Наш співрозмовник – депутат обласної ради, заступник голови постійної комісії з питань земельних відносин і адміністративно-територіального устрою Євген СМОЛЕНСЬКИЙ.
– Євгене Васильовичу, які, на Ваш погляд, основні проблеми у сфері земельних відносин у нашому регіоні?
– Існує кілька таких напрямів. У першу чергу вони пов'язані з тим, що при роздержавленні земель була допущена помилка: не виділили землі, які мають особливий статус (землі рекреаційного, оздоровчого, природоохоронного призначення тощо). Друга проблема полягає у тому, що досі не розмежовано землі державної і комунальної власності. Третя проблема такого характеру. Ми провели моніторинг рішень, які були ухвалені щодо надання земель, їх продажу і виявили, що не скрізь дотримані інтереси територіальних громад районів. При складанні чинного Земельного кодексу була закладена процедура, яка передбачає, що при продажу землі держвласності потрібно було обов'язково мати узгодження сесії районних або обласних рад. Цього, на жаль, не зробили. Ми вважаємо, що тут були порушені права територіальної громади і впритул займатимемося цими питаннями. Ще одне питання, що нас дуже хвилює – це те, що не встановлено межі населених пунктів області. Практично за винятком міст Одеси, Іллічівська та Южного «у натурі» ніхто не встановив ці межі, що створює певні незручності. Ще одна проблема, над якою нам всім потрібно працювати – це підготовка землевпорядних кадрів для місцевих рад (сільських, селищних, міських).
– А які шляхи ліквідації недоліків у сфері землекористування?
– В області повинна бути єдина земельна політика – всі повинні грати за однаковими правилами. Я гадаю, цього можна досягти лише у тому разі, якщо сільські і міські ради, а також обласна рада в цілому розроблять довгострокову програму регулювання земельних відносин. Причому її потрібно розробляти не на три або п'ять років, а хоча б років на десять. Адже такі серйозні проблеми потребують наукових розробок, великого обсягу проектних робіт і, звичайно, фінансування. Такі програми повинні розглянути сесії всіх рівнів, узгодити з облдержадміністрацією, а потім таке рішення повинна ухвалити сесія обласної ради. Зараз ми у чотирьох районах Одеси рекомендували розпочати підготовку таких довгострокових програм. Депутати сприйняли цю пропозицію нормально, чекаємо зворотного результату.
– Чи існують на Одещині особливості реалізації земельної реформи, які запозичують інші регіони?
– Почнемо з місцевих особливостей. Одеська область дуже велика і потрапила одразу у кілька кліматичних зон. Крім цього, в нас дуже багато територій примикає до Чорного моря, морських лиманів, тобто дуже багато земель водного фонду. Це теж накладає свій відбиток. Додайте до цього різну щільність населення на півдні і півночі області. Наявність зрошуваних земель, спеціалізація на вирощуванні багаторічних насаджень і багато чого іншого – все мало свій вплив.
Я багато років працював директором науково-дослідного інституту, який займався цими проблемами. У деяких випадках ми навіть рекомендували ділити землю серед людей по угіддях, тобто окремо розділити ріллю, багаторічні насадження та ін. Це був передовий досвід, ми його науково обґрунтували, люди нас підтримали... Цей підхід було прийнято до виробництва, й інші області ухвалили його до розгляду.
Не будемо забувати: коли почала провадитися земельна реформа – її законодавча база лише зароджувалася, тому і було допущено прорахунки. Найбільший прорахунок, на мій погляд, це те, що держава ухвалила рішення забезпечити людей землею безкоштовно, але не захистила свої інтереси, тобто не зарезервувала землі. От зараз, наприклад, необхідно спорудити залізницю Ізмаїл – Рені. Знову ж вона повинна пройти по чиїхось землях. А можна було просто зарезервувати цю смугу, залишити її у державній власності, а вже потім розв’язувати всі питання. Те ж саме з розширенням міст. Місто Одеса «замкнуте», розширюватися йому немає куди, землі навколо роздано під паї. Для того, щоб розвивати місто, потрібно витрачати гроші, викуповувати ділянки, хоча можна було їх просто зарезервувати.
– Як відомо, реалізація реформи була покладена на ради різних рівнів. Назвіть основні позитивні і негативні результати аграрної реформи на місцях.
– Дуже складне запитання, але воно завжди буде насущним. Справді, при початку реформи законодавство, яке тоді діяло, покладало обов'язки на ради різних рівнів. У 2002 році земельне законодавство розділило відповідальність. У населених пунктах воно залишило повноваження радам, а за межами населених пунктів ці обов'язки були покладено на держадміністрації. Якщо порівнювати, що зробили ради й адміністрації, то, звичайно, основна робота була проведена радами. На їхню долю випало і формування земель запасу для розвитку фермерського господарства, і забезпечення людей садовими ділянками... Але ось коли почалася робота з передачі паїв, то потрібно було підходити до неї більш обґрунтовано. Не можна просто взяти і роздати землю – це не розв’язує проблем. Так, людей забезпечили правом на землю, але ж ця земля повинна оброблятися! Один хоче працювати самостійно, інший – колективно, тому потрібно було передбачати зовсім інший механізм. І третій момент: дуже багато різних служб при передачі земель накладають обмеження власникові на використання земельної ділянки. Як би ви себе повели, якби у вас була квартира у приватній власності, а вам сказали, що в цьому місці ви маєте можливість поміняти паркет, а ось у цьому – лише після узгодження? Земля передається у власність, а структури, які відають газо- і нафтопроводами, лініями електропередач, зв'язком тощо, говорять: ви не маєте права у певній зоні здійснювати будівництво, посадити сад, виноградник тощо. І всі мовчать, що ці організації повинні власникам платити гроші. Отож, у нашій державі відсутня нормальна методика для того, щоб визначити суму цих витрат. І це істотний мінус на даний момент.
– Які земельні питання розглядалися (і ще розглядатимуться) на засіданнях постійної комісії обласної ради з питань земельних відносин і адміністративно-територіального устрою?
– В основному узгоджуються питання про відведення земель під великі об'єкти. Наприклад, ми вивчали перспективи будівництва нової лінії електропередач, що дозволить зробити Одесу енергетично незалежною від Молдови. Розглядаємо питання про передачу в оренду водойм, щодо зміни меж населених пунктів тощо. А щодо планів... У вересні-жовтні ми збираємося провести відкрите засідання комісії із залученням представників науки і громадськості. До речі, взяти участь у ньому вже висловив бажання академік Леонід Якович Новаковський, автор всього Земельного законодавства України, який працював багато років головою Держкомітету України по земельних ресурсах. На цьому засіданні розглядатимуться найболючіші питання, що стосуються земельних відносин у нашій області.
