Відомого одеського бізнесмена, Президента корпорації «Альянс» Сергія Валентиновича КОНОНОВА мешканці Савранського краю вже знають із газетних публікацій. Про його благодійництво, зокрема про матеріальну допомогу Савранській ЦРЛ і фінансування заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази навчально-виховних закладів району та центральної дитячої бібліотеки, розповідалося на сторінках районної газети та «Одеських вістей».
І ось Сергій Кононов завітав у Саврань особисто. Наша з ним зустріч відбулася в кабінеті голови районної ради Миколи Васильовича Бадюла. Слід відзначити, що й справді він відразу справив враження людини ділової і комунікабельної, як відзначали дописувачі. І наша коротка бесіда відбулася невимушено і просто.
– Сергію Валентиновичу, чим обумовлений Ваш приїзд до Саврані?
– Справа в тім, що я, будучи депутатом обласної ради, входжу до складу комісії, яка опікується будівництвом. А у вашому районі є сім об’єктів, що потребують реконструкції і ремонту. Мені потрібно було побачити їх, як кажуть, на власні очі, щоб мати реальне уявлення про стан справ.
– На ці об’єкти обласною радою виділені певні кошти?
– Кошти виділені на чотири об’єкти: на ремонт дитячого садочка в Йосипівці; на установку водопровідної башти в Гетьманівці – тоді буде вирішено питання із водопостачанням цього села; на капітальний ремонт водопровідної системи в Саврані і на ремонт Савранської центральної районної лікарні.
Але мене більше цікавили об’єкти непрофінансовані. От, скажімо, у райцентрі є прекрасний дитсадок “Веселка”. Та він не може забезпечити потреб всіх молодих сімей. Райцентру потрібен ще один дошкільний заклад. Чи можливо вирішити цю проблему? Так, можливо. Майже поруч є хороший двоповерховий будинок (навпроти автовокзалу), задіяний всього на 20%. При ознайомленні з цим об’єктом я переконався, що, реконструювавши приміщення, можна таким чином зробити для малят хороший подарунок. Є можливість біля нового дитсадка обладнати належним чином і двір. Не залишаться “за бортом” і ті служби, які нині розміщені в цьому будинку, – вони одержать приміщення в інших місцях. Недарма забили у вас в районі тривогу щодо Неділківської школи. Приміщення в аварійному стані. Спочатку з бюджету району потрібно виділити кошти на проектно-дослідницькі роботи, а потім – на капітальний ремонт школи будуть виділені кошти з обласного бюджету. Ознайомився я і з Будинком культури в селі Осичках. Він один з найбільших в районі і, безперечно, залишати його поза увагою не можна. Місцевим мешканцям він потрібен, беручи до уваги те, що тут проводяться не тільки різноманітні районні культурні заходи, а й самі осичківці, маючи чимало талантів, залюбки ходять сюди на репетиції, влаштовують виставки робіт народних умільців тощо. А приміщення давно не ремонтувалося. Потрібно перекрити покрівлю, відремонтувати глядацький зал.
Роботи чимало, а для цього потрібні гроші. От і будемо робити все для того, щоб кошти на ремонт всіх цих трьох об’єктів теж були виділені.
– Тож, можна сказати, що район, якщо в нього вкладаються кошти, має добру перспективу?
– Звичайно.
– Скажіть, а окрім вивчення відвідуваних Вами об’єктів, Ви встигли ознайомитися з природними даними нашого краю? Яке взагалі враження справив на Вас Савранський район?
– Перш за все скажу, що у вас чудові люди. Моє знайомство з ними відбулося не лише при допомозі районної Дошки пошани та Алеї Слави, розміщених біля “Білого будинку”. Активність, небайдужість депутатів мені охарактеризував Микола Васильович. І це дуже правильно, коли, як у вас, критерієм оцінки депутата є не його належність, до, скажемо так, певного кольору, а його діловитість, його патріотичні почуття, прагнення спрямувати спільні зусилля в одне загальне русло, на благо району. Окрім того мені довелося в процесі мого візиту спілкуватися з багатьма людьми. І я хочу відзначити – всі вони люблять своє село, свій район. І ось саме ця небайдужість керує всіма їхніми вчинками. Щодо природних даних, то я у захваті. Ваш Гетьманівський дендропарк, ставки, річки, ліси викликають ті почуття, які просто не можна передати словами. Це треба відчути душею. Саврань – це те місце, куди завжди хочеться приїхати.
– А тепер скажіть ось що. Савранському району Ви особисто, як меценат, надавали матеріальну допомогу тоді, коли у нас ще й не були, не мали, напевне, й уявлення, що таке Саврань. Що Вас спонукало до цього?
– Чому ж не мав уявлення? Мав. Мені його представив, хоч і заочно, ваш голова районної ради, коли ми познайомилися. І , слід сказати, що він так повів розмову, що мені відразу захотілося допомогти, бо людина просила не щось для себе особисто, з якоюсь вигодою, а для всіх – для дітей, для хворих. А я вважаю, що коли ти можеш комусь допомогти – ти просто зобов’язаний це зробити.
Ось такою була відповідь С.В. Кононова. І по його інтонації, по виразу обличчя, по посмішці стало зрозумілим, що це не просто слова. Це його життєва позиція, його переконання.
