Це та інші питання обговорювалися на обласній конференції «Проблеми впровадження державної мови в професійно-технічні навчальні заклади Одещини».
Організовано форум обласним навчально-методичним центром профтехосвіти. Виступаючи перед викладачами і керівниками профтехучилищ, директор центру А.Е. Корчевський підкреслив, що сьогодні не стоїть питання – переходити ПТУ на українську мову чи ні? Усі знають і розуміють, що потрібно це робити. Питання в іншому – як працювати, яким чином забезпечити це навчання на високому рівні? Адже на відміну, припустимо, від шкіл ПТУ мають низку специфічних особливостей. Особливо це стосується професійних дисциплін з їхньою вузькою спрямованістю і рясною термінологією. На уроках спецтехнології потрібні і добрі сучасні підручники, і викладачі, які досконало володіють українською мовою. Ось тут і з'являються справжні проблеми, оскільки підручників з усіх спецдисциплін поки що немає, доводиться користуватися старими, де навчальний матеріал викладений російською. Щоправда, вже з'явилися навчальні посібники українською з будівництва, перукарської справи, але цей лише початок. Чому дотепер затримується видання навчальної літератури державною мовою – так і залишилося запитанням, але, безумовно, це позначається на рівні самих педагогів.
Та й учні не завжди розуміють, навіщо їм це потрібно. Тут потрібна копітка роз'яснювальна робота, особливо в районах, де зосереджені національні меншини. Як бачимо, потрібно враховувати і особливості нашого багатонаціонального регіону.
Про це докладно говорила І.С. Ільченко, викладачка Ізмаїльського профтехучилища сфери послуг. На її думку, відсутність у хлопців, особливо з прилеглих сільських шкіл, розмовної практики потрібно заповнювати на уроках, залучаючи їх до участі у всіляких конкурсах, олімпіадах. Що, до речі, педагоги Ізмаїльського ПТУ і роблять, причому небезуспішно – їхні вихованці постійно посідають призові місця в різних турнірах. Добрий результат дає і позакласна робота – організація свят, фестивалів, “круглих столів” українською мовою. Тим паче, що є низка професій, де знання державної мови просто необхідне. Це підкреслила у своєму виступі методистка Ізмаїльського вищого професійного училища Н.П. Костусєва, де навчають діловодству.
З проблемами на уроках спецдисциплін зіштовхуються в усіх ПТУ, однак, є училища, де вміють їх вирішувати. Були часи, коли, за словами викладача В.П. Терещенко, у Теплодарському ліцеї теж розводили руками – і підручників немає, і викладачів, які б досконало володіли державною мовою, теж бракувало. Додамо до цього високий відсоток учнів, які вступають з російськомовних шкіл, низький рівень грамотності, культури мовлення... Але адміністрація училища доклала чимало зусиль, щоб і бібліотечний фонд укомплектувати, і підручники українською мовою придбати, і педагогів зацікавити. І ось результат: сьогодні ліцей працює в україномовному режимі. А це означає, що 98 відсотків викладачів проводять уроки українською мовою, виховуючи у хлопців і любов, і свідоме ставлення до свого мовного обов'язку. Наприклад, викладачка Л.Ю. Коросташова вважає, що багато чого тут залежить від культури мови самого педагога. Вона багато працює над словником учнів, над їх вмінням швидко засвоювати актуальну інформацію. Не дивно, що її вихованці, майбутні перукарі, не лише завойовують призові місця на конкурсах, але й чудово спілкуються з клієнтами українською мовою.
Професійна мова є своєрідною візитною карткою педагога, його учнів. Майстри, викладачі зобов'язані навчити учнів на лексичному, стилістичному рівнях грамотно, змістовно обмінюватися думками, використовувати професійну термінологію. Це підкреслила у своєму виступі викладачка З.І. Караганчева, яка розповіла, як виховують шанобливе ставлення до української мови в Арцизькому багатонаціональному аграрному ліцеї.
Обговорювався на конференції і проект концепції державної мовної політики в Україні. Його основні положення докладно виклала Г.А. Могильницька, старша викладачка Одеського обласного інституту вдосконалення вчителів.
У цілому конференція показала, що найкращі педагоги ПТУ вміло поєднують навчальну і виховну роботу, мета якої – підготовка фахівців високої кваліфікації та культури.
