Медичну допомогу населенню нашої області забезпечують на сьогоднішній день 1049 закладів охорони здоров'я, у тому числі 25 обласних лікувально-профілактичних закладів, 25 центральних районних, 30 міських лікарень, 148 амбулаторій, 595 фельдшерсько-акушерських пунктів тощо. Діяльність ЛПУ була детально проаналізована у доповіді начальника управління охорони здоров'я і медицини катастроф облдержадміністрації Василя Лапая на засіданні колегії управління, присвяченому підбиттю підсумків роботи галузі у 2006 році та перспективам її розвитку. У роботі колегії взяли участь міністр охорони здоров'я України Юрій Поляченко, перший його заступник, головний державний санітарний лікар України Сергій Бережнов.
Серед основних пріоритетів системи охорони здоров'я області у 2006 році були, зокрема, профілактика та лікування серцево-судинних захворювань, попередження випадків материнської і дитячої смертності, боротьба з туберкульозом, онкологічними захворюваннями, ВІЛ/СНІДом, подальший розвиток сімейної медицини. Стан справ у галузі, звичайно, безпосередньо залежить від рівня фінансування потреб медзакладів. У 2006 році на потреби охорони здоров'я області було виділено з бюджету 629,9 млн грн, ще 48,6 млн грн додалося із спеціального фонду. І якщо фінансовий норматив у розрахунку на 1 мешканця області у 2005 році становив 216,8 грн, то торік цей показник дорівнював 282,1 грн.
Покращилося цільове фінансування спеціалізованих медичних програм, було значно збільшено асигнування на медикаменти і харчування у стаціонарах для інвалідів війни, а також на їх очне, слухо– та зубопротезування.
Чимало коштів було спрямовано на поліпшення матеріально-технічної бази медзакладів. Відзначалося, що останнім часом цьому питанню почало приділятися більше уваги з боку облради, облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування в районах.
Майже 27 млн грн було виділено на оснащення закладів охорони здоров'я сучасним медичним обладнанням, при цьому левова частка нової медтехніки була придбана за рахунок централізованих коштів держбюджету. До сільських лікарських амбулаторій таким чином надійшло 77 комплектів медобладнання, 104 – до ФАПів. Обласна клінічна лікарня поповнилася магнітно-резонансним та комп'ютерним томографами, тут створено обладнану за останнім словом медичної науки лабораторію полімеразної ланцюгової реакції, яка дозволяє значно розширити діагностику вірусних та генетичних захворювань. Відкрився новий корпус на 120 ліжок в обласному онкодиспансері, його арсенал поповнився новим лікувально-діагностичним обладнанням.
Проте проблема оснащення лікувально-профілактичних закладів продовжує залишатися актуальною і сьогодні. Так, з наявних в ЛПЗ області 33590 одиниць медтехніки на 1 січня 2007 року не працювали і потребували ремонту 2091, 4180 мали стовідсотковий рівень зношення, 1678 підлягали списанню. Нескладно підрахувати, що майже чверть медобладнання застаріла і потребує заміни, особливо актуальне це питання для сільських ЛПЗ.
Ще одна гостра проблема сільської медицини – кадри. Якщо загальна укомплектованість медзакладів лікарями підвищилася порівняно з 2005 роком і становить зараз 91,3%, то в сільських районах цей показник дорівнює 75,8% (у тому числі по лікарських амбулаторіях – 66,7%, сільських дільничних лікарнях – 75,3%). Довго не заміщуються вакансії у ФАПах.
У системі охорони здоров'я збережено практику працевлаштування випускників медичних вузів, які навчалися за державним замовленням. Проте щороку все більше випускників «не доїжджають» до місця розподілу у райони, у сільських медзакладах висока плинність кадрів. Причини давно і добре відомі: молоді фахівці не забезпечуються належним чином ні побутовими умовами, насамперед – житлом, ні, у багатьох випадках, відповідними умовами праці.
Медики полишають професії і через низьку оплату праці, підкреслила, виступаючи на засіданні колегії, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства Людмила Будяк. Вона висловила і своє обурення діями енергетиків, які далі практикують від’єднання від енергопостачання медзакладів, не турбуючись про наслідки таких дій.
На засідання колегії були запрошені представники райдержадміністрацій, і начальник управління В. Лапай звернувся безпосередньо до них з наполегливим проханням про сприяння у розв’язанні питань, від яких залежить кадрова стабільність і якість медичної допомоги на селі.
Чимало в області сіл, що розташовані на великій відстані, яка іноді перевищує 70 км, від місця розташування швидкої медичної допомоги. На базі найближчих до них медзакладів планується розгорнути додаткові відділення «швидкої допомоги». У 2007 році за підтримки Міністерства охорони здоров’я передбачено відкрити 7 таких відділень.
Ще одне важливе питання – організація міжрайонних центрів з надання спеціалізованої медичної допомоги для того, щоб максимально наблизити її до сільського населення. Такі центри створюються в Ізмаїлі і Балті (перинатальні), Котовську й Ізмаїлі (онкологічні, гемодіаліз), Любашівці (центр політравм).
Відзначалося, що в районах додатково відкрито 11 амбулаторій сімейної медицини. Сьогодні в них працює 250 фахівців. Звичайно, цього недостатньо, і питання не знімається з порядку денного.
Торік відзначена позитивна тенденція у показниках народжуваності: в області народилося на 1199 дітей більше, ніж у 2005 році. Але демографічна ситуація залишається поки що все-таки зі знаком «мінус».
У структурі захворюваності населення переважають хвороби системи кровообігу. Серцево-судинна патологія, як і раніше, – сумний лідер показників захворюваності і смертності населення. Майже вдвічі збільшилася кількість цих захворювань за останні 10 років, показник перевищує середньоукраїнський на 16%. Не перший рік працює в обласній дитячій клінічній лікарні кардіохірургічне відділення, де виконуються операції на відритому серці у дітей, а з 2005 року розпочато аорто-коронарне шунтування у дорослих на базі цього відділення. Але проблеми це не вирішує. Назріла необхідність створення сучасно оснащеного кардіохірургічного центру.
Чимало уваги приділялося на засіданні колегії заходам, що вживаються, щодо зниження захворюваності дітей, попередженню смертності немовлят і дітей. Допомагає розв’язувати проблему створений на базі обласного пологового будинку і відповідних служб та підрозділів облклінлікарні перинатальний центр, який надає спеціалізовану допомогу породіллям і немовлятам. Як вже говорилося, планується створення таких центрів на півночі і півдні області. Але потрібно враховувати і потреби в сучасній апаратурі пологових відділень ЦРЛ, та й підвищення кваліфікації фахівців теж питання далеко не другорядне.
Як і раніше, тривогу викликає рівень захворюваності на всі форми активного туберкульозу: у 2006 році він становив 94,6 випадка на 100 тисяч населення. Основні заходи програми протидії туберкульозу спрямовані на раннє виявлення захворювання та його профілактику.
Щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію наша область посідає четверте місце в країні. Кошти, виділені у 2006 році з обласного бюджету на виконання програми профілактики соціально небезпечного захворювання, дали можливість підвищити рівень медичної допомоги ВІЛ-інфікованим, зміцнити матеріально-технічну базу обласного центру профілактики і боротьби зі СНІДом.
Привернути увагу широкої громадськості до проблем боротьби з туберкульозом, ВІЛ/СНІДом, наркоманією значною мірою допоміг обласний форум «Разом за життя», проведений у листопаді минулого року.
Аналіз діяльності системи охорони здоров'я у 2006 році був доповнений виступами головного державного санітарного лікаря Одеської області Любові Засипки, начальника управління охорони здоров'я Одеської міськради Олени Якименко, головного лікаря обласної клінічної лікарні Сергія Калінчука. Питанням соціальної захищеності медиків був присвячений виступ голови обкому профспілки працівників охорони здоров'я Галини Кокшарової.
У заключному слові міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко звернув увагу на те, що реформи, які розпочинаються у медицині, повинні базуватися, насамперед, на стабілізації стану справ у галузі і відповідати економічній ситуації в країні. «Шокової терапії в охороні здоров'я не буде», – запевнив міністр, говорячи про ухвалення найближчим часом Національного плану дій щодо реформування галузі. Першим його етапом буде зміна системи фінансування медицини. Він поінформував також про збільшення асигнувань на медицину у 2007 році з врахуванням реальних потреб галузі, про майбутнє підвищення зарплат медикам. Йшлося і про необхідність ухвалення закону про права пацієнта і права лікаря.
Серед першочергових завдань розвитку охорони здоров'я області, відзначалося на колегії, – подальше поліпшення матеріально-технічної бази ЛПЗ, посилення контролю за ситуацією щодо туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, організація та оснащення міжрегіонального кардіохірургічного центру, міжрайонних центрів спеціалізованої медичної допомоги, мережі відділень «швидкої допомоги» у сільських районах області з радіусом охоплення не більше 15 – 25 км. Але головне, звичайно, підвищення доступності і якості медичної допомоги.
