– Жнивна кампанія в Одеській області проходить успішно: вже оброблено 62 відсотки площ, – сказав у клубі реформ «Порто-Франко» начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Новаковський. – У цілому зібрано вже один мільйон 400 тисяч тонн зерна.
У південних районах області жнива практично закінчено. Це пояснюється кращими кліматичними умовами. З цих же причин врожайність на півдні вища, зокрема в Реній¬ському, Кілійському, Ізмаїль¬ському, Болградському районах. Близькі до закінчення жнив у Саратському і Арцизькому. Цілковите ж їх завершення в області має відбутися в першій декаді серпня.
З кожним днем стає усе більш очевидним, що даремні були хвилювання про гадане настання голодних часів через "неврожайну" погоду. Має справдитися прогноз про те, що наші хлібороби загалом зможуть одержати з полів 2,5 млн тонн зерна. Понад один мільйон тонн буде пшениці. Її вже зібрано близько 600 тис. тонн, з яких 320 тисяч, необ¬хідних для забезпечення населення хлібом, спрямовано в засіки.
– Однак звернемося до ринку. Виробництво зернових культур не самоціль. Це процес, на якому потрібно заробити. Тому знову постає запитання: чи вміємо ми продавати свій товар? – говорить А. Новаковський.
Ціни, встановлені сьогодні трейдерами в портах області на продовольчу пшеницю III класу, складають 770 гривень за одну тонну. Державні роз¬цінки на цей же продукт складають 700 гривень (торік вони були 690). Такі ціни можна вважати сприятливими. Держава не здатна сама забезпечити продаж зерна, вирощеного на її землях. Їй не під силу протистояти декільком потужним трейдерським об'єднанням, що диктують умови на світових ринках. Багато виробників зерна вважає їхні умови невигідними для себе. Але нічого зробити вони не можуть: поодинці ринок не скоряють.
А на під'їзді до воріт портів стоять ряди вантажівок із зерном. Виявляється, найбільш економічним є доставляння продукту прямо з поля, де зерно насипається в кузов з комбайна. Воно підвозиться до судна, минаючи етап елеваторної обробки. Звичайно, це можливо в місцях, де якість врожаю гарантована. Правда, 35 елеваторів, що є в області, стоять недовантаженими. Але процес підпорядковано принципу транспортної доцільності. І хоча машин так багато, що вони накопичуються, це все одно швидше і вигідніше, ніж користуватися такою проміжною ланкою, як елеватор.
Вчасно до збирання включилися 68 тис. фермерів. Голова правління обласної асоціації фермерів і приватних землевласників Григорій Афанасьєв говорить, що якби була відчутнішою державна підтримка, результативність жнив була б вищою. Однак багато господарств, особливо це стосується дріб¬них, більше зайнято питаннями виживаності. Часто собівартість виробленого ними сільськогосподарського продукту не витримує конкуренції, що ставить їх на межу закриття. Це, як правило, супроводжується поглинанням їх опонентами по ринку.
Найчастіше допомога держави виражається в діючих програмах пільгового кредитування. Однак, наприклад, пільгові схеми забезпечення жнивної техніки пально-мастильними матеріалами цього року відсутні. Такий вид підтримки, як дотації, настільки малий, що виглядає в загальному масштабі аграрних потреб не стільки реальною підмогою, скільки звітною цифрою. Фінансується тільки процедура посіву. Вирощування, закупівля добрив, культивація ґрунту, полив, збір врожаю вже здійснюються тільки за рахунок самого сільгоспвиробника. У цілому сума витрат, що пішли на те, щоб одержати врожай, складає близько 3 млрд гривень. Виділення ж з бюджету не перевищують цього року 130 млн.
Погано розвинуте в нас страхування ризиків агропромислового комплексу.
– Сільське господарство дотується в усіх цивілізованих країнах, де до аграрних товаровиробників відносяться як до фахівців, що забезпечують продовольчу безпеку держави. Тому на кошти для них не скупляться, – говорить Г. Афанасьєв. – Колись держава завжди насамперед допомагала слабким сільгосппідприємствам, даючи їм можливість підтягтися до сильних. Сьогодні, на жаль, підтримуються тільки великі господарства. Вони ж – рентабельні. На фінансове "підживлення" дрібних господарств бюджетних грошей не вистачає.
Очевидно, цим пояснюється і зарплата селян, яка не переступає за встановлену в країні нижню межу, і безробіття при досить гострій необхід¬ності в робочих руках.
Одне тішить: голоду не передбачається. Ціна на хліб також підвищуватися не буде. Інше? Прикладеться...
