Така мета співпраці українських і австрійських педагогів
Як ми вже повідомляли, в Одесі відкрився координаційний центр Міністерства освіти, науки і культури Австрії. Під час свого візиту австрійська делегація побувала в двох профтехучилищах області – Одеському ВПУ морського туристичного сервісу і Березівському вищому профтехучилищі.
В Одеському профтехучилищі гості побували в аудиторіях і навчальних лабораторіях. До речі, заступник міністра освіти, науки і культури Австрії Вольфганг Штельцмюллер перерізав червону стрічку, відкривши приміщення навчальної кухні, оснащеної сучасним устаткуванням. Тут і новенькі плити, і мийки, і стелажі, і дорога шафа для смаження. Звернули гості свою увагу і на чудовий ремонт – стіни облицьовано кахлем, проведено вентиляцію. Усе це стало можливим завдяки допомозі австрійських друзів. Ось і цього разу гості вручили директорові училища В.А. Бурдейному сертифікат на купівлю нового обладнання. Цього разу одеситам виділено 27 тисяч гривень.
Віктор Артемович Бурдейний подякував гостям за участь в освітніх реформах і висловив надію, що співпраця буде тривати і далі. Тим більше, що ці контакти почалися ще в 2001 році, коли вперше у ВПУ побував директор училища з туризму з Бад Леонфельдена Адольф Штайндль. Для одеситів було проведено семінари з багатьох предметів, зокрема з таких, як економіка підприємства, менеджмент готелю, технологія обслуговування.
– Австрійці показали нам еталон, на який ми повинні рівнятися, – говорить директор Одеського ВПУ В.А. Бурдейний. – Ми вже переконалися в ефективності нових педагогічних принципів, навчальних матеріалів. Більш того, стали можливими щорічні поїздки самих учнів до Бад Леонфельдена.
Зрозуміло, що все це працює на престиж училища, яке завжди було популярним серед випускників шкіл. Завдяки співпраці з австрійськими колегами, у колективу з’явилося друге дихання. Але участь у таких проектах – це, насамперед, ініціатива його керівництва, і насамперед директора.
А заступник міністра Вольфганг Штельцмюллер після екскурсії по училищу, охоче погодився відповісти на наші запитання.
– Скільки часу буде працювати новий координаційний центр?
– У нас дуже багато нових цікавих проектів, розрахованих не на один рік. Керувати ними буде Беатрикс Міль-Грабхер, досвідчений координатор, який вже працював у сфері профтехосвіти. У цілому співпраця розрахована до вступу України в Євросоюз.
– Як Ви ставитеся до Болонського процесу, чи не ущемляє він інтереси австрійської вищої школи?
– Вважаю Болонську хартію дуже корисною для наших вузів. Адже сьогодні професія не повинна мати кордонів, якщо ми вирішили об’єднатися в добровільну спільноту. Хоча скажу відверто, деякі наші ректори віддають перевагу винятковій автономії, не завжди визнають переваги кредитно-модульної системи, від якої виграють насамперед студенти.
– Як Ви оцінюєте рівень американської освіти?
– Вважаю, що він досить високий, особливо у вищій школі. Але освіта там дуже дорога (близько 50 тисяч доларів на рік). Порівняємо з нашою – десь 700 євро на рік. До речі, через низьку плату в наших університетах дуже багато іноземних студентів (на деяких факультетах понад 50 відсотків). Тому нещодавно наш уряд ухвалив рішення, щоб ця цифра не перевищувала 30%. Що стосується середньої ланки, то тут навчання у нас взагалі безкоштовне.
– Чи є у вас проблема «відпливу умів»?
– Ні, і це пов’язано, насамперед, з тим, що усіх фахівців ми забезпечуємо робочими місцями. Причому високооплачуваними. Та й рівень освіти в нашій країні досить високий, щоб навчатися десь на стороні. 99% наших учнів мають доступ до інтернету.
– Яка мета австрійських освітніх проектів?
– Максимально наблизити Україну до європейського простору. Сьогодні ми вже працюємо в 16-х профтехучилищах різних регіонів вашої країни. Інвестиції в освіту дуже вигідні. Образно кажучи, ми повинні не тільки привезти вам дорогий «мерседес», але і навчити водити цю машину.
