Про випадки контрабанди в одному з найбільших морських торговельних портів України - Одеському, в електронних і друкованих ЗМІ повідомляється періодично. У портах іншого масштабу «дріб’язку» і незначному безмитному провезенню товарів, як правило, особливого значення не надають.
Тим часом, вересневі події цього року у Білгород-Дністровському морському порту привернули увагу офіційного видання Державної митної служби України, інформаційно-аналітичного журналу «Митниця». А саме – майже детективна історія з вантажним судном «Ангара» сталася у цьому порту. На жаль, вона не закінчена і досі.
Буквально всі офіційні особи, різною мірою причетні до неї, називають те, що сталося, прецедентом і бажають якнайшвидшого завершення непередбаченого сценарію. Але, незважаючи на те, що у жовтневому випуску журналу «Митниця» «Ангара» зарахована до кораблів-привидів, вона добряче намозолила очі, не зникаючи від другого причалу.
– Це формений непорядок, – обурюється Анатолій Андрійович Щербина, в.о. капітана порту, – сьогодні (ранок, 7 грудня) черговий теплохід йде на швартування, але через «Ангару» його неможливо поставити під причал. Як можна «втиснути» судно завдовжки 114 метрів у наявні 116, якщо за нормою належить по 10 метрів вільного місця з баку і корми? «Ангара», як і будь-яке інше судно у відстої і без руху, серйозно перешкоджає ритмічній роботі порту.
Біля берега, біля плавмайстерні, «Ангара» «прижилася» з кінця вересня. А причали в Білгород-Дністровському порту сьогодні буквально на вагу золота! Як підкреслив у розмові заступник начальника Білгород-Дністровського морського порту Володимир Анатолійович Думанський, робота порту останнім часом значно активізувалася, і кожен вільний причал оцінюється в реальному грошовому еквіваленті.
Ця історія, що одержала детективно-кримінальний відтінок, починалася навесні. Суховантаж «Ангара», переобладнаний з колишнього «рибалки», з квітня 2006 року почав приходити з Туреччини з текстилем для українських споживачів під розвантаження до Білгород-Дністровського порту.
Відповідно до договірних зобов'язань, укладених керівництвом порту з якоюсь приватною особою, співпраця мала непогані фінансові вигоди. Щотижня при кожному суднозаході порт одержував у середньому по 1500 у.о. Влітку грошовий струмочок висох: злі язики говорили, що «Ангара» перебуває під арештом у Туреччині. Потім судно з'явилося знову, зробивши по черзі три заходи до Білгород-Дністровського порту. І 16 вересня 2006 року, уже на рідній українській землі, потрапило в епіцентр гучних подій.
«Летючий» загін працівників Департаменту аналізу ризиків і аудиту (ДАРА) Державної митної служби України, який прибув у цей час до Білгорода-Дністровського, перевірив «Ангару» і установив, що дані про 27,5 тонни товарів народного споживання, внесені до генеральної декларації «Ангари» і заявлені до митного оформлення, фактично не відповідають вазі вантажу, який є на судні.
Тут слід зробити невелике застереження. Працівникам ДАРА, які зуміли без переважування знайти невідповідність – честь і хвала. Адже на суховантажі, «перелицьованому» з «рибалки», мабуть, випадково «забули» нанести вантажну марку. Відомо, що будь-який моряк або досвідчений фахівець, мигцем глянувши на привантажене судно і позначки притопленої вантажної марки, негайно назве округлений тоннаж товару, який є на судні. Крім того, як повідомили у капітанії Білгород-Дністровського порту, у техдокументації судна водотоннажність «Ангари» також не відзначена. Хоча за зовнішнім виглядом становить приблизно від 300 до 400 тонн.
Висловлюючись офіційною мовою, у час виявлення співпрацівниками ДАРА спроби ухилитися від сплати податків митне зачищення вантажу Білгород-Дністровською митницею перебувало на етапі неповного завершення. Хоча перевантаження товарів у прибулий з цією метою автотранспорт вже розпочалося. У цьому випадку на причалі митниця не має права торкатися вантажу, переважувати його тощо. До речі, за свідченнями очевидців, керівництва порту і митниці, перевантаження товарів з цього судна традиційно здійснювалися у вихідні або вночі (мабуть, так вигадливо вибудовувався графік підходу судна). І вивантажували завжди силами спеціально привезеної бригади.
Ніде правди діти, очі закривалися на багато що: з вантажоодержувачем, господарем судна, екіпажем на борту портовики не спілкувалися, автомашини, що прибули за вантажем, не реєструвалися, документами не цікавилися. Таким чином, за влучним висловленням одного з ветеранів порту, бізнесменам начебто спеціально створювався режим найбільшого «лівого» сприяння. Агент судна – Білгород-Дністровське морське агентство «Інфлот» журиться з приводу прецеденту, що спалахнув. Він говорить про вимушений простій і відповідальність, яка виникає у цьому випадку. За словами директора Анатолія Михайловича Вигоняйла, після півтори години роботи одержувач вантажу сам зупинив розвантаження судна, подавши лист про ануляцію митної декларації. Після відмови Білгород-Дністровської митниці, звернувся до суду. У даному випадку ларчик відкривається досить просто: скасування вантажної митної декларації надає можливість для одержувача провести заміну товаросупровідних документів, що схоже на виправлення у шкільному щоденнику ганебної двійки на почесну п'ятірку.
Сьогодні два недовантажених автофургони сиротливо застигли біля «Ангари». У час скандалу, що вибухнув, робоча група ДАРА запропонувала керівництву Білгород-Дністровської митниці забезпечити цілодобову охорону всього вантажу до з'ясування його реальної кількості, асортименту і, відповідно, вартості.
За рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду № 2-5337 на теплохід «Ангара», що належить судноплавній компанії «SIGMAR S.A. PANAMA» і яка працює під прапором Сьєрра-Леоне, накладений арешт. Після ухвалення судового рішення про заборону починати дії Білгород-Дністровська митниця його опротестувала і подала зустрічний позов. Як уточнив у розмові начальник відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї служби боротьби з контрабандою і митної варти Білгород-Дністровської митниці Валерій Вікторович Колосов, юридичні служби митниці докладатимуть всіх зусиль, щоб остаточне рішення було ухвалено на користь держави. Це або сплата штрафу, або конфіскація. У митниці свій державний інтерес: будь-які рішення, що ухвалюються судом не на користь держави, вона бере під сумнів і опротестовує. З даного випадку порушено кримінальну справу, матеріали облпрокуратурою передано до облуправління СБУ. При цьому кількість вантажу на «Ангарі», як і його якісний склад, залишається поки що рівнянням з багатьма невідомими.
У виниклому вирі подій «Ангара» сиротою не залишалася. У поле зору летючого загону ДАРА потрапив і прибулий 23 вересня 2006 року до портпункту Бугаз (гирло Дністровського лиману) теплохід «Поиск». За повідомленням прес-центру Держмитслужби і там робоча група ДАРА знайшла невідповідність задекларованого і фактичного вантажу. На борту «Поиск» замість 62 тонн товарів народного вжитку, зазначених у декларації, перебувало 110 тонн. При подальшому з'ясуванні замість 6 тонн одягу виявилося 80 тонн, а задекларовані освіжувачі повітря виявилися парфумерною продукцією відомих торговельних марок. Як тільки ДАРА, маючи підстави підозрювати у цій ситуації порушення митного законодавства, почав перевірку вантажу, його одержувачі зникли. Судновласник же погодився з повним вивантаженням на склади, інакше «Поиск» з успіхом міг скласти компанію прив'язаній до причалу «Ангарі».
До речі, нещаслива «Ангара» залишила в акваторії Білгород-Дністровського порту й інший непристойний слід: нафтову пляму. За словами агента судна «Інфлот», всі члени екіпажа заперечують причетність до того, що сталося. Проте збиток, завданий довкіллю і оцінений у 10 тисяч доларів США (на дату виходу даного матеріалу), за згодою судновласника повинен бути відшкодований.
«Ангару» відправили б у рейс з дорогою душею, але рух у завмерлому калейдоскопі подій стає можливим лише після розгляду апеляції Білгород-Дністровської митниці до Апеляційного суду Одеси.
Єдиний, кому не хотілося б розлучатися із судном, – це приблудний пес з людським ім'ям Андрійко, якого підгодовують камбузними відходами «Ангари» з часів, коли його колишній «дім» – грузинський суховантаж – розрізали на метал. Андрійка жаліють, а вірний друг сумлінно гавкає на кожного, хто насмілюється наблизиться до трапа. Мабуть, пес так і залишиться єдиним німим свідком, який не підозрює про справжні пристрасті, що спалахнули довкола раніше непримітного судна.
