Дванадцятого вересня виставкова зала обласного Центру української культури “Українська скарбниця”, що на Ланжеронівській, 24-а, після ремонту розпочала осінній сезон.

Відразу двома зібраннями порадували „скарбничі” шанувальників національної культури та мистецтва: колекцією матеріалів, присвячених 150-й річниці від дня народження Івана Франка, з приватного зібрання першого заступника голови Одеського обласного відділення Українського фонду культури Тараса Максим’юка та творчим доробком відомої майстрині народної творчості Зої Пасічної.

Відкривши експозицію, директорка обласного центру української культури Наталя Савівна Гончарова відрекомендувала присутнім творців виставкового дійства.

Розповідаючи про велета української культури Івана Франка (1856 – 1916 рр.), заслужений працівник культури Тарас Максим’юк проілюстрував свій цікавий та змістовний виступ частиною обширної колекції літературних пам’яток, присвяченої Каменяреві, яку озаглавив рядком поета “Нам пора для України жить...”. Серед репрезентованих на виставці численних експонатів особливо вразили глядачів прижиттєві видання творів І. Франка, два літографічних його портрети, виконані українським художником, одеситом Михайлом Жуком, який знав письменника особисто, стародавні листівки міст та краєвиди Гуцульщини і Буковини, де любив бувати український письменник. Гармонійно вписалися до загальної експозиції гуцульська кераміка разом з вишитими рушниками майстрів Одещини. З великою гордістю Тарас Максим’юк продемонстрував перлину своєї колекції і, мабуть, єдиний автограф Івана Франка у Південній Пальмірі – підпис під листом, датованим 1914 роком: „Доктор Іван Франко”.

Ім’я художниці Зої Пасічної, яка натхненно працює в Одесі уже майже сорок років, не потребує реклами. Самобутня творчість заслуженого майстра народного мистецтва України відома далеко за межами Одещини й України і, безперечно, стоїть поряд з творами уславлених народних майстринь Марії Приймаченко та Катерини Білокур.

Насичені колористичною гамою та витонченістю орнаментованих форм, її сонячні полотна своєю довершеністю оповивали глядачів аурою добра і краси.

Свого часу, подорожуючи мальовничими українськими селами, Іван Франко відзначав незвичайну оригінальність узорів і відпрацьовану техніку витинанок та розписів, якими прикрашали в давнину прості майстрині свої оселі.

З задоволенням переглянувши літературно-мистецьку виставку, відвідувачі дякували за натхненну роботу працівникам обласного Центру української культури, які широко пропагують творчість і традиції нашого народу.