ДО ОСТАННЬОГО ВІДВІДУВАЧА
Перший прийом громадян головою облради Миколою Скориком 14 липня – це передусім велика кількість людей, які, попри палючу спеку, прийшли зі своїми проблемами. А вони, ці проблеми, найчастіше затривалі.
Грубезні теки листування, відповіді з усіляких інстанцій, підсумки розглядів у судах – усе це відвідувачі принесли з собою на прийом.
Що незвично – це нашорошеність клопотальників стосовно преси. “Навіщо ви сюди прийшли? Хто дозволив журналістам бути присутніми? На підставі якого закону пресу допущено на прийом до голови облради?”, – з цими запитаннями відвідувачі буквально накинулися на представників ЗМІ.
– Так, ситуація вельми нестандартна, зазвичай нам намагаються розповісти про свої проблеми, а тут мало не взапотилицю випихають, – констатував хтось із колег. Але ось відвідувачі заспокоєні, всі потрібні пояснення дано.
Цікава подробиця: до кабінету голови облради люди заходять у досить стурбованому стані, встигши перед тим чимало посперечатися між собою. Виходять же спокійні й замирені. Спадає на думку, що справа в самій атмосфері прийому: Микола Скорик гранично доброзичливий і водночас украй конкретний у тих чи інших обіцянках.
Прохальникам помочі тут не обіцяють золоті гори та розв’язання абсолютно всіх проблем. Чому всіх? Справа в тім, що в більшості відвідувачів скарги та претензії за декількома питаннями, яких нерідко буває до десятьох... Перший відвідувач – і питання, складене з двох частин. Спочатку проблеми пільг і компенсацій, для уточнення правильності нарахування яких потрібно буде звернутися до управління праці та соці¬ального захисту населення. А от друга частина проблеми, з якою відвідувач прийшов на прийом до голови облради, – мрія письменника-фантаста. Мова про казкові лазери, що цільовим чином впливають на громадянина, може тривати, як ви розумієте, скільки завгодно...
Для наступних відвідувачів зробити кілька кроків – уже чимала проблема. Фронтовики, немолоді люди, один із яких незрячий, прийшли до Миколи Леонідовича по поміч.
– Ти, синку, остання наша надія, – не приховують свого занепокоєння ветерани. – Не думали, що нам на старість доведеться по приймальнях ходити, правди домагатися.
Проблема, що постала у стариків, досвідчених терпільців, – події недавнього часу в обласному госпіталі ветеранів війни, що в престижному ра¬йоні – на 15-й станції Великого Фонтану. Виклавши подробиці пригоди та передавши голові обласної ради документи, ветерани, заспокоєні, йдуть собі.
– Цією проблемою треба зайнятися серйозно та негайно, – коментує ситуацію Микола Скорик. – Люди страждати не мусять.
Ціла делегація на прийом до голови облради приїхала з Раухівки Березівського району. Депутати місцевої ради просять допомоги: вже не один рік розкрадається майно місцевого військового містечка. З землі викорчовують величезні плити, вивозять будматеріали. Державі завдано збитку на мільйони гривень. У захирілому військовому містечку залишилося чимало приватизованого житла, полишеного власниками. Будинки старіють, дахи течуть, стіни залито потоками води навіть у час найбезневиннішого дощику аж по перший поверх.
Ще одна проблема – брак централізованої каналізації, через що стоки затоплюють довкілля.
Виокремити з велетенського обсягу інформації, що з нею люди прийшли на прийом, щось найголовніше дуже нелегко: адже проблеми громадилися роками. З іншого боку, розв’язувати їх треба щонайскоріше, бо цілком може спрацювати так званий принцип доміно: набравшися достатнім обсягом, усе чинне створює вибухонебезпечну ситуацію. Але для розв’язання проблем Раухівки потрібні гроші, і чималі. Втім, приблизно в половині ситуацій, про які розпо¬відають люди, що прийшли на прийом, потрібні солідні вкладення. Диференціювати, визначивши, де реальна потреба, а де пусте прожектування – завдання голови облради.
Серед відвідувачів є люди різні. Хтось прийшов із власним болем, хтось за принципом “я поговорити, а раптом вийде розв’язати нерозв’язну через свою абсурдність проблему”.
Є ще одна категорія відвідувачів – люди, налаштовані на війну з усі¬лякими інстанціями. Колись хтось, із їхньої точки зору, щось неправильно вирішив – і почалася паперова війна. У справу втягнуто низку інстанцій, суди, представників влади, народних депутатів, працівників приймальні Президента. Вже й проблему давно розв’язано, але відпочаткове реальне чи гадане непорозуміння роздмухано до розмірів глобальної проблеми.
Таких відвідувачів теж було досить. У них кілограми паперів, теки з документами, заявами та бажання будь-що провадити війну до перемоги. В такій ситуації залишається тільки розвести руками. Голова облради терпляче вислуховував і цих відвідувачів, намагаючися з’ясувати їхні задавнені образи.
– Ви чудово бачите, які люди приходять на прийом, – коментує діяне М.Л. Скорик під час короткої паузи в низці відвідувачів. – Це здебільшого представники старшого покоління. Це люди ображені, їм не надано досить уваги з боку наших державних органів. Багато хто з них недочуває, слабує. Проте я повинен дослухатися до кожного виборця, перейматися проблемою кожного.
На прийомі зачіпаються питання соціального забезпечення, медичного обслуговування. Одна з груп ветеранів порушила питання про конфліктну ситуацію в госпіталі ветеранів війни і просить розібратися. На думку ветеранів, керівництво управління охорони здоров’я необґрунтовано переслідує головлікаря госпіталю.
– Доводиться входити в найрозмаїтіші проблеми. Хотілося б допомогти всім, але зробити це воднораз – неможливо. Я не чарівник.
Інтерв’ю було коротке, до кабінету заходили чергові відвідувачі, приймальня повна люду. Голові облради належала нелегка робота – він провадить прийом до останнього відвідувача.
Альона ВОЙТЕНКО, «Одеські вісті»
ОДНОСТАЙНІ РІШЕННЯ
Одеська обласна рада інформує, що станом на 17 липня 2006 року в Одеській області пройшли позачергові засідання сесій рад всіх рівнів, порядок денний яких містив єдине питання: «Про підтримку конституційних дій антикризової коаліції у Верховній Раді України».
Прийняттям рішень про підтримку конструктивних дій антикризової коаліції у Верховній Раді України, направлених на позитивні зрушення у всіх сферах суспільного життя країни, закінчилися сесії: Одеської обласної ради, Ізмаїльської, Білгород-Дністровської, Котовської міськрад, дев’ятнадцяти районних рад – Ананьївської, Арцизької, Березовської, Б.-Дністровської, Біляївської, Болградської, Іванівської, Ізмаїльської, Кодимської, Котовської, Красноокнянської, Любашівської, Овідіопольської, Роздільнянської, Ренійської, Саратської, Тарутинської, Татарбунарської, Фрунзівської.
Від імені кожної ради, стурбованої становищем, яке склалося у парламентській залі, були направлені звернення до Президента України та Верховної Ради України.
Депутати всіх рівнів, що покликані захищати інтереси своїх виборців, інтереси відповідних територіальних громад, закликають до практичної, результативної роботи у рамках правового поля на благо усього українського народу.
Необхідно відмітити, що засідання сесій з аналогічним порядком денним відбуваються в області і в сільських радах. Наприклад, в Біляївському районі, чотирнадцять сільських рад висловили своє ставлення до зростаючої боротьби у Верховній Раді України рішучим зверненням до Президента України як гаранта Конституції – забезпечити ефективне функціонування законодавчого органу держави.
ЧИ ПАМ'ЯТАЮТЬ ПРО ЗИМУ НА ПОЛІТИЧНОМУ ОЛІМПІ?
У липневу спеку саме час згадати народну мудрість: готуй сани влітку. На сесії Ренійської районної ради, що відбулася 14 липня, розглянуто питання про підготовку до майбутнього осінньо-зимового періоду.
Як доповів перший заступник голови Ренійської райдержадміністрації Михайло Олексійович Лизогуб, торік на оплату опалення комунальних установ району, які обігріваються на природному газі, з бюджету було виділено в цілому 1,4 мільйона гривень. Якщо врахувати, що ціна за кубометр газу дорівнювала 23 копійкам, а надалі доведеться платити по 70 копійок, то коштів на прийдешню зиму знадобиться в три рази більше. Частину грошей у бюджеті 2006 року на опалення передбачено, однак, з урахуванням підвищення цін, не вистачає близько 4 мільйонів. Для районної скарбниці це – величезні гроші, і без дотацій з вищих бюджетів ці платежі не здолати. На сесії було ухвалено клопотання, адресоване Кабінету Міністрів України, у якому викладено прохання збільшити лімітні асигнування для Ренійського району.
М.О. Лизогуб висловив стурбованість щодо того, як буде розраховуватися за газ населення. У Рені блакитним паливом користуються 6500 приватних домоволодінь. Крім цього, індивідуальне опалення на природному газі встановили 65% власників квартир (тому що з 2005 року центральне опалення в Рені відсутнє). Дотепер люди платили за природний газ вчасно, але чи зможуть це робити надалі?
Незважаючи на те, що ціни на газ зростають, міська рада далі займається газифікацією житлових мікрорайонів, тому що альтернативи все одно немає. Попереду – забезпечення газом житлових мікрорайонів порту і залізниці.
На сесії було розглянуто й інші питання підготовки до майбутньої зими: забезпечення населення твердим паливом, стан житлового фонду, техніки та інші. Ухвалено відповідну програму дій.
На порядок денний сесії районної ради було винесено і питання політичного характеру: ухвалено звернення до Президента і Верховної Ради України про підтримку конституційних дій Антикризової коаліції у Верховній Раді. У зверненні, схваленому більшістю голосів (п'ятеро утрималося), говориться про те, що Ренійський район дуже болісно відчуває безвладдя «на верхах». Зокрема в зверненні зазначено: вже минув рік із дня повені, у результаті якої 124 родини залишилися без даху над головою, але питання будівництва житла для потерпілих не вирішено. Торік вдалося почати будівництво будинків і освоїти 6,9 млн грн, виділених з резервного фонду Державного бюджету. Однак для закінчення будівництва житла необхідно ще понад 10 мільйонів гривень, але, на жаль, вирішувати цю проблему в Києві, через ситуацію, що склалася на політичному Олімпі, просто немає з ким.
Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей»
