Як ми вже повідомляли, в селищі Грибівка Овідіопольського району, на базі відпочинку «Зірочка», відбувається Х Міжнародний фестиваль «Педагогіка ХХІ століття», в якому беруть участь відомі педагоги, науковці та організатори педагогічного процесу з країн СНД та Західної Європи. Фестиваль триває з 25 липня по 8 серпня. Сьогодні ми подаємо чергову публікацію нашого спеціального кореспондента про цю неординарну в педагогічному світі подію.
Передусім я хотів би нагадати нашим читачам, хто став організатором цього фестивалю та його історію. Вперше ідея проведення такого форуму педагогів України, з залученням науковців та організаторів педагогічного процесу з СНД та західноєвропейських країн, була реалізована в 1997 році. Але тоді мало хто вірив, що цей педагогічний форум стане таким дієвим і популярним. Так, він пройшов успішно, так, на ньому було заслухано кілька цікавих доповідей та проведено “круглий стіл” з проблем професійної і родинної педагогіки. Але тільки зараз, з височіні вже Х ювілейного фестивалю, організатори його, озираючись на пройдений шлях, починають по-справжньому усвідомлювати, яку важливу і перспективну справу, яку чудову традицію вони започаткували.
Що стосується його безпосередніх організаторів, то досить назвати, що проводиться він під егідою та безпосереднім патронатом Управління освіти і науки Одеської обласної держадміністрації, Міжнародної академії фундаментальних основ буття; Науково-методичної лабораторії педагогічних інновацій; Міжнародного благодійного фонду “Україна-3000”; Інституту планетарного синтезу (Швейцарія), “Міжнародної асоціації “Мир через культуру – Євразія” (Німеччина) та Російського відділення Асоціації Всесвітньої освіти. Вже навіть цей перелік засвідчує, які потужні та впливові в педагогічно-гуманітарному світі сили та організації вдалося задіяти під час нинішнього фестивалю його оргкомітетові на чолі з керівником Одеського центру розвитку людини і сім’ї Зульфією Шамілівною Мингажевою.
Перше, що вражає в самій організації фестивалю – проведення його рішуче відійшло від традиційних класичних конференцій, з безкінечними доповідями та виступами в обговореннях. Його практицизм та націленість на конкретні наслідки закладено було вже в самих завданнях фестивалю, сформульованих, до речі, дуже чітко і перспективно. І завдань цих чотири: провести ярмарку педагогічних ідей і проектів; створити міжнародний творчий колектив по формуванню і становленню системи безперервної громадянської освіти і розвитку міжнародної мережі народних університетів, шкіл та центрів, які б реалізували ідеї фестивалю, і нарешті – сприяти формуванню ефективної системи підготовки та перепідготовки педагогів у відповідності з новими цілями та завданнями Вчителя ХХІ століття.
Великі надії організаторів фестивалю покладалися на загальноосвітні авторські програми, бо, як зазначила голова журі конкурсу цих програм завідувачка науково-методичної лабораторії педагогічних інновацій Тетяна Волковська, саме в них концентрується індивідуальне бачення кожним педагогом проблеми взаємин з учнями, підходів до тих чи інших проявів колективної свідомості класу, його внутрішньої пріоритетної ієрархії, проявів певних колективних та індивідуальних психологічних “комплексів” та корекцій. Тобто, в ідеалі, кожна з таких авторських програм має додавати – і здебільшого додає – щось своє, досвідно-індивідуалізоване, до загальної педагогіки ХХІ століття.
Ще одна особливість фестивалю, до якої привернула увагу тепер уже один із членів оргкомітету Тетяна Гребньова, це прагнення охопити увесь спектр педагогічно-виховних та тренінгових аспектів, починаючи від дошкільного і завершуючи пенсійним віком. Ось чому в рамках фестивалю активно діє Школа раннього розвитку – Сімейна школа для дітей та їх свідомих батьків, що має на своєму озброєнні тематичні свята на природі (а фестиваль відбувається в курортній зоні, на березі моря), сюжетно-ролеві ігри, розвиткові комплексні заняття, родинні тренінги та “ізо-слово-танце-творчість” (сам так цей семінар і називається), і нарешті, захоплюючий дитячий фольклор. А поруч діє дитячо-молодіжний табір, що працює, знову ж таки, в рамках фестивалю, але вже на базі відпочинку “Острів Робінзона” і “Школа мудрості – університет третього людського віку”, розрахована на пенсіонерів та на людей, які з цими пенсіонерами працюють за різними програмами. І тут уже розгорнуто семінар-тренінг “Активне довголіття”, дискусійний клуб “Життя після життя”, клуб “Практикум здоров’я”, а також творчі конкурси і вечори відпочинку для людей похилого віку. А все це доповнюється суглобною гімнастикою, загартовуванням, масажами і фітотерапією, які, до речі, не завадять у будь-якому віці.
Як з’ясувалося в бесіді з Зульфією Мингажевою, цього року у фестивалі взяли участь педагоги та науковці не лише із традиційних для фестивалю країн: України, Бєларусі, Росії, але й із Італії, Польщі та Казахстану, а загальна кількість учасників сягнула двохсот осіб, причому приємно вражає науковий рівень і самих титулованих учасників, і їх доповідей, виступів, авторських програм.
Тобто можна з упевненістю сказати, що Х міжнародний фестиваль “Педагогіка ХХІ століття” набув всеєвропейського рівня і значення. А це означає, що одесити зуміли вірно визначити провідні тенденції світового розвитку педагогіки.
