Не дай Боже вам шукати відповідь на це запитання. Однак подивимося правді в очі: 12300 працівників 247 підприємств області на сьогоднішній день постійно думають про те, як звести кінці з кінцями. Доля цих людей незавидна. Хоча в середньому на кожного з цих працівників припадає 2155,37 грн заборгованості, що є досить солідною сумою, люди змушені відмовляти собі в найнеобхіднішому.
Як переламати ситуацію, що склалася? Відповідь на це запитання на засіданні колегії обласної державної адміністрації повинні були дати керівники управлінь і відділів облдержадміністрації, перші особи силових структур, голови райдержадміністрацій, керівники міст обласного значення, представники підприємств і організацій, які зібралися в залі засідань.
Виплату заборгованості щодо зарплатні назвав пріоритетним завданням сьогоднішнього дня в.о.голови облдержадміністрації Борис Звягінцев. Однак наскільки це реально при тому, що, як це не парадоксально, зростає заборгованість на економічно активних підприємствах? Чимало проблем створюють підприємства держсектора економіки. Найчастіше вони безпосередньо підкоряються Києву, впливати на них у регіоні практично неможливо. У столиці ж не прислухаються до побажань щодо призначення керівників на ці підприємства, у результаті чого гасло «Після мене – хоч потоп» такими горе-керівниками нерідко дуже успішно втілюється в життя.
Борис Звягінцев назвав цифри заборгованості. Це – 46 млн гривень. Притому 30 з них – борг економічно активних підприємств. Чималий ефект приносять виїзні засідання комісії з питань погашення заборгованості, де індивідуально працюють з кожним неплатником. Тобто, все можливе обласна влада робить. Але вона не всесильна, припустимо, у тих ситуаціях, коли замовник не розраховується за вчасно і якісно виконану роботу…
Рецепти від Олени Китайської
З докладним звітом про стан речей у сфері погашення заборгованості щодо заробітної платні на Одещині виступила керівник Головного управління праці й соціальної політики облдержадміністрації Олена Китайська.
Вона підкреслила, що зростання заборгованості на підприємствах державного сектору економіки більш ніж стрімке. За півроку це 84,1 %.
– Зростання заборгованості щодо зарплатні з початку року на названих підприємствах досягнуто за рахунок Чорноморсько-Азовського виробничо-експлуатаційного управління морських шляхів, судноремонтного заводу «Україна», підприємства «Біопром-Одеса», – сказала О.П.Китайська.
Вона розповіла про виїзні засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості, проведення перевірок щодо вивчення питань організації виробництва і праці на підприємствах усіх форм власності, проведення фахівцями управління найрізноманітніших консультацій.
Що ж стосується пропозицій щодо роботи з боржниками по зарплаті, то Олена Китайська запропонувала свій рецепт профілактики цього явища.
З її точки зору, потрібно найуважнішим чином відслідковувати економічний стан кожного підприємства області. Після збирання всіх необхідних даних і ретельного їхнього аналізу підприємства варто розділити на групи: платоспроможні (на них слід постійно жорстко контролювати виконання графіка погашення заборгованості), не спроможні далі провадити господарську діяльність і, відповідно, ті, які готуються до процедури банкрутства. Досить вагомим аргументом вважає Олена Петрівна і зміну керівників.
Окремим блоком у виступі О.П Китайської йшла і проблема легалізації заробітної плати, робочих місць. Під час проведених перевірок легалізовано 663 робочі місця і заробітну плату на суму понад 2 млн гривень. Люди, які одержували зарплату «у конвертах», замали реальні соціальні права і пільги.
З'ясовуючи причини несвоєчасної виплати зарплати на конкретних підприємствах, Борис Звягінцев досить суворо розмовляв з керівниками районів, де ці підприємства розташовані.
Чи все підвладне керівникові району?
Першим про роботу, проваджувану з підприємствами-боржниками щодо зарплатні розповідав голова Роздільнянської райдержадміністрації Надирбек Мамедов.
Два підприємства – «Гарант-2» і мехколона № 61 псують картину всього району. Звертання до прокуратури області, запрошення керівника «Гаранта-2» на засідання комісії при райдержадміністрації жодного ефекту не дали. Відповіді від прокуратури, за словами Надирбека Каміловича, він так і не дочекався. А керівник підприємства до райдержадміністрації не з'явився, обмежившись передачею графіка погашення заборгованості до 2007 року. «Робіть, що хочете» – так він відповідає на всі спроби місцевої влади пояснити йому, які проблеми породжує невиплата зарплати працівникам. У мехколоні теж ситуація складна і прислухатися до побажань місцевої влади керівництво її, м'яко кажучи, не дуже й прагне.
Про проблеми з погашенням заборгованості в Ренійському районі розповідав керівник райдержадміністрації Андрій Булгаров. Основна больова точка району – це ЗАТ «Аква», де заборгованість зростає постійно. Однак зараз з'явився просвіт: попередній керівник підприємства втік, а новий налаштований на співпрацю.
Серед боржників і сільгосппідприємства, що постраждали від повені, і комунальники. На ситуацію з останніми поки що закривають очі: вони гасять борги громадян перед РЕМ, тому що погроза відключити водоканал і каналізацію за борги влітку дуже реальна, як і тяжкі наслідки її.
Серед переліку боргів фігурували заборгованості щодо п'яти сільрад. Звичайно, вони погашені, але керівник району клопотався перед керівництвом області про звільнення начальника фінансового відділу, який допустив цю ситуацію.
– Проблема щодо заборгованості по зарплаті у Кілійському районі – це проблема Усть-Дунайського морського торговельного порту, – підкреслив голова райдержадміністрації Олег Гречаний.
Солідне зростання боргів, збитки порту – усе це досить чітко відповідає схемі, коли підприємство доводять до банкрутства, щоб прибрати до рук. Можливості районної влади, на жаль, тут вкрай обмежені. Ситуацію, напевно, зможе змінити призначення нового начальника порту, хоча проблема Усть-Дунайська – проблема загальноукраїнська. Але про це – нижче.
Дивні хвороби перших осіб
«Плачем Ярославни» назвав в.о. голови облдержадміністрації Борис Звягінцев виступи керівників районів. Є важелі впливу, притому досить тверді, на тих, хто не виплачує людям зарплату, впевнений він.
Адже є в області міста й райони, де така проблема відсутня. Це – Котовськ, Южне, Іванівський, Овідіопольський, Савранський, Саратський, Татарбунарський та Фрунзівський райони. Не секрет, що проблем у керівників там більш ніж достатньо, проте виплата заробітної плати для них – справа честі й пріоритету. Борис Звягінцев вважає ефективним методом впливу на недбайливих керівників звертання до прокуратури. А щоб прискорити процес розуміння ними того, наскільки необхідні у таких ситуаціях серйозні заходи впливу, Борис Григорович запропонував усім уявити, наскільки легко й добре їм буде житися без зарплати...
Також в.о. голови облдержадміністрації запропонував присутнім замислитися й про причини дивного мору, що косить керівників, до яких з'являються дуже серйозні претензії й у владних структур, і в правоохоронних органів. Пневмонія, хвороби вух, головні болі, запаморочення, проблеми зі шлунком та іншими органами й системами – по 5 – 6 лікарняних від різних лікарів стають надійним щитом для тих, кому не хочеться працювати.
– Припинити цю практику необхідно, – підкреслив Б.Г. Звягінцев. – Для цього варто створити комісію із фахівців обласного управління охорони здоров’я й перевірити підстави для виписування й продовження лікарняних аркушів, які викликають сумніви.
Говорячи про заборгованість по районах області, Борис Звягінцев зупинився на Біляївському районі. Борг у 332,9 тис. грн – це нонсенс для приміського, дуже небідного району. Розорення ж колись широко відомого не тільки в області, але й за її межами сільгосппідприємства у Граденицях, в.о. губернатора назвав ганьбою, підкресливши, що відбувалося це за відпрацьованою схемою, яка включає передачу активів і переказ коштів на рахунки підставних фірм.
Залишилася тільки охорона...
Проблеми погашення заборгованості на промислових підприємствах, обговорювані на даній колегії – досить болісні. Історія з держпідприємством «Біопром-Одеса» цілком гідна детективного роману. Заборгованість по зарплаті – 766,6 тис. грн. Завод, який має особливий статус і не підлягає приватизації, стоїть. Справа про банкрутство припинена. У судах – 109 позовів про виплату зарплати. Частину боргів погашено за рахунок продажу двох будівель, не задіяних у виробничому процесі. Кредит для переустаткування й запуску технічно складного й потрібного країні підприємства був виділений на суму 11 мільйонів, але десь заблукав. Державна акціонерна компанія «Укрмедпром», до складу якої входить «Біопром-Одеса», жодних заходів для поновлення виробничої діяльності на ньому не вживає. На заводі зараз працює 25 чоловік. Більшість із них – охорона, адже на підприємстві перебуває 2 державні штами – сказу й герпесу. Але, судячи з усього, «Укрмедпром» про це зовсім забув...
Особлива стаття – доля порту Усть-Дунайська. Докладно про це розповів начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту й зв'язку облдержадміністрації Олександр Голокоз.
Доля порту – дзеркальне відображення ситуації із багатьма українськими портами, які постійно потребують днопоглиблювальних робіт. Для проходження суден глибина має бути 5 – 6 метрів, зараз вона – ледве більша трьох. Ще трохи – і питання про саме існування порту до порядку денного можна не вносити... За нинішніх сум портових зборів у найближчі декілька років грошей на днопоглиблювальні роботи явно не буде. Мінтранс же від необхідності своєї участі у цій справі відхрещується. Реакції на звертання до вищих структур теж не спостерігається. То ж без активної участі СБУ й прокуратури тут не обійтися.
Цим же шанованим відомствам доведеться попрацювати й із ситуацією по «Чоразморшляху». 54 судна непрацюючого стратегічно важливого для країни флоту, цінні фахівці, які шукають роботу на стороні, сумнівні заборгованості – із усім цим доводиться розбиратися новому керівникові підприємства. За останні три тижні після зміни керівника погашено понад 880 тис. грн боргу по зарплаті, понад 200 тис. грн внесено до Пенсійного фонду.
Почалася виплата заборгованості по зарплаті й на СРЗ «Україна», де також змінився керівник. Що ж стосується ситуації із основними фондами заводу й прилеглих територій, що передані порту, то зараз вживаються заходи щодо їхнього повернення. Доки ж, передані, як розповів директора заводу, за кілька днів до його призначення на цю посаду в оренду іноземним фірмам зі значними порушеннями, повернути поки що не вдається. Суди були програні, оскільки, за словами керівника підприємства, їх там і слухати ніхто не захотів. Виходом із цієї ситуації, вважає Борис Звягінцев, стане виступ у наступному процесі з боку держави представника прокуратури. Адже контроль за дотриманням законності тут – справа першорядна.
ВСЯ НАДІЯ – НА СИЛОВИКІВ
Практично упродовж усього засідання колегії в більшості виступів звучали звертання до представників силових структур, що були тут присутні. Зрозуміло, виступів їхніх керівників очікували з особливим інтересом. ДПА в Одеській області представляв її керівник Анатолій Косолапов.
Темпи зростання надходження податку із доходів фізичних осіб у нашому регіоні досить значні, що за останні півроку є прикладом для наслідування іншим областям України. Один із резервів тут – погашення підприємствами, організаціями заборгованості по заробітній платі.
– Крім людського фактора (неприпустимо, щоб люди не одержували зароблені гроші), у нашій діяльності пріоритетна турбота про інтереси держави, – сказав Анатолій Косолапов. – Адже надходження до бюджету – це вирішення низки соціальних проблем регіону та його мешканців. Саме тому ми провадимо найширшу масово-роз'яснювальну роботу серед керівництва підприємств і організацій, які несвоєчасно виплачують заробітну плату.
Ефект цієї роботи податкової – у наявності. Після заслуховування податківцями разом із представниками влади боржників із 441 підприємства на 329 заборгованість була частково погашена. Податківці направляють інформацію й до прокуратури. Інформація по 542 підприємствах-боржниках напевно стане у пригоді працівникам цієї структури.
Повинні, здається, принести ефект і звертання податківців Одещини до Мінфіну та ДПА України із пропозиціями щодо внесення змін до законодавства з метою посилення впливу на боржників.
Жваву реакцію зали викликав виступ заступника прокурора області Михайла Чорного. Він навів сухі цифри статистики: кожна 6-та справа в прокуратурі області – це заборгованість по зарплаті, кожна третя скарга – на ту ж тему. Але чому, якщо людина вкрала що-небудь, вона – злочинець, а невиплата зарплати вважається нормою? Адже простий приклад: чимало справ по заборгованості закривається судами в ході їхнього розгляду. Отже, є кошти, просто немає бажання розраховуватися... Розповів Михайло Чорний і про те, що прокуратура карає своїх працівників за недоробки у погашенні заборгованості по зарплаті. Зокрема, за останній час таких покараних – 38 чоловік...
Свої претензії до прокуратури висловив мер Теплодара Леонід Печерський.
– Ми регулярно звертаємося до прокуратури, й нам ніколи не відповідають, – обурюється він. – Я вже п'ять років – міський голова й жодного разу не був на звітах у прокуратурі. А міліція на такі заходи запрошує нас регулярно...
Підбиваючи підсумки засідання колегії, Борис Звягінцев звернувся до силовиків та керівників райдержадміністрацій із проханням докласти усіх зусиль для того, щоб до 1 жовтня всі заборгованості по зарплаті було ліквідовано. Перешкодити цьому й викликати виникнення нових проблем може, наприклад, те, що зарплату державним службовцям було підвищено без виділення відповідних сум із бюджету і є райони, де в IV кварталі можуть виникнути дуже серйозні проблеми. Втім, усе ще попереду, й час покаже, наскільки вдасться втілити в життя цілком земну мрію: щоб усі одержували зарплату вчасно й без затримок.
