ТРИВАЮТЬ РОБОЧІ ПОЇЗДКИ ПО РАЙОНАХ ГОЛОВИ ОБЛРАДИ МИКОЛИ СКОРИКА
Минулого четверга голова Одеської обласної ради Микола Леонідович Скорик продовжив докладне знайомство з проблемами півдня області, відвідавши Білгород-Дністровський район. У робочій поїздці його супроводжували Білгород-Дністровський міський голова Микола Миколайович Даценко і голова Білгород-Дністровської райради Микола Степанович Адиров. Її насиченій програмі передувала зустріч з депутатським активом міста і району, яка відбулася у форматі «запитання – відповідь» і яка розкрила не тільки абриси міських і районних проблем, але і загальну картину ділового настрою на місцях.
Під час робочої поїздки голова облради відвідав Білгород-Дністровський дитячий будинок-інтернат, морський торговельний порт, центральну газифіковану котельню міста, міський Центр культури і дозвілля ім. Т.Г. Шевченка, пам'ятку археології та архітектури – Аккерманську середньовічну фортецю.
Перед другою частиною робочого візиту Микола Скорик дав бліц-інтерв'ю засобам масової інформації, продовживши далі знайомство з районними підприємствами і установами. Він побував на одному з найбільших – ДП «Винконцерн», відвідав Бритівську загальноосвітню школу, провів зустріч із селищним головою курорту Сергіївка.
Одним із найпам’ятніших вражень серед інших, за словами голови облради, виявилося відвідування дитячого будинку-інтернату, де сьогодні виховується 160 дітей з діагнозом: складна і помірна розумова відсталість. Навіть з урахуванням деяких наявних ще проблем, позначених в.о. директора Світланою Євгенівною Мединською, Микола Скорик зазначив, що таку зразково-показову установу не соромно показати навіть іноземним гостям. Присутні змогли переконатися, наскільки чітко і по-господарськи організовано роботу в цій установі, яку, до речі, протягом багатьох років очолював нинішній міський голова Микола Миколайович Даценко.
Тут є буквально всі умови для забезпечення цілковитого медико-педагогічного процесу, налагоджено роботу не тільки тренажерних і спортивних кабінетів, але і фізіотерапевтичного, логопедичного та деяких інших. Тішить око не тільки особлива душевна атмосфера, але й затишок, зразкова чистота в їдальні на 200 місць, у спальнях, ігрових і навчальних кабінетах. Своєрідною кульмінацією стало відвідування теплиці з краплинним зрошенням, де вирощують помідори, огірки, баклажани, солодкий і гіркий перець, цибулю та інше в такій кількості, що вони не лише покривають потреби інтернату, а й можуть постачатися іншим споживачам.
Під час зустрічі з депутатами міської і районної рад Микола Леонідович Скорик висловив надію на успішне вирішення більшості міських проблем у зв'язку з обранням на посаду міського голови Миколи Даценка, гідного господарника, у чому переконують результати його попередньої роботи.
У своєму виступі голова обл¬ради зупинився на проблемах взаємини місцевих рад з виконавчою владою, акцентувавши увагу на зростаючій ролі місцевого самоврядування.
– Ми говоримо про порядність, прозорість і ефективність нашої роботи. Ступінь відповідальності, покладеної на нас народною довірою, необ¬хідно трансформувати у свої депутатські права і можливості, – зазначив він. – Я маю на увазі реалізацію питань формування бюджету, землекористування, соціального забезпечення і багатьох інших аспектів виконання депутатського обов’язку перед громадами.
Йшлося і про повсякденні проблеми, і про стратегічні для міста, наприклад, про будівництво моста через Дністровський лиман.
Під час відвідування морського торговельного порту, який відзначив нинішнього року 35 років від дня заснування, голову облради докладно поінформували про промислові потужності цього державного підприємства. Розвиток порту здійснюється за власні кошти. За перше півріччя 2006 року було інвестовано 2,3 мільйона гривень. В порту переробляються вантажі в напрямку на країни Чорноморського узбережжя і ближнього Середземномор'я. При цьому турецькі вантажі займають 88% загального вантажообігу. За перше півріччя оброблено 556 тисяч тонн, що склало 102% від рівня минулого року. Зараз завершується будівництво 10-го за рахунком причалу, що, у свою чергу, збіль¬шить обсяги вантажообігу приблизно на 10%.
Головною гордістю, як зазначив у бесіді заступник начальника порту Андрій Павлович Сатулов, є численний склад колективу, який практично не змінився за минулі десятиліття, на початок липня нинішнього року він склав 1026 чоловік. Стабільність колективу і практична відсутність плинності кадрів пояснюється і тим, що соціальні гарантії в порту, як ніде, високі.
Одним із найскладніших і поки що не вирішеним для Білгорода-Дністровського є питання теплопостачання житлового фонду і об'єктів соціальної інфраструктури в осінньо-зимовий період, що наближається. Про нього тривала детальна розмова, коли голова облради Микола Скорик знайомився з роботою центральної котельні міста, переустаткованої під використання природного газу два роки тому. Оплата споживачами усіх послуг «Біл¬городдністровськтеплоенерго» складає 98%. І це найвища цифра в області. Однак через невідповідність економічних витрат діючим тарифам під¬при¬ємство має кредиторську заборгованість в розмірі 2 млн 490 тисяч гривень. З першого липня тарифи на теплопостачання були збільшені і склали для населення 1,83 грн за метр корисної площі. Однак у зв'язку з підвищенням цін на газ, а також з урахуванням наявних 4 котелень, що працюють на дорогому мазуті, і ця цифра не відповідає реаліям.
У поточному році за рахунок коштів обласного бюджету за¬плановано будівництво підвід¬них газових мереж до однієї з районних котелень міста. Забезпечення білгород-дністров¬ців теплом міська влада не мислить без фінансової допомоги, тому звернулася з проханням про дотування з державного або обласного бюджету в сумі 2,5 млн гривень наприкінці цього і початку майбутнього року.
На запитання голови облради до першого заступника міського голови Валерія Олександровича Алейникова про ступінь готовності теплового господарства до опалювального сезону на сьогоднішній день, була відповідь про 50% технічну готовність котелень. Серйозне занепокоєння вселяють лише вкрай старі теплотраси, на яких відбувалися важкоусувані аварії минулої зими.
Як з'ясувалося, наступні два об’єкти, включені до плану робочої поїздки, також потребують фінансової підтримки облради. Один з них – міський Центр культури і дозвілля, побудований у 1964 році. За кошторисом, виконаним два роки тому, на капремонт будинку колишнього театру буде потрібно близько 1,5 мільйона гривень.
Під час відвідування Аккерманської фортеці, яку щорічно оглядають близько 150 тисяч туристів, голова облради Микола Скорик зустрівся з директором історико-краєзнавчого музею Людмилою Євгенівною Коренєвою. Вона розповіла, як у січні 2004 року з ініціативи органів місцевого самоврядування Кабінетом Міністрів України було затверджено Комплексну програму реставрації та використання Аккерманської фортеці в м. Білгороді-Дністровському. Ця програма спрямована на збереження пам'яток археології та архітектури, що входять до складу фортечного комплексу. Її здійснення розраховано до 2011 року на кошти в обсязі 84 млн 160 тисяч гривень з бюджетів усіх рівнів. Реалізацію програми розділено на кілька етапів, однак за термінами вони істотно затримуються через брак коштів. Наприклад, нинішнього року з держбюджету для цих потреб виділено 100 тисяч гривень, але поки що надійшло лише 50 тисяч. З обласного бюджету торік перераховано 700 тисяч, у поточному заплановано 434 тисячі гривень.
Говорячи про цю та іншу проблеми, Микола Скорик зазначив:
– Виходячи з розмірів бюджету розвитку області, багато проблем не можна вирішити кардинально. Однак ми будемо робити все можливе, щоб вчасно знімати з порядку денного найгостріші та першорядні питання. Вважаю, що це місто і район можна назвати регіоном з величезним потенціалом, який, однак, ще досить слабко використовується. Варто виявляти наполегливість, власну ініціативу, заповзятливість, нарешті, дати потужний поштовх і подальшу можливість регіону розвиватися нормально і повнокровно. Сьогодні ми відвідали багато підприємств і установ, побачили там талановитих і самодостатніх трудівників, які виконують свою роботу в досить складних умовах, і переконалися, яке майбутнє може бути у цього міста.
На жаль, багато чого в цей час відбувається не завдяки, а всупереч. Тому образливо чути про те, наприклад, що наукові працівники краєзнавчого музею одержують зарплату в розмірі 460 гривень. Безумовно, люди живуть у тих економічних умовах, що склалися. Але активні люди, які бажають працювати і змінювати життя, здатні досягати і досягають багато чого. Місце, де ми з вами перебуваємо, є ізюминкою нашого краю. І його прийдешнє має бути достойним.
