Головам обласних, міських,
районних, селищних та сільських рад
Серед найважливіших завдань, що постійно постають перед сільським господарством щодо підвищення врожайності в Україні, є боротьба з шкідливими організмами, а особливо з карантинними.
При середній забур’яненості карантинними бур’янами урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику – на 40 відсотків, кукурудзи – до 35 відсотків, зернових та овочевих – до 20 відсотків, а в результаті високої забур’яненості та внаслідок надмірного висушування й виснаження грунту урожай сільськогосподарських культур з таких полів навіть не збирають.
Враховуючи особливості карантинних бур’янів, зокрема амброзії полинолистої, загальна сума збитків у посівах соняшнику, кукурудзи, зернових та овочевих культур від її засмічення згідно з попередніми розрахунками становить близько 2 млрд грн в рік.
Амброзія полинолиста – небезпечний для людини і довкілля бур’ян, який засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків, полезахисні смуги. На полях засмічує практично усі сільськогосподарські культури і угіддя, в тому числі просапні – соняшник, кукурудзу, сою; овочеві; багаторічні та однорічні кормові трави; озимі та ярі зернові; технічні; луки та пасовища, а також велику кількість необроблюваних земель.
Станом на 01.01.2006 року площа зараження карантинним бур’яном становить 1330 тис. га, що на 500 тис. га більше в порівнянні з 1996 роком. У Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях вцілому складають до 70 – 75% сільськогосподарських угідь.
Негативний вплив на довкілля значно посилюється при її проникненні на необроблювані землі з порушеним трав’янистим покривом. За відсутності, у більшості випадків, у складі рослинності таких земель конкурентноздатних щодо амброзії рослин, виникають найкращі умови росту і розвитку карантинного бур’яну, кількість сходів якого може дорівнювати декілька тисяч на квадратному метрі.
Рослини амброзії виробляють велику кількість пилку та насіння. Квітковий пилок є дуже небезпечним і шкідливим для людини і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Хвороба протікає у вигляді різко вираженого риніту, кон’юктивіту, бронхіальної астми, мігрені, кропивниці та супроводжується значним знесиленням організму. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й важке.
Тому одним з основних завдань державного регулювання на даний час є виявлення та локалізація карантинних бур’янів, а також визначення основних напрямів для ліквідації амброзії полинолистої на території України.
Для забезпечення ефективного контролювання чисельності амброзії полинолистої пріоритетне значення має комплексне застосування методів боротьби з амброзією полинолистою, а саме: механічних, агротехнічних, хімічних та біологічних.
Поряд з цим для розв’язання проблеми щодо боротьби з амброзією полнолистою необхідною є підтримка держави та цільове виділення коштів для проведення боротьби за рахунок державного бюджету.
З метою проведення боротьби з амброзією полинолистою на території Автономної Республіки Крим та областей України, запобіганню її проникненню з карантинних зон в регіони України, а також забезпечення проведення карантинних заходів на території, де запроваджено карантинний режим, просимо підтримати пропозиції місцевих органів виконавчої влади щодо виділення коштів для проведення фітосанітарних заходів проти карантинних бур’янів та дотримання вимог законодавства з карантину рослин при розгляді бюджетів на 2007-2008 роки.
М. КОСТЯК,
головний державний інспектор з карантину рослин України;
С. БЕРЕЖНОВ,
головний державний санітарний лікар України;
Г. ПСАРЬОВ,
головний державний інспектор з охорони навколишнього природнього середовища України
