До яскравого вінка святкових заходів, які проходять на честь 15-ї річниці незалежності України, вплітаються й ті, які присвячені 62-річчю визволення Одеської області від фашистських загарбників. До підніжжя меморіалів і пам'ятників полеглим в боях захисникам Батьківщини лягають квіти, на які такий щедрий нинішній мирний серпень. На адресу ветеранів Великої Вітчизняної війни звучать слова вдячності, вони – почесні гості усіх нинішніх свят.

Визволення Одещини почалося у весняне бездоріжжя 1944 року, коли війська 2-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу І.С. Конєва почали Умансько-Ботошанську наступальну операцію. У ході наступу першим було визволено 23 березня 1944 року Кодимський район. А через два дні – Савранський. 28 березня – Миколаївський. 29 березня – Балтський, Любашівський і Березівський – 30 березня. В останній день цього місяця фашистів було вигнано із Ананьївського, Котовського й Ширяївського районів.

Коли розвинувся успіх Одеської наступальної операції, під час якої взаємодіяли війська 2-го й 3-го Українських фронтів, на початку квітня ворога було вигнано із Красноокнянського, Роздільнянського, Іванівського, Фрунзівського, Комінтернівського, Великомихайлівського, Біляївського й 13 квітня – із Овідіопольського.

Наприкінці серпня свобода прийшла до Тарутинського, Білгород-Дністровського, Саратського, Арцизького, Татарбунарського, Кілійського, Болградського, Ренійського та Ізмаїльського районів.

Останнім населеним пунктом Одеської області, очищеним від фашистської погані, стало село Владичень. Саме тут було проведено урочистості, присвячені 60-річчю визволення Одещини, під час яких відбулося відкриття пам'ятника воїнам, які не повернулися з полів бойовиськ.

У боях із фашистами на одеській землі радянські воїни проявили масовий героїзм, непохитну вірність присязі, даній Батьківщині й народу. 27 з'єднань і частин удостоїлися почесного найменування Одеських, 3 – Роздільнянських. До Бойових прапорів багатьох частин і з'єднань було прикріплено ордени як свідчення визнання заслуг солдатів, сержантів, старшин і офіцерів, які мужньо, не жаліючи крові й самого життя, боролися із ненависним ворогом.

Зоря звільнення, що спалахнула над неповторними просторами Одещини у далекому 1944 році, висвітлює нам дорогу до майбутнього й нагадує про те, що ми, які живуть на світі нині, маємо завжди пам'ятати, якою ціною, якими жертвами оплачене наше сьогоднішнє мирне життя.