й підсвідомості людини існував Космос духовний, ідеальний. Мікрокосм і макрокосм. Людина у Всесвіті й Всесвіт у Людині... Взаємодія, що породжує космічну гармонію й завжди хвилює художників.
І творчість Євгена Вікторовича є своєрідним відбитком цього космічного процесу. Назва нової виставки Євгена Сивоплясова «Психографіка – медитативне малювання» пояснює саму суть творчого методу художника – збагнення паралельної реальності через медитацію. Адже свої графічні твори, виконані в оригінальній авторській техніці аквареллю, гуашшю й темперою, він створює вночі й обов'язково під музику, в особливому стані медитації, під час якої йому з’являються образи з іншого, паралельного світу, які потім «матеріалізуються» на папері у вигляді прозорих та «енергетичних» композицій, що світяться.
Образи, «матеріалізовані» на папері, часто не підписано, – щоб не заважати глядачеві побачити в них щось своє. Різні люди бачать різне: народження й загибель інших світів, утворення зоряних систем, космічну невагомість та невагомість морську, вигадливий «підводний космос», життя фантастичних істот, торсіонні поля й багато чого іншого.
Роботи Євгена вирізняє віртуозне володіння лінією в рамках придуманої ним техніки виконання, що надає усім без винятку роботам художника дивну динаміку й буквально ефірну легкість та прозорість, майже невагомість. Яскравий колорит підкреслює динаміку ліній та необхідне емоційне тло, а в окремих творах багаторазово підсилює їх драматична напруга.
Усе це супроводжується надзвичайно заворожливою музикою композитора-електронника Костянтина Пінчковського. Подібний союз музики й графіки має дуже сильне емоційне враження. Змушує глядача не просто дивуватися (жахатися або захоплюватися), але головне – підводить його до міркування про Космос, про множинність світів і про себе.
Людмила РОГОВСЬКА, художник,
Сергій САЄНКО, директор салону «Акцент»
