Моя дочка, нинішнього року одержавши спеціальність бухгалтера, за все літо так і не змогла влаштуватися на роботу. Основна вимога при прийомі – наявність виробничого стажу і хоч якого-небудь практичного досвіду. А що ж робити молоді? Щорічно навчальні заклади Ізмаїла “штампують” молодих фахівців, добра частина яких так і залишається незатребуваною за своїм профілем. Доньці, наприклад, запропонували попрацювати в одній із приватних фірм продавцем, причому, однією з умов було – витримати місячний іспитовий термін. При “розвідці” з'ясувалося, що ця фірма практично щомісяця змінює працівників – охочих багато, але ж перспективи, виходить, жодної! Так, молоді люди через місяць знову залишаються біля розбитого корита. У підсумку виникає перед ними дилема – або, після декількох років навчання, йти на робочі спеціальності або ж відкривати власну справу (найчастіше пов'язану з торговельно-посередницькою діяльністю). Хоча і тут ринок давно вже диктує свої умови, і не так-то просто сьогодні знайти свого покупця, як це було ще років п'ять – десять тому. Або шукати щастя в інших містах і селищах. Чи можна дивуватися тому, що за останні десять – п'ятнадцять років населення Ізмаїла скоротилося майже на п'ятнадцять тисяч чоловік?
І тому для них, можливо, як для потопаючого соломина, стане та допомога і підтримка, яку намагаються зробити їм Ізмаїльський міський районний Центр зайнятості разом із міським і районним центрами соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді. Вони організують різні акції, мета яких – все-таки вирішити питання працевлаштування для молодої людини, навіть якщо немає в неї практичного досвіду. Провадять семінари-тренінги не тільки з безробітними, але і з підприємцями, роз'ясняючи їм усі вигоди прийому на роботу молодих людей.
Такий семінар-тренінг відбувся у першій декаді вересня, і темою його було: “Формування кадрового потенціалу. Психологія керування персоналом”. Вела його практичний психолог, головний фахівець служби зайнятості Л. Степаненко.
Директор ЦЗ В. Довгаль і Л. Степаненко пояснили присутнім порядок реєстрації трудового договору, працевлаштування окремих категорій громадян. Розповіли про інформаційні канали Центру зайнятості, які дають орієнтир і адміністратору, і безробітному.
Звичайно ж, підібрати міцний працездатний колектив – завдання в сучасних умовах нелегке. Тому зрозуміле прагнення підприємців робити ставку на досвідчені кадри, а не на вчорашніх студентів. Оскільки, відповідно до стійкої думки керівників фірм, ПП та інших приватних (і не лише!) господарських структур, теорія, якою “годують” сьогодні наших дітей, далека від практичних реалій. Прийом їх на роботу пов'язаний із додатковими турботами і витратами на практичне “припасування” і з'ясування – а чи придатний взагалі вчорашній студент до живої справи? Нинішній ринок праці не задовольняє попит на якісний “живий ресурс”, як називають працюючих, у свою чергу, на підприємствах найчастіше позначається нестача професіоналів.
– Ось і думай, господарю, як бути, щоб не прогоріти, – поскаржився підприємець із селища Суворового Ізмаїльського району Дмитро Далаков.
У чомусь погодилися з ним представники Кам’янського цегельного заводу, КП “Лайф” та ін.
У відповідь на це представники ЦЗ роз'яснили, що сьогодні діє система пільг для тих, хто приймає на роботу безробітних – держава зацікавлена в тому, щоб ніхто нічого не втрачав і не “прогорав”, щоб знаходили себе в цьому житті молоді люди.
Докладно відобразив структуру трудових взаємин, їхню внутрішню залежність директор служби зайнятості В. Довгаль. Підбір, розміщення, плинність кадрів – ці питання успішно вирішуються, якщо враховуються особистісні якості кожного претендента на робоче місце. Тренінг був спрямований на те, щоб ще раз переконати присутніх, що поганого робочого місця і поганого працівника немає в принципі.
І в цьому, хочеться вірити, переконалися багато підприємців, які взяли участь у ярмарку вакансій, організованому ЦЗ і соціальними центрами міста і району через тиждень після семінару в Ізмаїльському Будинку культури ім. Т.Г. Шевченка. Охочих знайти собі роботу було дуже багато, і більшість складала та сама молодь, про яку ми говорили вище.
Однак особливістю ярмарку стало те, що місцеві фірми пропонували місця за робочими спеціальностями. А ось “інтелектуалам” було складніше: величезна черга бажаючих вишикувалася біля таблички “Промінвестбанк”, якому потрібні економісти, бухгалтери і секретарі. Економіст банку І. Велева чудово розуміла тих, хто до неї звертався, і зважала на становище кожного...
– Адже я сама працюю в банку нещодавно, – сказала Інна, – і дуже задоволена тим, що мені пощастило. – Чи пощастить усім, хто звернувся до нас? Буде вимогливий добір. Але, на мій погляд, необхідно все-таки, щоб в Ізмаїлі було більше таких підприємств, як наше, де затребувані молоді люди.
– Ми розуміємо, що ярмарок – хоч і ґрунтовний, але тільки крок до вирішення однієї з міських проблем Ізмаїла – працевлаштування молоді, – прокоментував директор ЦЗ В. Довгаль. – Але цей крок зроблено так само, як, я сподіваюся, у нашому рідному місті будуть зроблені й інші кроки, що посприяють зменшенню відтоку молодих фахівців з міста.
…На підтвердження його слів можу сказати одне: під час передвиборної кампанії мені довелось вивчати програму одного з основних кандидатів на посаду мера, який, до речі, ним і став – Георгія Миколайовича Дубенка. Одним із основних пріоритетів для нього із самого початку було зробити усе для того, щоб наше місто не стало чужим для наших дітей. А це означає – необхідно відкривати не тільки “Мега-макси” “Копійки” (хоча і вони, звичайно, потрібні), але й нові виробничі потужності, де, насамперед, буде затребуваний інтелектуальний потенціал. Це завдання залишається для міського голови і для міськради сьогодні найактуальнішим. Залишається бути оптимістами.
…Ну, а дочка моя, як я вважаю, вчинила мудро: вирішила навчатися далі, заочно, в Одеському університеті ім. І. Мечникова. Дві освіти, як вважає не лише вона, підвищать її рейтинг у конкурентній боротьбі за місце під сонцем.
– Шкода, під час ярмарку я була на настановній сесії, – сказала вона мені. – Можливо, саме мені б і пощастило, і прийняли б на роботу до “Промінвестбанку”?
