Порядок визнання та виконання рішень судів України на території іноземних держав здійснюється згідно з Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (Мінська конвенція) та відповідно до Протоколу Конвенції.
У випадку, якщо між двома сторонами укладено двосторонню міжнародну Угоду, що деталізує положення Конвенції, то додатково застосується положення цього Договору.
Визнанню і примусовому виконанню відповідно до міжнародних договорів, учасницею яких виступає Україна, підлягають рішення судів та вироки судів у частині цивільного позову.
Суддя, який постановив рішення, повинний роз’яснити стягувачу, що питання про примусове виконання рішення суду розглядається компетентним органом країни, на території якої передбачається виконання рішення, за клопотанням стягувача.
Рішення, винесені у відношенні осіб, що проживають в іноземних державах, підлягають виконанню компетентними іноземними органами за місцем перебування боржника або його майна відповідно до міжнародних договорів.
Строк пред’явлення судового рішення до виконання складає три роки з дня набрання ним законної сили. Рішення про стягнення періодичних платежів (аліментів та інше) може бути пред’явлено до виконання протягом усього строку проведення стягнення, що може перевищувати три роки, з погашенням заборгованості за останні три роки.
Клопотання стягувача про визнання та примусове виконання рішення українського суду, адресоване компетентному іноземному суду, стягувач оформлює самостійно та подає в суд, який постановив рішення в першій інстанції. Міжнародними договорами передбачена можливість безпосереднього звернення в суд, компетентний розглядати таке клопотання та постановляти рішення про надання дозволу на примусове його виконання.
Клопотання повинне містити найменування стягувача або його представника, зазначення їхнього постійного чи тимчасового місця проживання або перебування (місцезнаходження). Також вказується найменування боржника, зазначення його постійного чи тимчасового місця проживання чи перебування (місцезнаходження) або місцезнаходження його майна в іноземній державі.
Клопотання обов’язково підписується стягувачем.
У разі, коли міжнародними договорами не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання стягувача, додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили та підлягає виконанню (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення суду і яка на брала участі в судовому процесі, була своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів державною мовою країни, до якої необхідно надіслати пакет документів.
Суддя перевіряє правильність оформлення клопотання і доданих до нього документів, наявність усіх необхідних документів, передбачених міжнародним договором.
Документи повинні бути оформлені відповідно до вимог міжнародного договору, скріплені підписом компетентної особи суду, який постановив рішення (як правило, судді) та засвідчені гербовою печаткою суду. Після чого документи надсилаються до Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АР Крим, обласного управління юстиції, містах Києва та Севастополя для подальшого направлення через Міністерство юстиції України до компетентного органу іноземної держави.
Розгляд клопотання про дозвіл примусового виконання рішення українського суду проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін про час і місце розгляду клопотання. Неявка без поважних причин у судове засідання стягувача або боржника, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повідомлення про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання.
Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Копії ухвали спрямовуються судом сторонам у триденний термін з дня його винесення. Документи спрямовуються в порядку, передбаченому міжнародними договорами.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами України:
1) якщо рішення суду за законодавством держави. на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;
2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було своєчасно і належним чином повідомлено про розгляд справи;
3) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами строк пред’явлення рішення суду до примусового виконання;
4) в інших випадках, передбачених міжнародними договорами.
Ухвала про відмову або визнання на території іноземної держави рішення суду України може бути оскаржена за законодавством держави, яка її винесла.
Таким чином, рішення компетентного суду України може бути визнано та виконано на території іноземної держави у разі наявності договору або іншої домовленості між Україною та відповідною державою про надання правової допомоги у цивільних та сімейних справах.
Судам, які надсилають пакет документів щодо визнання та виконання рішень на території іноземної держави, рекомендується дотримуватися стандартних вимог до форми клопотання та інших необхідних документів. У разі відсутності домовленості про надання правової допомоги відповідні клопотання про визнання та виконання рішень судів України можуть бути надіслані по дипломатичних каналах. Усі документи, що додаються до клопотання, скріплюються печаткою суду та засвідчуються підписом судді. Рішення про виконання цих прохань приймаються компетентними органами іноземних держав окремо.
Консультація підготовлена прес-групою обласного управління юстиції
